Побічні явища:

• нудота, блювання, атаксія, галюцинації, психоз (реманта­дин);

• диспепсичні явища, висипка на шкірі, відчуття сухості в ро­ті, тремор пальців (мідантан);

— чхання, підвищене виділення слизу (оксолін). Інтерферони — глюкопротеїди, що виробляються клітинами

макроорганізму у відповідь на інфікування вірусами. Препарат ін­терферон лейкоцитарний одержують з донорської крові людини.

Для профілактики грипу і гострих вірусних захворювань роз­чин інтерферону закапують у носові ходи по 5 крапель 2 рази на добу. При перших ознаках грипу краще вводити інгаляційно.

Існують противірусні препарати для лікування герпесу (ацикловір, герпевір, ідоксуридин).

5.4. Трихомоноз сечових і статевих органів — це паразитарне за­хворювання, збудником якого є трихомонади. Збудник потрапляє у піхву при статевих зносинах. Основне місце паразитування трихомонад — слизова оболонка піхви, каналу шийки матки, порож­нини матки, маткових труб, вихідних протоків великих присінкових (бартолінових) залоз, сечівника і сечового міхура. У слизових оболонках цих органів виникає запалення. Для лікування викори­стовують препарати метронідазол, трихомонацид тощо.

Метронідазол (трихопол, метрагіл) добре всмоктується з трав­ного каналу, проникає у всі тканини, метаболізується в печінці, виводиться нирками. Діє бактерицидно на трихомонади, лямблії, амеби, збудників анаеробних інфекцій. Застосовують для лікуван­ня трихомонозу. Необхідно одночасно лікувати обох сексуальних партнерів, навіть якщо в одного з них відсутнє інфікування.

Побічні явища: переважно нудота, головний біль, відчуття су­хості або металевий присмак у роті. Сеча може набувати темного забарвлення. Рідко (12%) може бути діарея, безсоння, слабість, стоматит, висипка.

При застосуванні метронідазолу слід попередити пацієнтів про необхідність відмовитися від вживання алкоголю за 24 год до приймання препарату і протягом 48 год після приймання остан­ньої дози.

Не слід призначати метронідазол у період вагітності (особливо в І триместрі), лактації, а також дітям грудного віку.

Трихомонацид — це синтетичний препарат, який застосовують при трихомонозі сечових і статевих органів у жінок і чоловіків. Призначають внутрішньо за схемою. Подібну дію справляють та­кож тинідазол (фазижин), орнідазол (тиберал), атрикан та ін.

5.5. Для профілактики та лікування мікозів застосовують ніс­татин, леворин, амфотерицин В, нітрофунгін, клотримазол, нізо-рал, орунгал, кетокеназал, гризеофульвін тощо.

Ністатин — антибіотик, що пригнічує ріст патогенних грибів і особливо дріжджових грибів роду Candida, а також справляє амебоцидну дію. Стійкість до препарату виникає повільно. При внут­рішньому застосуванні ністатин погано всмоктується і виводиться з калом. Призначають місцево у вигляді аплікацій на шкіру і сли­зові оболонки у формі мазі, свічок, суспензій та внутрішньо для профілактики і лікування кандидозів у дітей та дорослих зі зниже­ним імунітетом.

Побічні явища: діарея. Якщо з'являється кашель та підви­щується температура тіла, лікування слід припинити.

Леворин — антибіотик, активний відносно дріжджових грибів роду Candida і деяких простіших. За фармакологічними властивос­тями подібний до ністатину. Призначають внутрішньо та місцево.

Побічні явища: нудота, діарея, дерматити.

Амфотерицин В — це антибіотик широкого спектра дії. Препа­рат вводять внутрішньовенно, ендолюмбально або в порожнини організму. Добре проникає в тканини, але погано в спинномозко­вий канал. Біотрансформація відбувається в різних тканинах орга­нізму. Елімінація здійснюється з жовчю та сечею. Застосовують для лікування системних мікозів. Препарат токсичний, має здат­ність до кумуляції.

Побічні явища: при внутрішньовенному введенні може підви­щитися температура тіла, з'явитися озноб, нудота та головний біль.

Виразність побічних явищ можна зменшити шляхом зниження дози, а також призначенням ацетилсаліцилової кислоти, антигіс-тамінних препаратів або відміни препарату на декілька діб. Препа­рат справляє нефротоксичну і гепатотоксичну дію, порушує елект­ролітний баланс крові, призводить до появи нейротоксичних сим­птомів.

Клотримазол — синтетичний препарат, що має широкий спектр протимікозної дії. При місцевому застосуванні в малих концентраціях чинить фунгістатичну дію, а у великих — фунгіцид­ну. Спектр дії: гриби роду Candida, збудники дерматомікозів, а та­кож грампозитивні коки (стафілококи і стрептококи). Признача­ють тільки місцево (у вигляді кремів, мазей, розчинів, інтравагінальних таблеток) для лікування мікозів стоп і урогенітального кандидозу.

Препарат протипоказаний вагітним.

Нітрофунгін справляє фунгіцидну дію на дерматофіти і гриби роду Candida. Застосовують для лікування епідермофітії, трихофітії (грибкове ураження волосся), грибкових екзем, кандидозу шкіри шляхом змащування ушкоджених ділянок (2—3 рази на день) до зникнення клінічних проявів хвороби.

Гризеофульвін — антибіотик, що продукується пліснявим гри­бом. Препарат добре всмоктується з травного каналу, його біозас-воєння збільшується у разі вживання жирної їжі. Краще всмокту­ється у вигляді суспензії. Препарат накопичується в клітинах епідермісу і, зв'язуючись із кератином, порушує синтез клітинної стінки грибів. Одужання настає після повної заміни інфікованого епідермісу. Застосовують при дерматомікозах. Призначають внут­рішньо у вигляді таблеток під час їди з олією або у вигляді суспензії.