
- •1.Призначення курсу. Основні вимоги до електричних апаратів
- •1.1 Предмет курсу, його роль і місце серед інших дисциплін
- •1.2 Класифікація електричних апаратів
- •1.3 Вимоги до електричних апаратів
- •1.3.1 Загальні поняття про вимоги до електричних апаратів
- •1.3.2. Основні вимоги до електричних апаратів
- •1.4 Основні позначення апаратів та елементів в електричних системах
- •2. Електродинамічні зусилля в електричних апаратах та їх методи розрахунку
- •2.1 Загальні відомості про електродинамічну стійкість
- •2.2 Основні фізичні поняття, формули, закони, необхідні для розрахунку електродинамічних зусиль електричних апаратів
- •2.3 Електродинамічні сили, що діють між провідниками із струмом. Метод розрахунку електродинамічних зусиль на основі законів Ампера і Біо-Савара-Лапласа
- •Метод енергетичного балансу провідників із струмом
- •2.5 Електродинамічні зусилля при різних формах провідників
- •2.6 Зусилля та моменти, що діють на взаємоперпендикулярні провідники
- •3. Електродинамічні сили в різних умовах роботи, характерних для електричних апаратів
- •3.1 Практичне застосування метода енергетичного балансу
- •3.2 Електродинамічні сили в місці контакту двох провідників з різними діаметрами або в місці зміни перерізу провідника
- •3.3 Зусилля при наявності феромагнетика (сили взаємодії між провідником із струмом та феромагнетичною масою)
- •3.4 Електродинамічні сили при змінному струмі
- •3.4.1 Однофазне коло
- •3.4.2Трифазна сітка; сили, що виникають між провідниками різних фаз
- •3.5 Механічний резонанс
- •3.6 Процес вмикання електричного кола змінного струму. Ударний коефіцієнт
- •3.7 Додаток
- •3.7.2 Розрахунок електродинамічної стійкості шин
- •4. Основи теплових розрахунків
- •4.1 Втрати в електричних апаратах
- •4.2 Втрати в феромагнетиках, які не несуть струм
- •4.3 Способи передачі тепла в середині та з поверхні нагрітих тіл. Коефіцієнт тепловіддачі
- •5. Теплопередача і нагрів провідників при різних режимах роботи
- •5.1 Стаціонарний режим нагрівання
- •5.2 Номінальна сила струму для провідника в повітрі
- •5.3. Термічна дія струму короткого замикання. Термічна стійкість провідників
- •5.4 Тривалі і короткочасні допустимі температури
- •5.5 Допустимий періодично повторюваний режим нагрівання-охолодження
- •5.6 Розподіл температури в котушках та приклади допустимих температур провідників із різних матеріалів
- •6. Електричні контакти
- •6.1 Загальні відомості
- •6.2 Фізичні явища в контактах
- •6.3 Матеріали контактів. Вимоги до них
- •6.4 Температура площадки контактування. Контакти в режимі проходження тривалого струму
- •6.5 Розбірні контакти в режимі короткого замикання
- •7.1 Контакти в режимі короткого замикання. Розмикання, замикання та зварювання контактів
- •7.1.1 Основні види сил
- •7.2 Зварювання контактів
- •7.3 Зношування контактів при їх розмиканні
- •7.3.1 Електрична ерозія
- •7.3.2 Ерозія контактів при малих струмах
- •7.3.3 Зношування контактів при великих струмах та боротьба із ерозією
- •7.4 Конструктивна форма контактів і контактних з’єднань.
- •7.4.1 Найважливіші параметри контактних конструкцій
- •7.4.2 Конструкції контактних вузлів і їх типи
- •7.5 Способи компенсації електродинамічних сил в контактах
- •7.6 Задача
- •8. Вимикання електричного кола постійного і змінного струму
- •8.1 Загальна характеристика вимикання електричних кіл. Відновлювана напруга та відновлювана міцність. Умова вимикання кола апарату
- •8.2 Стадії в міжконтактному проміжку при вимиканні кола. Дуга і її властивості
- •8.3 Статична і динамічна вольтамперна характеристика (вах) дуги. Умови стабільного горіння та гасіння дуги
- •9. Відновлювана міцність та особливості горіння дуги
- •9.1 Відновлювана міцність та її стадії відновлення.
- •9.2 Загальні характеристики дуги
- •9.2.1 Електрична міцність. Теплова стала дуги. Перенапруга. Швидкість відновлення напруги
- •9.2.2 Опір і потужність дуги. Енергія, що виділяється в дузі
- •9.3. Особливості горіння і гасіння дуги змінного струму при вимиканні активного навантаження
- •9.4 Вимикання індуктивного кола змінного струму
- •9.4 Вимикання змінного струму трьохфазної сітки
- •10. Дугогасіння. Дугогасильні решітки та камери
- •10.1 Загальні принципи гасіння дуги
- •10.2 Гасіння відкритої дуги в магнітному полі. Швидкість руху дуги на різних ділянках
- •10.3 Повздовжня щілина. Щілина з декількома перегородками
- •10.4 Системи магнітного дуття
- •10.5 Дугогасильна решітка
- •10.6 Гасіння дуги в маслі
- •10.7 Розрахункові формули дугогасильної системи
- •11. Електричні апарати низьковольтних схем.
- •11.1 Загальні відомості про апарати автоматичного дистанційного управління
- •11.2 Рубильники і перемикачі. Пакетні вимикачі
- •11.3 Командоапарати
- •12.1. Контактори та їх вибір
- •12.2 Реле. Геркони
- •12.3 Вибір реле
- •13.Запобіжники
- •13.1 Призначення та основні елементи запобіжника
- •13.2 Плавка вставка при тривалому часі навантаження. Часово-струмова характеристика запобіжника
- •13.3 Металургійний ефект
- •13.4. Нагрівання плавкої вставки при короткому замиканні
- •14. Вибір та конструкція запобіжників
- •14.1 Вибір запобіжників
- •14.2 Селективний метод захисту кіл
- •14.3 Конструкція запобіжників (загальні відомості)
- •14.4 Захист напівпровідникових приладів (нп)
- •15. Високовольтні запобіжники (ввз) Швидкодіючі запобіжники
- •15.1 Призначення (ввз), вимоги до ввз
- •15.2 Конструкції запобіжників високої напруги.
- •15.2.1 Запобіжники із дрібнозернистим наповнювачем серії пк і пкт
- •15.2.2 Запобіжники, що стріляють (з автогазовим і рідким гасінням). Патрон типу псн – 35
- •15.2.3 Вибір запобіжників високої напруги
- •15.3 Запобіжники із рідкометалічним контактом
- •15.4 Швидкодіючі запобіжники для захисту напівпровідникових приладів
- •15.5 Вибір швидкодіючих запобіжників для захисту напівпровідникових приладів
- •16. Автоматичні повітряні вимикачі (автомати)
- •16.1 Призначення автоматів. Аварійні режими
- •16.2 Основні види автоматів та їх основні параметри.
- •16.2.1 Різновидності автоматів та їх характеристики
- •16.2.2 Основні вузли і параметри автоматів
- •16.3 Струмоведуча система автоматів
- •16.4 Дугогасильні системи
- •17. Електромеханіка автоматів
- •17.1 Приводи та механізми установочних і універсальних апаратів
- •17.2 Розчеплювачі автоматів
- •17.3 Час вимикання автоматів
- •17.4 Напівпровідникові розчеплювачі
- •17.5 Вимикачі гасіння магнітного поля
- •18. Автоматичні вимикачі загально-промислового застосування
- •18.1 Вибір і характеристики автоматичних вимикачів.
- •18.2 Загальна характеристика серійних автоматів
- •18.3 Принцип роботи автомата а3100 та а3700
- •18.4 Швидкодіючийир автомат . Ваб – 20м
- •19.Роз’єднувачі, відокремлювачі, короткозамикачі
- •19.1 Роз’єднувачі, їх призначення. Схеми вимикання
- •19.2 Вимоги до роз’єднувачів
- •19.3 Вибір роз’єднувачів
- •19.4 Конструкції роз’єднувачів
- •19.5. Відокремлювачі і короткозамикачі.
- •20. Вимикачі змінного струму високої напруги
- •20.1. Параметри високовольтних вимикачів
- •20.2. Номінальний струм вимикання. Номінальна потужність
- •20.3. Автоматичне повторне вмикання вимикача (апв)
- •20.4 Вимоги до вимикачів та їх класифікація
- •21. Особливості високовольтних вимикачів
- •21.1 Масляні вимикачі
- •21.1.1 Принцип роботи масляного вимикача
- •21.1.2Особливості конструкції масляних бакових і маломасляних вимикачів
- •21.2 Повітряні вимикачі
- •21.2.1 Особливості повітряних вимикачів
- •21.2.2 Функціональна схема полюса генераторного вимикача із повітрянаповненим відокремлювачем
- •21.3 Електромагнітні та вакуумні вимикачі.
- •21.3.1 Електромагнітні вимикачі
- •21.3.2 Вакуумні вимикачі
- •22. Реактори, конструкція і основні параметри.
- •22.1 Реактори. Відносний опір генератора та реактора
- •22.2 Номінальні напруга та струм реактора
- •22.3 Конструкція реактора
- •22.4 Розрядники
- •23.Трансформатори струму
- •23.1 Призначення, схема вмикання, основні параметри трансформаторів струму
- •23.2 Похибки трансформаторів в залежності від різних факторів
- •23.3 Особливості роботи трансформаторів струму
- •23.4 Особливості конструкції трансформаторів
- •24. Методика розрахунків та вибору електричних апаратів
- •24.1 Основні принципи проектування електричних апаратів
- •24.2 Струмоведучі системи (свс) електричних апаратів
- •24.3 Граничний струм контактних систем електричних апаратів
- •24.4 Розрахункові формули дугогасильних систем
- •Список джерел інформації
9.4 Вимикання індуктивного кола змінного струму
Процес
гасіння дуги в колі з великою індуктивністю,
при
,
відповідає випадку, коли струм відстає
від напруги практично на 90
.
Явище є характерним для режиму короткого
замикання в промислових сітках змінного
струму. Процес відновлення напруги
здійснюється за короткий проміжок часу
~ десятків або сотень мкс е.р.с. джерела
струму, що змінюється із частотою 50 Гц
(тобто T=0.02 c.=20 мс=2·104
мкс.),
за такий час можна приймати сталою.
М
иттєва
е.р.с. джерела
,
що відповідає перехідному процесу на
дуговому проміжку, носить назву
відновлюваної
напруги промислової частоти.
Відновлення напруги на дуговому проміжку
може відбуватись аперіодично (рис.
9.8.а.), або через коливальний процес (рис.
9.8.б.).
В першому
випадку, при аперіодичному процесі,
напруга
не може бути більшою е.р.с. джерела
.
В другому випадку відновлювана напруга може теоретично бути нескінченно велика, а практично вона не перевищує 2 . Частота, період і амплітуда коливань залежать від індуктивності, ємності, опору джерела та сітки. Частота, як правило, лежить в межах 1–2·103 Гц. Для активного навантаження струм і напруга співпадають по фазі із е.р.с. Струм і е.р.с. переходять через нуль одночасно – відновлювана напруга проміжку є рівною нулю. Тим самим вимикання активного навантаження проходить суттєво легше, ніж індуктивної. (рис. 9.8.в.).
9.4 Вимикання змінного струму трьохфазної сітки
П
ри
вимиканні апаратом трифазного струму
особливості процесу обумовлені тим, що
струми в кожній із фаз проходять через
0 не одночасно, а із зсувом в часі. Характер
процесу відключення трьохфазних
індуктивних кіл пояснено на рис. 9.9.
Припустимо, що в момент часу t0
усі три полюси
апарату розмикаються і на них виникають дуги.
Струм I фази i1, що першим проходить через нуль, в момент часу t1 переривається і в подальшому лишається рівним нулю. По двох інших фазах проходять струми i2 і i3, які мають стати рівними за величиною і знаходяться в протифазі.
В момент зникнення струму i1 відбувається скачкоподібна зміна фази і двох інших струмів, що лишились. Їх вектори змінять положення і будуть протилежними.
Амплітуди струмів i2 і i3 зменшуються в
раз.
Починаючи з моменту часу t1, їх миттєві значення змінюються за синусоїдним законом.
В момент часу t2-3 обидва струми досягають нульового значення. Відбувається остаточне вимикання трифазного кола, дуги на полюсах 2 та 3 обриваються.
Характер зміни напруг на полюсах наступний: в момент t1, коли струм i1 припиняється, вектори напруг
і
змінюються скачком. Вони тепер в протифазі одна до другої. Напруга , яка діє в фазі, що відключається першою, скачком зростає в 1.5, на величину
.
Таким чином, напруга на I-му полюсі буде відновлюватись від нуля до 3/2
.
В
момент остаточного розриву трихфазного кола (це – момент t2-3) напруги на полюсах 2 та 3 відновлюються до значення
.
Після вимикання двох останніх фаз векторна діаграма напруг приймає свій початковий вигляд. Причому зміна напруги відбувається скачком.
Цей опис характера процесів зроблено для трьохфазного короткого замикання. Вид навантаження Н може вплинути на характер процесів.
Так, при вимиканні двигунів в обмотках статора з’являється проти е.р.с., що знаходиться в проти фазі з напругою джерела. Це приводить до зменшення відновлюваної напруги.
В процесі гасіння дуги змінного струму до переходу його через нульове значення відновлювана міцність міжконтактного проміжку є невеликою у вимикаючого апарату і, звичайно, в цей час не створюється необхідних передумов для гасіння дуги.
Інтенсивний ріст міцності наступає за переходом струму через нуль. Тому загальна умова гасіння дуги при змінному струмі відноситься до цієї стадії процесу.
Умова гасіння дуги змінного струму, що відноситься до розрахунку дугогасящих пристроїв формулюється так: дуга змінного струму буде погашена, якщо за переходом струму через нульове значення крива відновлюваної міцності міжконтактного проміжку вимикаючого апарату буде лежати вище кривої відновлюваної напруги на цьому проміжку.
Це – фактично повторення з певними уточненнями того, що було сказано в лекції 8, та на початку даної лекції, і є основним правилом для різних типів апаратів та кіл.