Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекции по история Украины.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
670.21 Кб
Скачать

3. Зовнішня політика Київської Русі.

Київська Русь відіграла важливу роль в історії східнослов’янських народів, оскільки сприяла їх економічному, політичному й культурному розвитку і дала можливість захистити свої землі від ворогів. Київська Русь, як одна з наймогутніших держав ран-

ньосередньовічної Європи, мала великий вплив на міжнародної арені.

• Князь Олег у 907 і 911 рр. провів успішні походи на Візантію, уклавши вигідні торгівельні угоди.

• Князь Ігор у 915 р. уклав мир із печенігами; у 941 і 944 роках здійснив два похода на Візантію.

• Княгиня Ольга у 957 р. здійснила дипломатичну подорож до столиці Візантії Константинополя, де прийняла християнство; у 959 році вислала своє посольство до німецького імператора Оттона І.

• Князь Святослав розгромив Хазарський каганат і Волзьку Болгарію; у 968 і 970 рр. здійснив походи проти Візантії і Болгарії, намагаючись заволодіти землями по Дунаю.

• Князь Володимир Великий вів успішну боротьбу проти печенігів, захистивши південні рубежі Київської Русі.

• Князь Ярослав Мудрий у 1036 р. остаточно розгромив печенігів під Києвом; встановив династичні зв’язки з Візантією, Францією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Швецією, Норвегією.

• Князь Володимир Мономах за своє правління здійснив 83 походи проти половців.

Успішно відбиваючи напади кочовиків, Київська Русь захищала Візантію і західноєвропейські країни. Політичні, торгівельні, культурні зв’язки Русі з країнами Заходу і Сходу сприяли підвищенню її міжнародного авторитету.

Тема: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава.

План.

  1. Утворення Галицько-Волинської держави.

  2. Монгольська навала на українські землі.

  3. Галицько-Волинська держава за Данила Галицького та його наступників.

1. Утворення Галицько-Волинської держави.

У ХІІ ст. Київська Русь розпалася на окремі самостійні князівства, наймогутнішими з яких на українських землях були Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське,

Галицьке і Волинське. Причинами політичної роздробленості стали:

• перетворення земельного володіння на спадкове;

•економічне та військово-політичне посилення удільних князівств; міжусобиці князів;

• слабкість економічних зв’язків внаслідок розвитку натурального господарства.

Спадкоємцем Київської Русі і головним політичним центром майбутньої України (назва «Україна» вперше згадується у 1187 р. в Київському літописі) стало Галицько-Волинське князівство, найвідомішими князями якого були Роман Мстиславич (1199–1205 рр.) і Данило Романович (1205–1264 рр.). У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич об’єднав Галичину і Волинь в одне князівство. Після його загибелі почалися усобиці, що тривали понад 30 років. У 1238 р. Данило Романович Галицький подолав угрупування бояр і знов об’єднав Галицькі і Волинські землі.

2. Монгольська навала на українські землі.

На початку XIII ст. монголо-татарські племена об’єдналися під владою Темучина (Чингісхана) і завоювали Північний Китай, Середню Азію, Закавказзя.

• У 1223 р. монголо-татари завдали поразки руським військам і половцям в битві на річці Калці.

• У 1238–1239 рр. монголо-татари під проводом хана Батия вторглися в Переяславське і Чернігівське князівства та спустошили їх.

• У 1240 р. монголо-татари здобули Київ і вирушили на Волинь і Галичину.

Руські князівства потрапили у залежність від Золотої Орди. Князі були змушені одержувати від хана ярлики — грамоти на князювання і сплачувати данину ханським намісникам — баскакам.