- •1. Початки людського життя.
- •2. Кочові племена на території україни.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •1. Перші державні утворення.
- •2. Формування Київської держави.
- •3. Зовнішня політика Київської Русі.
- •1. Утворення Галицько-Волинської держави.
- •2. Монгольська навала на українські землі.
- •3. Галицько-Волинська держава за Данила Галицького та його наступників.
- •1. Політичний устрій.
- •2. Соціальна структура суспільства.
- •3. Економічний розвиток.
- •4. Культура Київської Русі.
- •1. Українські землі під вдладою Литви та Польщі.
- •2.Українські землі в складі Угорщини, Модавії та Московської держави.
- •3. Соціальний устрій та господарське життя в Україні у другій половині XIV — першій половині XVI ст.)
- •4. Культурне й церковне життя в другій половині XIV — першій половині XVI ст.).
- •1. Люблінська унія.
- •2.Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.
- •3. Боротьба козацтва протитурецько-татарської агресії.
- •4. Національно-визвольна боротьба українського народу наприкінці XVI – початку XVII ст.
- •5. Національно-культурний рух в Україні (друга половина XVI — перша половина XVII ст.)
- •1.Передумови і початок Національно-визвольної війни.
- •2. Розгортання Національно-визвольної війни в 1648-1649 рр.
- •3. Утворення української козацької держави – Гетьманщини.
- •4. Воєнно-політичні дії Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.
- •5. Українсько-росйський договір 1654 р. Продовження національно-визвольної війни.
- •1. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.
- •2.Порушення територіальної цілісності української держави – Гетьманщини.
- •3. Правобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •4. Лівобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •5. Запорозька Січ у другій половині XVII ст.
- •6. Господарське життя і політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •1. Гетьманщина наприкінці XVII — у першій половині xviiі ст.
- •2. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція.
- •3. Україна після Полтавської битви.
- •1.Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини.
- •2. Правобережжя і західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба.
- •3. Культура України другої половини XVII – XVIII ст.
- •1. Включення українських земель до складу Російської імперії.
- •2. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин.
- •3. Економічне становище Наддніпрянської України.
- •4. Соціальна боротьба.
- •5. Початок національного відродження.
- •6. Російський визвольний рух.
- •7. Польський визвольний рух.
- •8. Український національний рух.
- •1. Адміністративно-територіальний устрій та населення західно-українських земель.
- •2.Соціально-економічне становище та соціальні рухи.
- •3. Українське національне відродження.
- •4. Національно-визвольний рух.
- •5. Культура України першої половини хіх ст.
- •1. Скасування кріпосного права. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр. ХіХст.
- •2. Економічний розвиток.
- •3. Національна політика російського уряду.
- •4. Український визвольний рух.
- •5. Російський визвольний рух.
- •6. Польський визвольний рух.
- •1. Соціально-економічне становище.
- •2. Суспільно-політичний розвиток.
- •3. Національно-визвольний рух.
- •4. Культура України в другій половині XIX ст.
- •1. Економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •2. Створення українських політичних партій.
- •3. Наддніпрянська Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907 рр.
- •4. Наддніпрянська Україна в 1907-1914 р.
- •5. Соціально-економічний розвиток Західної України.
- •6. Культура України на початку хх ст.
- •1. Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України.
- •2. Українські політичні партії та організації в роки Першої світової війни.
- •Початок української революції.
- •Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •1. Початок української революції.
- •2. Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •2. Директорія унр.
- •3. Західноукраїнська Народна Республіка (зунр )
- •4. Політика радянського уряду в Україні у 1919 році.
- •5. Україна в другій половині 1919 року. Наступ Денікіна та його розгром.
- •6. Україна в 1920 р. Радянсько-польська війна.
- •7. Розгром військ Врангеля і махновців.
- •8. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1920 рр.
- •2. Утворення Союзу рср і Україна.
- •3. Культура і духовне життя в роки непу.
- •Суцільна колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •3. Стан культури в Україні у 30-і роки. Громадсько-політичне життя.
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- •Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.).
- •Рух опору на території України (1941–1944 рр.).
- •Звільнення України від нацистських окупантів (1943-1944 рр.).
- •Повоєнна відбудова народного господарства.
- •Радянізація західних областей України.
- •Культура України в період відбудови.
- •Стан економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Національно-визвольний рух в Україні.
- •Стан економіки України та визрівання економічної кризи.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Опозиційний рух в Україні.
- •Перебудова в Радянському Союзі й Україна.
- •Розгортання національно-визвольного руху в Україні в другій половині 80-х рр.
- •Формування передумов незалежності України.
- •Здобуття Україною незалежності.
- •Державотворчі процеси в незалежній Україні.
3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
У VІІ–V ст. до н. е. вихідці з Греції заснували на узбережжі Чорного та Азовського морів свої поселення, що стали рабовласницькими містами-державами:
• Ольвія (у гирлі Дніпровсько-Бузького лиману);
• Херсонес (на околиці сучасного Севастополя);
• Пантікапей (на місці сучасної Керчі);
• Тіра (на березі Дністровського лиману);
• Феодосія (в Криму), Танаїс (у гирлі Дону).
Найбільшою з грецьких держав було Боспорське царство з центром у Пантікапеї, яке включало територію Керченського та Таманського півостровів. Населення грецьких міст займалося ремеслами, землеробством, виноробством, рибальством, торгівлею як із місцевими скіфськими племенами, так і з Грецією.
Тема: Виникнення та розквіт Київської Русі.
План.
Перші державні утворення.
Формування Київської держави.
Зовнішня політика Київської Русі.
1. Перші державні утворення.
Слов’янські племена з найдавніших часів жили на території Європи і були місцевим автохтонним населенням, відомим під назвами венедів, склавинів, антів. У VIІІ–IX ст. східні слов’яни розселилися на території від Карпат до Оки і від Ладоги до Чорного моря. Формою суспільного устрою були союзи східнослов’янських племен:
• поляни, древляни, сіверяни, волиняни, тиверці, уличі, білі хорвати (південно-західна, українська група);
• полочани, дреговичі (західна, білоруська група);
• словени, кривичі, радимичі, в’ятичі (північно-східна, російська група).
Головними заняттями східних слов’ян були землеробство, скотарство, мисливство, рибальство, ремесла і торгівля. Східні слов’яни були язичниками, поклонялися багатьом богам (Дажбог — бог сонця, Перун — бог грому, Сварог — бог неба, Стрибог — бог вітрів, Велес — бог худоби, Мокоша — богиня родючості). Із розпадом родоплемінного ладу і появою класів замість племінних союзів у східних слов’ян утворилися перші державні формування, які називалися Куявія (земля полян із Києвом), Славія (Новгородська земля), Артанія (Причорноморська Русь). Найбільшим було державне об’єднання, до якого входили землі полян, древлян й сіверян з центром у Києві.
2. Формування Київської держави.
Наприкінці IX–X ст. відбувався процес об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і формування ранньофеодальної держави Київська Русь. Щодо утво-
рення Київської Русі існують дві точки зору:
• норманська теорія про несамостійний розвиток слов’янської державності, спираючись на «Повість минулих літ», стверджує, що першими керівниками Київської Русі були нормани — князі Рюрик і Олег;
• теорія природно-історичного процесу утворення держави у східних слов’ян доводить, що для цього були всі необхідні економічні і політичні умови. Наприкінці VI — на початку VII ст., ще до приходу варягів, у Києві правив перший князь — слов’янин Кий. Останніми представниками заснованої ним династії і першими князями Київської Русі вважають Аскольда та Діра.
Щодо походження назви «Русь» також існують дві теорії:
• норманська (від назви одного з племен норманів-шведів, які завоювали Новгород і заснували там державу);
• автохтонна (від назви корінних племен — росоманів та росів, які жили на р. Рось у Подніпров’ї).
У ІХ–ХІ ст. відбувається швидке територіальне зростання і поступова консолідація Київської Русі:
• Князь Олег (882–912 рр.) захопив Київ і підкорив своїй владі полян, древлян, сіверян, радимичів.
• Князь Ігор (912–945 рр.) приєднав територію уличів і тиверців.
• Княгиня Ольга (945–957 рр.) врегулювала збирання данини, визначивши її розміри (уроки) і місця для збирання (погости).
• Князь Святослав (957–972 рр.) підкорив в’ятичів і розбив ясів (осетинів) та косогів (черкесів), розширив територію Київської держави далеко на схід.
• Князь Володимир Великий (978–1015 рр.) остаточно підкорив в’ятичів і радимичів, відвоював у Польщі галицькі та волинські землі, у 988 році запровадив християнство як загальнодержавну релігію.
• Князь Ярослав Мудрий (1019–1054 рр.) розширив межі Київської Русі на південь, розгромивши печенігів, остаточно затвердив християнство, запровадив перший писаний збірник законів «Руська Правда».
На початку XI ст., коли у межах Київської Русі були об’єднані всі східнослов’янські племена, давньоруська держава досягла свого найвищого розквіту. Після смерті Ярослава Мудрого стали помітними ознаки політичного роздроблення Київської Русі. У 1097 році у Любечі князі домовилися припинити міжусобиці і узаконили роздроблення Київської держави на окремі спадкові князівства. Володимир Мономах (1113–1125 рр.) і Мстислав (1125–1132 рр.) на деякий час відновили і зміцнили великокнязівську владу, однак спинити політичну роздробленість Київської Русі не змогли.