- •Міністерство освіти і науки Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Креативна розрахункова робота
- •Практична розрахункова робота № 3-д-2013
- •3.1 Наближене визначення коефіцієнту розчинності газу
- •Контрольні запитання:
- •3.2 Визначення коефіцієнтів нафто-, водо- та газонасиченості породи
- •Контрольні запитання:
- •3.3 Визначення питомої поверхні породи
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література:
Контрольні запитання:
Як змінюється розчинність газу при підвищенні тиску та температури?
Що впливає на розчинність газу?
Застосування закону Генрі.
ПРИКЛАД 1 ([2], с.10). Визначити коефіцієнт розчинності газу αp , якщо в об’ємі нафти Vн =1000 м3 при абсолютному тиску ρ = 20 МПа розчинений газ має об’єм Vг = 18 • 104 м3, приведений до нормальних умов.
Приблизно прийнявши розчинність газу, що змінюється за лінійним законом Генрі, отримаємо: αp= Vг /Vн ρ = 9 м3/м3 • МПа [1]. (1 Па = 1*106 МПа).
ЗАВДАННЯ 3.1. За вихідними даними в таблиці 3.1, а саме об’ємом газу, нафти та абсолютним тискм, визначити коефіцієнт розчинності газу αp. Отримані дані занести в таблицю 3.1.
ЗВІТНІСТЬ. Результат розрахунку занести в таблицю 3.1 (додаток 1). В текстовій частині роботи на основі самостійно опрацьованого матеріалу про розчинність газу, стисло викласти теоретичну частину і відповісти на контрольні запитання.
3.2 Визначення коефіцієнтів нафто-, водо- та газонасиченості породи
Коефіцієнт нафтонасиченості пласта – відношення об’єму нафти, який міститься в порах (пустотах) пласта до загального об’єму всіх пор (пустот) нафтоносного пласта в пластових умовах чи у досліджуваному зразку породи при пластових умовах [1].
Коефіцієнт водонасиченості (Sв) визначають як відношення маси води, що насичує породу при звичайній температурі і тиску, до маси поглиненої води, що нагнітається в породу під тиском до 15 МПа. У повітряно-сухих порід Sв менше 0,5, у вологих 0,5-0,8, у повністю водонасичених 1,0. Водонасиченість гірських порід залежить від гідрогеологічного режиму, мінерального складу, характеру порового простору тощо. У нафтогазоносних районах водонасиченість зумовлює характер розподілу флюїдів у породах, їх рухливість у масивах, ефективність вилучення нафти і газу з порід. Газонасиченість порід – ступінь заповнення порожнин (пор, каверн і тріщин) в гірських породах природними газами [1]. Використовуючи об’єми нафти та газу, визначають коефіцієнти нафто-, водо- і газонасиченості (в долях одиниці) за наступними формулами:
Коефіцієнт нафтонасичення: Sн= Vн ρп / mG (3.2.1)
Коефіцієнт водонасичення: Sв= Vв ρп / mG (3.2.2)
Коефіцієнт газонасичення: Sг= 1- (Sн bн + Sв bв) (3.2.3)
Vн, Vв - об’єми нафти та води, що міститься в породі, см3;
ρп – щільність породи, г/см3;
m – коефіцієнт пористості, долі одиниці;
G - маса рідини, що міститься в зразку, г;
bн, bв – об’ємні коефіцієнти нафти та води, долі одиниці [2].
Об’ємний коефіцієнт нафти – параметр, який характеризується відношенням об’єму нафти в пластових умовах до об’єму цієї ж нафти після виділення із неї газу на поверхні [1].
bн= Vпл/ Vроз
де Vпл − об’єм нафти в пластових умовах; Vроз − об’єм цієї ж нафти за атмосферного тиску і температури t = 20 °С після дегазації.
Об’ємний коефіцієнт пластової води – параметр, який характеризується відношенням питомого об’єму води за пластових умов Vпл до питомого об’єму її в стандартних умовах Vст, тобто це відношення об’єму пластової води за пластових тиску і температури до об’єму розгазованої води за атмосферних (звичайно стандартних) умов [1].
bв= Vпл/ Vст
