118

Тема: Стародавня історія України

План.

1. Початки людського життя.

2. Кочові племена на територыъ України.

3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.

1. Початки людського життя.

Стародавню історію України вчені поділяють на 4 періоди:

• кам’яний вік (1 млн. років тому — ІV тис. до н. е.);

• мідно-кам’яний вік (ІV–ІІІ тис. до н. е.);

• бронзовий вік (ІІ–І тис. до н. е.);

• залізний вік (І тис. до н. е. — V ст. н. е.).

На території сучасної України давні люди з’явилися майже 1 млн. років тому. Першою формою людського співжиття було первісне суспільство, для якого характерні:

• низький рівень розвитку продуктивних сил;

• майже повна залежність людини від природи;

• об’єднання людей у громади;

• виникнення общинної власності на засоби виробництва;

• рівномірний розподіл продуктів праці між членами громади;

• відсутність класів і держави;

• язичницькі вірування в богів.

Кам’яний вік поділяється на палеоліт (1 млн. років —Х тис. до н. е.) — давній кам’яний вік,

мезоліт (IX–VI тис. до н. е.) — середній кам’яний вік,

неоліт (VI–IV тис. до н. е.) —новий кам’яний вік.

• Тип людини: архантроп (найдавніша людина), неандерталець («людина вміла»), кроманьйонець («людина розумна»).

• Знаряддя праці: рубило, проколка, гостроконечник, скребло, дротик, спис, гарпун, голка, лук зі стрілами, серп, рало, соха, зернотерка.

• Людська спільність: первісне стадо, материнська родова община (матріархат), батьківська родова община (патріархат), сусідська (територіальна) община, плем’я, союз племен.

• Заняття: збиральництво, полювання, рибальство, землеробство, скотарство, ремесла.

• Тип господарства: привласнювальне (необхідне для життя людина брала в природі у готовому вигляді), відтворювальне (необхідне для життя людина виробляла самостійно).

• Вірування: тотемізм (поклоніння певному виду рослин чи тварин, що вважалися охоронцями роду), фетишизм (поклоніння предметам неживої природи, які нібито наділені чудодійною силою), магія (обряди, засновані на вірі в здатність людини впливати на інших людей, тварин, явища природи, богів).

• Стоянки: с. Королево (Закарпаття), печера Киїк-Коба (Крим), с. Мізин (Чернігівщина), Кам’яна Могила (поблизу Мелітополя).

У період мідно-кам’яного віку на території України жили ранні землеробські племена так званої трипільської культури, яку відкрив у 1893 р. археолог В. Хвойко біля с. Трипілля на Київщині. Головним заняттям трипільців було землеробство, важливу роль у господарстві відігравали скотарство, рибальство, мисливство, ремесла. Трипільці виготовляли керамічний посуд, прикрашений орнаментом із символічних малюнків у вигляді спіралей, трикутників, фігур людей і тварин (мальована кераміка).

2. Кочові племена на території україни.

У період залізного віку на території України жили кочові племена:

• кіммерійці (ІХ–VII ст. до н. е.);

• таври (IX–I ст. до н. е.);

• скіфи (VII–III ст. до н. е.);

• сармати (ІІІ до н. е. — ІІІ ст. н. е.);

• готи (ІІ — ІV ст. н. е.);

• гуни (ІV — сер. V ст. н. е.).

Основними заняттями кочовиків були скотарство, ремісництво (виплавка заліза, виготовлення зброї), землеробство, торгівля. Із посиленням майнової нерівності, зародженням класів з’явилися елементи державності.

Центром Скіфського царства в Криму, яке існувало до III ст. н. е., був Неаполь (поблизу сучасного м. Сімферополя).