- •Тема 1 загальна рецептура
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Тема 2 загальна фармакологія
- •Ентеральні шляхи
- •Особливості місця абсорбції:
- •Властивості рецепторів:
- •Види дії лікарських засобів:
- •Класифікація побічних явищ
- •Тема 3 антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Тема 4 антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Макроліди застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища:
- •Тема 5 хіміотерапевтичні засоби різних груп
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Тема 6 речовини, що діють переважно в ділянці аферентних нервів
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зов нішніх подразнень:
- •Тема 7 засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •Побічні явища:
- •Допомога при отруєнні:
- •Побічні явища:
- •Тема 8 засоби, що впливають на адренергічну іннервацію
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Тема 9 засоби, що впливають на центральну нервову систему
- •1. Засоби для інгаляційного наркозу:
- •2. Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •9.1.1. Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •9.1.2. Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища снодійних:
- •Класифікація анальгетиків
- •2. Ненаркотичні анальгетики:
- •Фармакологічні ефекти:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Тема 10 психотропні препарати. Засоби, що впливають на функцію органів дихання
- •Класифікація психотропних препаратів
- •1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:
- •Класифікація нейролептиків
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Класифікація антидепресантів
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •2. Муколітики:
- •Класифікація бронхолітиків
- •Адренергічні засоби:
- •Тема 11 засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні й протиаритмічні препарати
- •Препарати наперстянки
- •Препарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:
- •До тахіаритмій належать:
- •Тема 12
- •Антиангінальні засоби. Засоби, які застосовують
- •Для лікування інфаркту міокарда.
- •Антигіпертензивні (гіпотензивні) препарати
- •Коронаролітики
- •1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •2. Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Тема 13 засоби, які застосовують при порушенні функції органів травлення
- •13.1. Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •13.2. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •13.2.1. Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •13.2.2. Засоби, які застосовують при гіперсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •13.4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Тема 14 засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія. Препарати, що впливають на систему крові
- •14.1.1. Засоби, що посилюють скоротливу активність міометрія (утеротоніки):
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •1. Антикоагулянти.
- •Тема 15
- •15.2. Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.
- •15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо би):
- •15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •1. Інсуліни людські.
- •2. Інсуліни тваринного походження.
- •1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- •Класифікація естрогенів
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Тема 16 вітамінні препара ти
- •1. Водорозчинні вітаміни:
- •2. Жиророзчинні вітаміни:
- •Тема 17 кислоти й основи. Солі лужних і лужноземельних металів. Глюкоза. Протиалергійніі протизапальні препарати
- •3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
- •Класифікація нпзп
- •Тема:18 основні принципи лікування гострих медикаментозних отруєнь
- •Програма невідкладної допомоги при отруєннях включає наступні заходи:
- •Розрізняють 3 види антидотів:
- •III. Патогенетична (симптоматична) терапія:
- •Додатки
- •Форма рецептурного бланка № 1 (ф-1) для виписування лікарських засобів за повну вартість
- •Зворотний бік рецептурного бланка
- •Форма рецептурного бланка № 2 (ф-2) для виписування лікарських засобів безкоштовно, з оплатою 50% і таких, що підлягають
- •Форма спеціального бланка № 3 (ф-3) для виписування наркотичних засобів
- •Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення
- •Правила відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек
- •Найважливіші рецептурні скорочення
- •Перелік лікарських засобів і виробів медичного призначення, що дозволені до відпуску без рецепта лікаря*
- •Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в аптечних та лікувально-профілактичних закладах
- •Список літера тури
- •Основи фармакології та загальної рецептури
1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
Сечогінні.
β -Адреноблокатори.
Інгібітори АПФ.
Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів).
α-Адреноблокатори.
Блокатори рецепторів ангіотензину.
2. Препарати додаткової групи:
Антигіпертензивні засоби центральної нейротропної дії.
Симпатолітики.
Міотропні судинорозширювальні засоби.
Клофелін (гемітон, клонідин, катапресан) — антигіпертензивний препарат центральної нейротропної дії. Пригнічує функцію судинорухового (вазомоторного) центру довгастого мозку і знижує AT; чинить седативну дію, знижує секрецію травних залоз та внутрішньоочний тиск.
Дія препарату розвивається через 1—2 год після внутрішнього застосування, 15—20 хв — внутрішньом'язового та 3-5 хв внутрішньовенного та сублінгвального. Тривалість дії — до 12 год. Застосовують для лікування різних форм гіпертонічної хвороби, гіпертензивного кризу, глаукоми. Побічна дія — сонливість, відчуття сухості в роті, запаморочення, закрепи, брадикардія, ортостатичний колапс, синдром відміни.
Подібно до клофеліну діє метилдопа (допегід, альдомет).
Антигіпертензивні препарати периферійної нейротропної дії детально розглянуто у відповідних розділах (див. теми 7, 8 «Засоби, що діють у ділянці холінорецепторів та адренорецепторів»; повторити інформацію про препарати бензогексоній, анаприлін, празозин, резерпін, октадин).
Каптоприл — блокатор (інгібітор) ангіотензинперетворювального ферменту. Одним із факторів гуморальної регуляції тиску є так звана ренін-ангіотензивна система (ниркова регуляція AT); каптоприл та інші препарати даної групи впливають на цю регуляцію, блокуючи фермент, який бере участь в утворенні речовин, що підвищують AT, і таким чином суттєво знижують його. Сьогодні інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту є найбільш ефективними антигіпертензивними препаратами. Після приймання каптоприлу тиск знижується через 30—60 хв, дія триває до 12 год. Застосовують для лікування гіпертензивної хвороби, вазо-ренальної гіпертензії, при застійній серцевій недостатності. Побічна дія — спотворення смаку, відсутність апетиту, головний біль, тахікардія, алергія, порушення формули крові, сухий кашель.
Міотропні судинорозширювальні засоби (вазодилататори) вибірково розслаблюють непосмуговані м'язи судин, розширюють судини та знижують AT.
Дибазол — міотропний судинорозширювальний препарат короткої дії. Тривалість дії до 2—4 год. Застосовують для купірування гіпертензивних кризів внутрішньовенно чи внутрішньом'язово.
Дибазол добре переноситься хворими, але до нього розвивається толерантність.
Магнію сульфат — справляє гіпотензивну дію при парентеральному введенні за рахунок:
міотропної судинорозширювальної дії;
пригнічення тонусу судинорухового центру;
гангліоблокувальної дії.
Застосовують при гіпертензивних кризах.
Натрію нітропрусид — міотропний спазмолітик короткочасної дії. Ефективно знижує тиск через 2—5 хв після внутрішньовенного введення, але через 5—15 хв після завершення введення тиск повертається до початкового рівня. Тому натрію нітропрусид вводять внутрішньовенно крапельно при гіпертензивних кризах. Передозування може зумовити симптоми, подібні до отруєння ціанідами, тому що в результаті його біотрансформації утворюється похідне синильної кислоти. Ці випадки потребують специфічного антидотного лікування. Ефективними міотропними спазмолітиками є папаверину гідрохлорид, но-шпа (дротаверин).
Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів) — ніфедипін, верапаміл, амлодипін, дилтіазем — знижують AT за рахунок гальмування надходження кальцію всередину міофібрил і розслаблення м'язів судин. Гіпотензивна дія проявляється тим сильніше, чим вище був початковий тиск.
Амлодипін — препарат пролонгованої дії, приймають 1 раз на добу.
Верапаміл та дилтіазем чинять також протиаритмічну дію. Застосовують для лікування різних форм гіпертензії: гіпертонічної хвороби, гіпертензії в поєднанні зі стенокардією, нирковою недостатністю, гіпертензивних кризів, ішемічного інсульту; для лікування тахіаритмій.
Діуретики (сечогінні) препарати виводять з організму воду та іони, зменшують кількість рідини і знижують AT. Вони є синергістами — посилюють дію антигіпертензивних препаратів інших груп. Тому сечогінні препарати використовують для комбінованої терапії гіпертензії.