- •1. Початки людського життя.
- •2. Кочові племена на території україни.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •1. Перші державні утворення.
- •2. Формування Київської держави.
- •3. Зовнішня політика Київської Русі.
- •1. Утворення Галицько-Волинської держави.
- •2. Монгольська навала на українські землі.
- •3. Галицько-Волинська держава за Данила Галицького та його наступників.
- •1. Політичний устрій.
- •2. Соціальна структура суспільства.
- •3. Економічний розвиток.
- •4. Культура Київської Русі.
- •1. Українські землі під вдладою Литви та Польщі.
- •2.Українські землі в складі Угорщини, Модавії та Московської держави.
- •3. Соціальний устрій та господарське життя в Україні у другій половині XIV — першій половині XVI ст.)
- •4. Культурне й церковне життя в другій половині XIV — першій половині XVI ст.).
- •1. Люблінська унія.
- •2.Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі.
- •3. Боротьба козацтва протитурецько-татарської агресії.
- •4. Національно-визвольна боротьба українського народу наприкінці XVI – початку XVII ст.
- •5. Національно-культурний рух в Україні (друга половина XVI — перша половина XVII ст.)
- •1.Передумови і початок Національно-визвольної війни.
- •2. Розгортання Національно-визвольної війни в 1648-1649 рр.
- •3. Утворення української козацької держави – Гетьманщини.
- •4. Воєнно-політичні дії Національно-визвольної війни 1650-1653 рр.
- •5. Українсько-росйський договір 1654 р. Продовження національно-визвольної війни.
- •1. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського.
- •2.Порушення територіальної цілісності української держави – Гетьманщини.
- •3. Правобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •4. Лівобережна Україна в 60-80-х рр. XVII ст.
- •5. Запорозька Січ у другій половині XVII ст.
- •6. Господарське життя і політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
- •1. Гетьманщина наприкінці XVII — у першій половині xviiі ст.
- •2. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція.
- •3. Україна після Полтавської битви.
- •1.Лівобережна та Слобідська Україна. Ліквідація Гетьманщини.
- •2. Правобережжя і західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба.
- •3. Культура України другої половини XVII – XVIII ст.
- •1. Включення українських земель до складу Російської імперії.
- •2. Наддніпрянська Україна в системі міжнародних відносин.
- •3. Економічне становище Наддніпрянської України.
- •4. Соціальна боротьба.
- •5. Початок національного відродження.
- •6. Російський визвольний рух.
- •7. Польський визвольний рух.
- •8. Український національний рух.
- •1. Адміністративно-територіальний устрій та населення західно-українських земель.
- •2.Соціально-економічне становище та соціальні рухи.
- •3. Українське національне відродження.
- •4. Національно-визвольний рух.
- •5. Культура України першої половини хіх ст.
- •1. Скасування кріпосного права. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х рр. ХіХст.
- •2. Економічний розвиток.
- •3. Національна політика російського уряду.
- •4. Український визвольний рух.
- •5. Російський визвольний рух.
- •6. Польський визвольний рух.
- •1. Соціально-економічне становище.
- •2. Суспільно-політичний розвиток.
- •3. Національно-визвольний рух.
- •4. Культура України в другій половині XIX ст.
- •1. Економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •2. Створення українських політичних партій.
- •3. Наддніпрянська Україна напередодні та в роки російської революції 1905-1907 рр.
- •4. Наддніпрянська Україна в 1907-1914 р.
- •5. Соціально-економічний розвиток Західної України.
- •6. Культура України на початку хх ст.
- •1. Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України.
- •2. Українські політичні партії та організації в роки Першої світової війни.
- •Початок української революції.
- •Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •1. Початок української революції.
- •2. Проголошення автономії та незалежності України. Універсали Центральної
- •2. Директорія унр.
- •3. Західноукраїнська Народна Республіка (зунр )
- •4. Політика радянського уряду в Україні у 1919 році.
- •5. Україна в другій половині 1919 року. Наступ Денікіна та його розгром.
- •6. Україна в 1920 р. Радянсько-польська війна.
- •7. Розгром військ Врангеля і махновців.
- •8. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1920 рр.
- •2. Утворення Союзу рср і Україна.
- •3. Культура і духовне життя в роки непу.
- •Суцільна колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933 рр.
- •3. Стан культури в Україні у 30-і роки. Громадсько-політичне життя.
- •Окупація України військами Німеччини та її союзників.
- •Окупаційний режим в Україні (1941-1944 рр.).
- •Рух опору на території України (1941–1944 рр.).
- •Звільнення України від нацистських окупантів (1943-1944 рр.).
- •Повоєнна відбудова народного господарства.
- •Радянізація західних областей України.
- •Культура України в період відбудови.
- •Стан економіки України наприкінці 50-х — у першій половині 60-х рр.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Національно-визвольний рух в Україні.
- •Стан економіки України та визрівання економічної кризи.
- •Культура і духовне життя в Україні.
- •Опозиційний рух в Україні.
- •Перебудова в Радянському Союзі й Україна.
- •Розгортання національно-визвольного руху в Україні в другій половині 80-х рр.
- •Формування передумов незалежності України.
- •Здобуття Україною незалежності.
- •Державотворчі процеси в незалежній Україні.
7. Польський визвольний рух.
У 20–30-х рр. XIX ст. у Наддніпрянській Україні розвивався польський суспільно-політичний рух, учасники якого прагнули відновлення державної незалежності Польщі. Під час національно-визвольного повстання 1830–1831 рр. проти російського панування польські повстанці розраховували на підтримку українців. Однак українське селянство відштовхнуло небажання польської шляхти скасувати кріпацтво, а українську інтелігенцію — прагнення включення України до майбутньої Польської держави. Поразка повстання спричинила ослаблення польського визвольного руху на Правобережжі: повстанців було заслано до Сибіру, дрібних шляхтичів позбавлено дворянства, закрито польські школи, ліквідовано УГКЦ.
8. Український національний рух.
У 40-х рр. XIX ст. український суспільно-політичний рух був пов’язаний з діяльністю різночинців — вихідців з сімей дворянства, купців, міщан, селян. У січні 1846 р. в Києві виникла таємна політична організація «Кирило-Мефодіївське братство», до складу якої входили 12 чоловік (Микола Костомаров, Василь Бєлозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш та ін.). Участь у засіданнях товариства брав Тарас Шевченко. Програмні документи «Книга буття українського народу» і «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія» передбачали:
повалення самодержавства, встановлення республіканського правління;
об’єднання всіх слов’ян у федерацію на засадах суверенності;
скасування кріпосного права, ліквідацію соціальної нерівності, запровадження загальної освіти.
Члени Кирило-Мефодіївського братства поширювали твори Т. Шевченка («Кобзар», «Гайдамаки»), складали революційні прокламації («Брати українці», «Брати великороси та поляки»), установили контакти з російськими і польськими революціонерами, займалися просвітництвом народу.
У березні 1847 р. члени товариства були заарештовані і після суду заслані в різні губернії Росії під нагляд поліції без права повернення в Україну. Т. Шевченка віддали в солдати рядовим Оренбурзького окремого корпусу на 10 років із забороною писати й малювати. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства стала початком переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.
Тема: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст.
План.
Адміністративно-територіальний устрій та населення західно-українських земель.
Соціально-економічне становище та соціальні рухи.
Українське національне відродження.
Національно-визвольний рух.
Культура України першої половини ХІХ ст.
1. Адміністративно-територіальний устрій та населення західно-українських земель.
Західноукраїнські землі Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття перебували у складі Австрійської імперії. Галичина з деякими польськими землями, яка була виділена в окремий край із центром у Львові, отримала назву «Королівство Галіції та Лодомерії». Воно поділялося на 12 дистриктів (округів), окремим округом була Буковина. Закарпаття входило до Угорського королівства і поділялося на 4 жупи (регіони).
Значний вплив на становище українців справили реформи Марії-Терезії (1740–1780 рр.) та Йосифа ІІ (1780–1790 рр.), які охопили:
сільське господарство (звільнення селян від особистої залежності від поміщиків; визначення розміру панщини — 30 днів на рік);
релігійне життя (зрівняння у правах віруючих католиків, греко-католиків і протестантів; відкриття семінарій, які готували греко-католицьких священників);
освіту (запровадження початкових і середніх шкіл; відкриття у 1784 р. у Львові університету, при якому до 1809 р. діяв Руський інститут, де на філософському і богословському факультетах навчалися українці).
Однак українське населення не встигло повною мірою скористатися наслідками реформ. Імператори Леопольд ІІ (1790–1792 рр.) та Франц ІІ (1792–1835 рр.) відмовилися від більшості нововведень своїх попередників.