Класифікація бронхолітиків

1. Бронхолітики міотропної дії: еуфілін (амінофіл), теофілін (ретафіл).

2. Адренергічні засоби:

1. α-, β-Адреноміметики: адреналіну гідрохлорид (епін-ефрин).

2. β-Адреноміметики: ізадрин, орципреналіну сульфат (алупент, астмопент), фенотерол (беротек), сальбутамол, клен-бутерол, сальметерол.

3. Симпатоміметики: ефедрину гідрохлорид.

3. М-Холіноблокатори (холінолітики): атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, іпратропію бромід (атровент), окситропію бромід (вентилат), метацин.

Еуфілін — міотропний бронхолітик, розслаблює непосмуговані м'язи бронхів, вінцевих судин, знижує кров'яний тиск у легеневій артерії. Застосовують для лікування та купірування нападів брон­хіальної астми, при бронхоспазмах, порушеннях мозкового крово­обігу, спазмах судин. Побічна дія при швидкому внутрішньо­венному введенні — запаморочення, головний біль, серцебиття, нудота, блювання, судоми, зниження AT.

Бронхолітики інших груп розглянуто у відповідних розділах (див. теми 7 та 8).

У терапії бронхіальної астми застосовують також протиалергійні препарати (глюкокортикостероїди, стабілізатори мембран лаброцитів — кромолін-натрій) тощо.

10.2.5. Засоби, які застосовують при набряку легенів. Набряк ле­генів — тяжкий і небезпечний для життя стан, що розвивається внаслідок гострої лівошлуночкової недостатності. Причинами на­бряку легенів можуть бути ураження легенів хімічними речовинами, інфекційні захворювання, набряк мозку, хвороби нирок, пе­чінки. Принципи лікування набряку легенів, незалежно від при­чин, схожі, направлені на гасіння піни в легенях, дегідратацію, посилення роботи серця, розвантаження малого кола кровообігу.

При набряку легенів застосовують наступні групи препаратів:

• піногасники: спирт етиловий або антифомсилан, які вводять інгаляційно. Вони знижують поверхневий натяг піни і перетворю­ють її в рідину;

• дегідративні засоби: осмотичні діуретики (маніт, сечовина для ін'єкцій) та діуретики швидкої дії (фуросемід, кислота етакринова) вводять з метою зменшення кількості рідини в організмі, прискорення переходу плазми з альвеол у судинне русло;

• серцеві глікозиди швидкої дії — строфантин, корглікон, целанід, дигоксин — вводять для посилення роботи серця, при сер­цевій недостатності;

• гангліоблокатори — бензогексоній, гігроній, пентамін;

• судинорозширювальні засоби міотропної дії — натрію нітро-прусид, нітрогліцерин, ізосорбіду динітрат; а також морфіну гідро­хлорид, фентоламін, еуфілін вводять для зниження тиску в малому колі кровообігу;

• кисень вводять постійно інгаляційно для поліпшення оксигенації тканин.

Особливості роботи з препаратами:

• таблетки лібексину ковтають, не розжовуючи, для запобіган­ня анестезії слизової оболонки ротової порожнини;

• розчин ацетилцистеїну не можна змішувати в одному шприці з антибіотиками;

• після інгаляцій з трипсином необхідно промити теплою водою ротову і носову порожнини, забезпечити найбільш повне відходження мокротиння шляхом відсмоктування або відкашлювання;

• еуфілін при підшкірному введенні зумовлює подразнення;

• еуфілін вводять внутрішньом 'язово тільки у вигляді 24% розчи­ну по 1 мл, внутрішньовенно — 2,4% розчину по 10мл, розведеного у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду;

• еуфілін неможна застосовувати разом з розчином глюкози, він несумісний з вітамінами С, В₆, РР, преднізолоном.

Таблиця 20. Засоби, що впливають на функції органів дихання

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
	Протикашльові засоби
Кодеїну фосфат (Codeini phosphatum)	Порошок, у складі таблеток по 0,015 г	Внутрішньо по 0,015 г
Лібексин (Libexinum)	Таблетки по 0,1 г	Внутрішньо не розжовуючи, по 0,1 г 3 рази на день
	Відхаркувальні засоби
Настій трави термопсису (Infusum herbae Thermosidis)	Настій по 0,6—180 мл	Внутрішньо по 1 столовій ложці 3 рази на день
Бромгексин (Bromhexinum)	Таблетки по 0,008 г	Внутрішньо по 0,004 г 3—4 рази на день
Трипсин кристалічний (Trypsinum crystallisatum)	Флакони по 0,005; 0,01 г	Внутрішньом'язово або інгаляційно по 0,005 г 1 — 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду
	Бронхолітики
Еуфілін (Euphyllinum)	Порошок; таблетки по 0,15 г Ампули 24% розчину по 1 мл Ампули 2,4% розчину по 10 мл Супозиторії по 0,2 г	Внутрішньо по 0,15 г 3 рази на день Внутрішньом'язово Внутрішньовенно Ректально
Засоби, що застосовують при набряку легенів
Маніт (Mannitum)	Флакони 15% роз­чину по 400 мл і 200 мл	Внутрішньовенно крапельно