
- •Тема 1 загальна рецептура
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Тема 2 загальна фармакологія
- •Ентеральні шляхи
- •Особливості місця абсорбції:
- •Властивості рецепторів:
- •Види дії лікарських засобів:
- •Класифікація побічних явищ
- •Тема 3 антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Тема 4 антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Макроліди застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища:
- •Тема 5 хіміотерапевтичні засоби різних груп
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Тема 6 речовини, що діють переважно в ділянці аферентних нервів
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зов нішніх подразнень:
- •Тема 7 засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •Побічні явища:
- •Допомога при отруєнні:
- •Побічні явища:
- •Тема 8 засоби, що впливають на адренергічну іннервацію
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Тема 9 засоби, що впливають на центральну нервову систему
- •1. Засоби для інгаляційного наркозу:
- •2. Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •9.1.1. Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •9.1.2. Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища снодійних:
- •Класифікація анальгетиків
- •2. Ненаркотичні анальгетики:
- •Фармакологічні ефекти:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Тема 10 психотропні препарати. Засоби, що впливають на функцію органів дихання
- •Класифікація психотропних препаратів
- •1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:
- •Класифікація нейролептиків
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Класифікація антидепресантів
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •2. Муколітики:
- •Класифікація бронхолітиків
- •Адренергічні засоби:
- •Тема 11 засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні й протиаритмічні препарати
- •Препарати наперстянки
- •Препарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:
- •До тахіаритмій належать:
- •Тема 12
- •Антиангінальні засоби. Засоби, які застосовують
- •Для лікування інфаркту міокарда.
- •Антигіпертензивні (гіпотензивні) препарати
- •Коронаролітики
- •1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •2. Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Тема 13 засоби, які застосовують при порушенні функції органів травлення
- •13.1. Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •13.2. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •13.2.1. Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •13.2.2. Засоби, які застосовують при гіперсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •13.4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Тема 14 засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія. Препарати, що впливають на систему крові
- •14.1.1. Засоби, що посилюють скоротливу активність міометрія (утеротоніки):
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •1. Антикоагулянти.
- •Тема 15
- •15.2. Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.
- •15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо би):
- •15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •1. Інсуліни людські.
- •2. Інсуліни тваринного походження.
- •1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- •Класифікація естрогенів
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Тема 16 вітамінні препара ти
- •1. Водорозчинні вітаміни:
- •2. Жиророзчинні вітаміни:
- •Тема 17 кислоти й основи. Солі лужних і лужноземельних металів. Глюкоза. Протиалергійніі протизапальні препарати
- •3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
- •Класифікація нпзп
- •Тема:18 основні принципи лікування гострих медикаментозних отруєнь
- •Програма невідкладної допомоги при отруєннях включає наступні заходи:
- •Розрізняють 3 види антидотів:
- •III. Патогенетична (симптоматична) терапія:
- •Додатки
- •Форма рецептурного бланка № 1 (ф-1) для виписування лікарських засобів за повну вартість
- •Зворотний бік рецептурного бланка
- •Форма рецептурного бланка № 2 (ф-2) для виписування лікарських засобів безкоштовно, з оплатою 50% і таких, що підлягають
- •Форма спеціального бланка № 3 (ф-3) для виписування наркотичних засобів
- •Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення
- •Правила відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек
- •Найважливіші рецептурні скорочення
- •Перелік лікарських засобів і виробів медичного призначення, що дозволені до відпуску без рецепта лікаря*
- •Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в аптечних та лікувально-профілактичних закладах
- •Список літера тури
- •Основи фармакології та загальної рецептури
Тема 5 хіміотерапевтичні засоби різних груп
5.1. Протитуберкульозні засоби (табл. 5). 5.2. Проти-спірохетозні засоби (табл. 6). 5.3. Противірусні засоби (табл. 7). 5.4. Засоби для лікування хворих на трихомоноз (табл 9). 5.5. Протимікозні засоби (табл. 8). 5.6. Протигельмінтнізасоби (табл. 10).
5.1. До протитуберкульозних відносять хіміотерапевтичні засоби, які затримують розмноження і зменшують вірулентність мікобактерій туберкульозу. Комітет з лікування Міжнародної протитуберкульозної спілки в 1975 р. запропонував таку класифікацію протитуберкульозних засобів:
Група А (найбільш ефективні) — ізоніазид та інші похідні гідразиду ізонікотинової кислоти, рифампіцин.
Група В (ефективні) — стрептоміцин, етамбутол, канаміцин, етіонамід, піразинамід, циклосерин.
3. Група С (найменш ефективні) — ПАСК, тіоацетазон. Розроблено 3 основні схеми застосування протитуберкульозних
засобів:
тривале лікування (18—24 міс). Спочатку призначають комбінацію з трьох препаратів (2—3 міс), потім з двох;
уривчасте лікування;
короткотривалі курси лікування. Різні схеми лікування короткотривалими курсами відрізняються компонентами, які використовують у початковий період, але всі засновані на тривалому лікуванні із застосуванням ізоніазиду і рифампіцину.
Ізоніазид — синтетичний протитуберкульозний препарат, який вибірково діє на мікобактерії туберкульозу. Залежно від концентрації справляє бактеріостатичну або бактерицидну дію. Препарат добре всмоктується з травного каналу, розподіляється у водному середовищі організму, проходить через тканинні бар'єри та проникає в клітини і спинномозкову рідину. Підлягає ацетилюванню. Виводиться нирками. Застосовують для лікування всіх форм туберкульозу. Призначають внутрішньо по 0,3 г 2 рази на день або по 0,6 г 1 раз на день. У разі необхідності призначають внутрішньовенно або внутрішньом'язово.
Побічні явища:
нейротоксичність (безсоння, судоми, психічні порушення, порушення пам'яті). Для запобігання цьому слід призначати з ізоніазидом піридоксин (вітамін В6);
відчуття сухості у роті, нудота, блювання, закрепи.
Рифампіцин — антибіотик широкого спектра дії. Справляє виражену дію на мікобактерії туберкульозу, а також на грампозитив-ні бактерії у великих дозах і на грамнегативні. Рифампіцин добре всмоктується з травного каналу. Легко проникає через тканинні бар'єри, в тому числі й через ГЕБ. Терапевтичний ефект триває 8—12 год. Екскреція відбувається з жовчю, частково з сечею, бронхіальними та сльозовими залозами. Застосовують для лікування всіх видів туберкульозу. Призначають внутрішньо по 0,3 г 2 рази на день до їди або по 0,45 г 1 раз на день. У разі необхідності вводять внутрішньовенно.
Побічні явища:
ураження функції печінки та підшлункової залози;
диспепсичні явища;
надає сечі, мокротинню та сльозовій рідині червоного забарвлення.
Не рекомендують призначати в перші 3 міс вагітності.
Етамбутол — це синтетичний протитуберкульозний препарат. Стійкість мікобактерій до нього виникає повільно. З травного каналу всмоктується неповністю (3/4). Екскреція відбувається нирками. Призначають при всіх формах туберкульозу в комбінації з іншими протитуберкульозними засобами (наприклад, рифампіцин + етамбутол + ізоніазид).
Побічні явища: — порушення зору (через 2-6 міс лікування препаратом).
Піразинамід — один із найактивніших препаратів групи В, хоча і поступається ізоніазиду. Впливає на стійкі до інших препаратів мікобактерії туберкульозу.
Натрію пара-аміносаліцилат (ПАСК-натрій) — це синтетичний протитуберкульозний препарат. Ефективний при внутрішньому застосуванні. Призначають у дозі 3-4 г на одне приймання 3 рази на добу через 1/2—1 год після їди. Препарат запивають молоком, лужними мінеральними водами або 2% розчином натрію гідрокарбонату. Внутрішньовенно крапельно вводять 3% розчин натрію па-ра-аміносаліцилату.