
- •Тема 1 загальна рецептура
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Приклад рецепта:
- •Тема 2 загальна фармакологія
- •Ентеральні шляхи
- •Особливості місця абсорбції:
- •Властивості рецепторів:
- •Види дії лікарських засобів:
- •Класифікація побічних явищ
- •Тема 3 антисептичні та дезінфекційні засоби
- •Тема 4 антибіотики та синтетичні антибактеріальні препарати
- •Способи розведення антибіотиків:
- •Пеніциліни застосовують при:
- •Макроліди застосовують при:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Особливості роботи:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Застосовують при:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища й ускладнення:
- •Побічні явища:
- •Тема 5 хіміотерапевтичні засоби різних груп
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Тема 6 речовини, що діють переважно в ділянці аферентних нервів
- •1. Речовини, що пригнічують чутливі нервові закінчення.
- •2. Речовини, що захищають чутливі нервові закінчення від зов нішніх подразнень:
- •Тема 7 засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів
- •Класифікація препаратів, що впливають на холінорецептори
- •Засоби, що впливають на м-холінорецептори:
- •3. Засоби, що впливають на н-холінорецептори:
- •Побічні явища:
- •Допомога при отруєнні:
- •Побічні явища:
- •Тема 8 засоби, що впливають на адренергічну іннервацію
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Класифікація адреноблокаторів
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •8.4. До засобів пресинаптичної дії належать:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Тема 9 засоби, що впливають на центральну нервову систему
- •1. Засоби для інгаляційного наркозу:
- •2. Засоби для неінгаляційного наркозу:
- •9.1.1. Загальна характеристика засобів для інгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •9.1.2. Загальна характеристика засобів для неінгаляційного наркозу:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища:
- •Побічні явища снодійних:
- •Класифікація анальгетиків
- •2. Ненаркотичні анальгетики:
- •Фармакологічні ефекти:
- •Саліцилати
- •Похідні піразолону
- •Похідні пара-амінофенолу
- •Тема 10 психотропні препарати. Засоби, що впливають на функцію органів дихання
- •Класифікація психотропних препаратів
- •1. Психотропні препарати, що пригнічують цнс:
- •2. Психотропні засоби, що стимулюють цнс:
- •Класифікація нейролептиків
- •Застосовують нейролептики:
- •Фармакологічна дія аміназину:
- •Класифікація транквілізаторів
- •Класифікація антидепресантів
- •3. Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну:
- •Класифікація адаптогенів
- •Фармакологічна дія кофеїну:
- •Загальна дія камфори:
- •Місцева дія камфори:
- •Стимулятори дихання рефлекторної дії.
- •2. Муколітики:
- •Класифікація бронхолітиків
- •Адренергічні засоби:
- •Тема 11 засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні й протиаритмічні препарати
- •Препарати наперстянки
- •Препарати строфанту
- •Препарати горицвіту
- •Основні симптоми передозування:
- •11.1.2. Неглікозидні кардіотоніки поділяють на:
- •До тахіаритмій належать:
- •Тема 12
- •Антиангінальні засоби. Засоби, які застосовують
- •Для лікування інфаркту міокарда.
- •Антигіпертензивні (гіпотензивні) препарати
- •Коронаролітики
- •1. Антигіпертензивні засоби основної групи:
- •2. Препарати додаткової групи:
- •Класифікація діуретинів
- •Тема 13 засоби, які застосовують при порушенні функції органів травлення
- •13.1. Засоби, що впливають на апетит, поділяють на:
- •13.2. Засоби, які застосовують при порушенні секреції шлункового соку.
- •13.2.1. Засоби, які застосовують при гіпосекреції шлункового соку:
- •13.2.2. Засоби, які застосовують при гіперсекреції (надлишковій секреції) шлункового соку.
- •13.4. Засоби, що впливають на секрецію залоз кишок.
- •13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
- •13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
- •Тема 14 засоби, що впливають на скоротливу активність і тонус міометрія. Препарати, що впливають на систему крові
- •14.1.1. Засоби, що посилюють скоротливу активність міометрія (утеротоніки):
- •14.2. Засоби, що впливають на систему крові (табл. 27).
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •14.2.3. Засоби, що впливають на згортання крові:
- •Класифікація препаратів, що знижують згортання крові
- •1. Антикоагулянти.
- •Тема 15
- •15.2. Препарати, які застосовують при порушенні функції щитоподібної залози.
- •15.2.1. Засоби, які застосовують при гіпофункції щитоподібної залози (стимулятори функції щитоподібної залози, тиреоїдні засо би):
- •15.2.2. Засоби, які застосовують при гіперфункції щитоподібної залози (антитиреоїдні засоби):
- •1. Інсуліни людські.
- •2. Інсуліни тваринного походження.
- •1. Гкс пероральні та ін'єкційні.
- •Фармакологічна дія гкс:
- •15.5. Жіночі статеві гормони ділять на 2 групи:
- •Класифікація естрогенів
- •Класифікація гестагенів
- •Натуральний прогестерон.
- •Синтетичні прогестагени.
- •1. Комбіновані естроген-гестагенні препарати.
- •Пролонговані гестагенвмісні.
- •Тема 16 вітамінні препара ти
- •1. Водорозчинні вітаміни:
- •2. Жиророзчинні вітаміни:
- •Тема 17 кислоти й основи. Солі лужних і лужноземельних металів. Глюкоза. Протиалергійніі протизапальні препарати
- •3. Препарати, що усувають прояви алергійних реакцій.
- •Класифікація нпзп
- •Тема:18 основні принципи лікування гострих медикаментозних отруєнь
- •Програма невідкладної допомоги при отруєннях включає наступні заходи:
- •Розрізняють 3 види антидотів:
- •III. Патогенетична (симптоматична) терапія:
- •Додатки
- •Форма рецептурного бланка № 1 (ф-1) для виписування лікарських засобів за повну вартість
- •Зворотний бік рецептурного бланка
- •Форма рецептурного бланка № 2 (ф-2) для виписування лікарських засобів безкоштовно, з оплатою 50% і таких, що підлягають
- •Форма спеціального бланка № 3 (ф-3) для виписування наркотичних засобів
- •Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення
- •Правила відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек
- •Найважливіші рецептурні скорочення
- •Перелік лікарських засобів і виробів медичного призначення, що дозволені до відпуску без рецепта лікаря*
- •Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в аптечних та лікувально-профілактичних закладах
- •Список літера тури
- •Основи фармакології та загальної рецептури
Побічні явища й ускладнення:
нефротоксичність може бути внаслідок застосування сульфаніламідних препаратів короткої тривалості дії;
пригнічення кровотворення;
алергійні реакції;
симптоми недостатності фолієвої кислоти (лейкопенія, порушення функції травного каналу, порушення сперматогенезу);
тератогенність (особливо при використанні препаратів з триметопримом).
Особливості роботи
із сульфаніламідними препаратами:
сульфаніламідні препарати призначають за схемою: перша доза ударна, наступні — підтриму'вальні;
не можна їх вводити з новокаїном і новокаїнамідом;
препарати часто зумовлюють алергію, диспепсичні явища;
сульфаніламідні препарати при кислотній реакції сечі випадають в осад у вигляді кристалів у сечовивідних шляхах; у зв 'язку з цим під час їх приймання слід пити велику кількість лужної води;
— сульфапіридазин приймають до їди, бісептол — після їди. 4.8. До похідних нітрофурану відносять фуразолідон, фурадонін.
До них чутливі грамнегативні ентеробактерії і коки, грампозитивні коки, найпростіші (трихомонади, лямблії). Біодоступність становить приблизно 50%. Зв'язуються з білками плазми крові і рівномірно розподіляються по організму. Вони добре проникають у лімфу, жовч, через плаценту. Тривалість дії — 4-6 год. Елімінація відбувається нирками в незміненому вигляді.
Фуразолідон призначають внутрішньо при шигельозі, лямбліозі, паратифі, харчових токсикоінфекціях. При трихомонадних кольпітах призначають комбіновано: внутрішньо й одночасно в піхву.
Фурадонін під час лікування інфекційних захворювань сечовивідних шляхів призначають внутрішньо.
Нітрофурани — малотоксичні препарати за умови короткотривалого застосування.
Побічні явища й ускладнення:
диспепсичні явища;
алергійні реакції;
артеріальна гіпертензія (фуразолізон);
нейротоксикоз (фурадонін);
антабусоподібна дія (зниження толерантності до алкоголю зберігається протягом 5-7 діб і після відміни препарату);
у дітей до 1 року може виникнути гемоліз еритроцитів і утворитися метгемоглобін.
Особливості роботи з похідними нітрофурану:
препарати приймають внутрішньо після їди;
пацієнтам слід виключити з дієти продукти, що містять амінокислоту тирозин (сир, вершки, банани), з якої утворюється норадреналін;
— не можна приймати разом із сульфаніламідними препаратами (антагонізм), аскорбіновою кислотою, кальцію хлоридом (загроза кумуляції).
До похідних 8-оксихіноліну відносять нітроксолін, ентеросептол.
Нітроксолін добре всмоктується з травного каналу, виділяється в незміненому вигляді нирками.
Призначають при інфекціях сечовивідних шляхів і статевих органів (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит), а також при інших захворюваннях, зумовлених чутливими до цього препарату мікроорганізмами і грибами.
Побічні явища:
диспепсичні явища;
алергійні реакції;
— забарвлення сечі в яскраво-жовтий колір. Ентеросептол призначають при кишкових інфекціях. Останнім часом широко застосовують інші групи похідних хіноліну — 4-оксихіноліни, або фторхінолони (офлоксацин, норфлоксацин).
Фторхінолонам властиві:
надширокий спектр протимікробної дії;
хороша проникність усередину мікроорганізмів;
— біозасвоєння — 40—100%, але таблетки не можна розжовувати та запивати молоком;
— значна тривалість дії, тому призначають 1—2 рази на добу. Фторхінолони застосовують при різних інфекціях ЦНС, дихальних шляхів, травного каналу, інфекційних захворюваннях шкіри та м'яких тканин.
Таблиця 3. Антибіотики
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Бензилпеніциліну натрієва сіль (Benzylpenicillinum-natrium) |
Флакони по 250 000; 500 000 і 1 000 000 ОД |
Внутрішньом'язово по 250 000— 500 000 ОД 6 разів на добу (перед введенням розчиняють: на 100 000 ОД - 1 мл стерильної води для ін'єкції або 0,9% розчину натрію хлориду, або 0,5% розчину новокаїну); внутрішньовенно повільно або крапельно (розчинник — вода для ін'єкцій або 0,9% розчин натрію хлориду); ендолюмбально (5000-10 000 ОД розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду, 100 000 ОД — 1 мл), інгаляційно, у вигляді крапель у ніс, у вухо, в очі; вводять у порожнини тіла |
Бензилпеніциліну калієва сіль (Benzylpenicillinum-каїішп) |
Флакони по 250 000; 500 000 і 1 000 000 ОД |
Внутрішньовенно 250 000-500 000 ОД; місцево в розчинах, що містять — 10 000-100 000 ОД |
Бензилпеніциліну новокаїнова сіль (Benzylpenicillinum-novocainum) |
Флакони по 300 000; 600 000 і 1 200 000 ОД |
Внутрішньом'язово 300 000 ОД 1-2 рази на добу (розчиняють у стерильній воді для ін'єкцій або 0,9% розчині натрію хлориду) |
Біцилін-1 (Bicillinum-1) |
Флакони по 300 000; 600 000; 1 200 000 і 2 400 000 ОД |
Внутрішньом'язово 300 000 — 600 000 ОД один раз на тиждень або 200 000 - 2 400 000 ОД один раз на 2 тиж |
Біцилін-5 (ВісіШпит-5) |
Флакони по 1 500 000 ОД |
Внутрішньом'язово 1 500 000 ОД один раз на 4 тиж |
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Оксациліну натрієва сіль (Oxacillinum-natriит) |
Таблетки по 0,25 і 0,5 г; капсули по 0,25 г; флакони по 0,25 г |
Внутрішньо кожні 4-6 год за 1 год до іди. Вводити внутрішньом'язово або внутрішньовенно. Курс 7-10 діб, при тяжких інфекціях 2—3 тиж або більше |
Ампіцилін (Атрісіllinит) |
Таблетки і капсули по 0,25 г |
Внутрішньо по 0,5 г 4—6 разів на день за 1-1,5 год до їди |
Ампіциліну натрієва сіль (Атрісіllinит-natrium) |
Флакони по 0,25 і 0,5 г (у комплекті зі стерильною водою для ін'єкцій в ампулах по 2 мл) |
Вводять внутрішньом'язово через кожні 4-6 год. Для внутрішньовенного введення разову дозу препарату розчиняють у 5—10 мл стерильної води для ін'єкцій або ізотонічного розчину натрію хлориду, вводять повільно протягом 3_5 хв |
Цефалексин (Cefalexinum) |
Капсули по 0,25 г; таблетки по 0,5 г |
Внутрішньо по 0,25-0,5 г через 4-6 год. Курс лікування — 7—14 діб |
Тетрациклін (Tetracyclinum) |
Таблетки, вкриті оболонкою, по 0,05; 0,1 і 0,25 г; мазь для очей, в якій міститься 0,01 г препарату в 1 г |
Внутрішньо по 0,2—0,25 г 3—4 рази на день (запивати водою) під час або одразу після їди |
Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochloridum) |
У капсулах по 0,15 і 0,3 г |
Внутрішньо дорослим і дітям віком понад 8 років по 0,3 г 2-3 рази на добу під час або після їди |
Левоміцетин (Laevomycetinum) |
Таблетки по 0,25 і 0,5 г; двопластові таблетки пролонгованої дії по 0,65 г; капсули по 0,1; 0,25 і 0,5 г; 0,25% розчин у флаконах по 10 мл (краплі для очей) |
Внутрішньо по 0,25—0,5 г 3—4 рази на день за 30 хв до їди. Курс лікування 7-10 діб. У кон'юнктивальний мішок — 0,25% водний розчин |
Стрептоміцину сульфат (Streptomycini sulfas) |
Флакони по 0,25; 0,5 і 1г |
Внутрішньом'язово по 0,5 г 1-2 рази на добу |
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
|
Порошок по 0,08 г у флаконах; в ампулах 4% розчин по 1 — 2 мл; 0,1% мазь у тюбиках по 10 і 15 г; 0,3% розчин (краплі для очей) у тюбиках-крапельницях |
Внутрішньом'язово і внутрішньовенно по 0,0004 г/кг 2-3 рази на день. Курс — 7-10 діб. Закапують у кон'юнктивальний мішок 0,3% водний розчин |
Поліміксину М сульфат (Polymyxini M sulfas) |
Флакони по 500 000 і 1 000 000 ОД; таблетки по 500 000 ОД; лінімент у тюбиках по 30 г, в якому міститься 10 000 ОД поліміксину в 1 г |
Внутрішньо по 500 000 ОД 4-6 разів на день; змащують ігри різних гнійних процесах лініментом, що містить 10 000 ОД в 1 г |
Таблиця 4. Сульфаніламідні препарати та похідні нітрофурану та 8-оксихіноліну
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Сульфадимезин (Sulfadimezinum) |
Порошок; таблетки по 0,25 та 0,5 г |
Внутрішньо: перше приймання — 2 г, а потім по 1 г через кожні 4-6 год, запиваючи лужною водою |
Етазол (Aethazolum) |
Порошок; таблетки по 0,25 та 0,5 г |
Внутрішньо по 0,5-1,0 г 3—5 разів на день |
Сульфапіридазин (Sulfapyridazinum) Сульфадиметоксин (Sulfadimethoxinum) |
Порошок; таблетки по 0,5 г Порошок; таблетки по 0,2 та 0,5 г |
Внутрішньо: перше приймання — 1-2 г, потім по 0,5—1 г один раз на добу Внутрішньо: перше приймання — 1-2 г, потім по 0 5—1 г один раз на добу |
Фталазол (Phthalazolum) |
Порошок; таблетки по 0,5 г |
Внутрішньо за схемою: по 1 г після їди через 4 год (1—2 доби), потім по 1 г через кожні 6 год (3—4 доби) і по 1 г через 8 год (5-6 діб) |
Назва препарату |
Форма випуску |
Спосіб застосування |
Сульфацил-натрій (Sulfacylum-natrium) |
Порошок; ампули по 5 мл 30% розчину; флакони по 5 та 10 мл 30% розчину; 20% розчин (краплі для очей) у тюби-ках-крапельницях по 1,5 мл; 30% мазь в упаковці по 10 г |
Внутрішньо по 0,5—1 г; внутрішньовенно (повільно) 0,9—1,5 г; у порожнину кон'юнктиви — 1—2 краплі 10-30% розчину або 10-30% мазь |
Бісептол-480 (120,140, 960) (Biseptol-480 (120, 240, 960)) |
Таблетки по 20 шт. |
Внутрішньо по 2 таблетки 3 рази на добу після їди |
Нітроксолін (Nitroxolinum) |
Таблетки, вкриті оболонкою, по 0,05 г |
Внутрішньо по 0,1 г через кожні 6 год |
Фуразолідон (Furazolidonum) |
Таблетки по 0,05 г |
Внутрішньо по 0,1-0,15 г через кожні 6 год |
Фурадонін |
Таблетки по 0,05 г; таблетки, розчинні в кишках, по 0,1 г |
Внутрішньо по 0,1—0,15 г через кожні 6—8 год |