Навчально-методичне видання

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Методичні вказівки

для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання

Укладачі: ПАШБУДЬЛАСКА Володимир Федорович МАКОГОН Віктор Петрович ТОРОП Анатолій Васильович ДЕРЕВШСЬКИИ Василь Федорович ОКСЮКОВСЬКИЙ Павло Павлович САВОЙСЬКА Світлана Василівна БАБИЧ Віктор Вікторович

Комп'ютерне верстання В.В. Павленко

Підписано до друкуй .05 2010. Формат 60 X 84 ]_/]4

Ум друк. арх. 2,32 . Обл.-аид. арк. 2,5.

Тираж/<?<? прим. Вид №39,111-10, Зам /1-Ю

КНУБА, Повітрофлотський проспект, 31, Київ, Україна, 03680

Е-гтшІ ге(і-із(1аі@кпиЬа.ггіи.иа

Віддруковано в редакційно-видавничому відділі

Київського національного університету будівництва і архітектури

Свідоцтво про внесення до Державного ре«стру суб'єктів

Видавничої справи ДКХ» 808 аіа 13 02 2002 р

УДК 947 ББК 36.3 (2Ук)

1-90

Укладачі: В.Ф. Панібудьласка, професор В.П. Макогон, доцент

1. В. Тороп, доцент

2. Ф. Деревінський, доцент П.П. Оксюковський, доцент

3. В. Савойська, доцент

В.В. Бабич, асистент

Рецензент В.М. Лнч, доктор економічних наук, професор

Відповідальний за випуск Є.В. Перегуда, кандидат політичних наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри політичних наук, протокол № 8 від 3 лютого 2010 р.

Видається в авторській редакції.

Історія України: методичні вказівки для студентів усіх

1-90 спеціальностей / уклад.: В.Ф. Панібудьласка, В.П. Макогон, А.В. Тороп та ін. -К: НУБА, 2010.-40 с.

Містять плани семінарських занять, тематику індивідуальних завдань, завдання для самостійної роботи студентів, питання модульного контролю, список рекомендованої літератури та методичні рекомендації по вивченню курсу.

Призначено для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання.

ОКНУБА, 2010

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Пропоноване видання спрямоване на вдосконалення навчально- виховного процесу, поглиблення вивчення студентами закономірностей історичного розвитку, оволодіння практичними навичками пошуку джерел та літератури, відбору історичного матеріалу, аналізу подій і фактів, з'ясування основних тенденцій історичного процесу.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Під час відродження та розбудови незалежної Української держави відбувається активне зростання національної свідомості народу, пробудження інтересу до його минулого, яке тривалий час фальсифікувалося. Виникає необхідність не лише повернути історичну правду, а й по-новому переосмислити найважливіші події і факти історії. Адже в минулому знаходяться причини проблем, що хвилюють суспільство сьогодні. Без глибоких знань історії України неможливо зрозуміти її сучасне становище. Тому однією із ключових гуманітарних дисциплін, що вивчаються у вищих навчальних закладах, є курс «Історія України».

Курс «Історія України» у вищому навчальному закладі не повторює шкільну програму, а становить нову дисципліну, яка передбачає вивчення, перш за все, етнічних, державотворчих, національно-визвольних, соціально-політичних аспектів історії народу.

При підготовці видання автори спиралися на сучасну концепцію історії України, використали досвід кафедри у викладанні суспільних наук, намагалися врахувати пропозиції та побажання студентів щодо вдосконалення навчального процесу та самостійної роботи.

Основними формами вивчення курсу є: лекції, семінарські заняття, самостійна робота студентів над джерелами і навчально- методичною літературою, написання індивідуальних завдань (контрольних робіт), модульний контроль, складання іспиту.

Важливу роль у вивченні курсу належить лекції, що є провідною організаційною формою навчання, засобом спрямування спільної діяльності викладачів і студентів на досягнення цілей навчання. Під час

лекцій визначаються зміст і наукова спрямованість предмета, розглядаються найважливіші проблеми, прокладається шлях до самостійного вивчення джерел та історичної літератури.

Студент повинен уважно слухати і конспектувати лекційний курс в окремому зошиті. Не радимо записувати лекцію слово в слово. Необхідно збагнути зміст проблем, коротко, тезово занотувати сутність основних закономірностей та тенденцій історичного розвитку в період, що розглядається лектором, стисло відобразити в конспекті цікаві факти та хронологію подій, визначення і висновки, що звучали в лекції. Для швидкості запису бажано розробити та застосовувати особисту систему скорочень найбільш вживаних історичних термінів та понять.

Семінар - це колективна форма аудиторних занять, активний метод перевірки знань, якому передує самостійне вивчення історичних джерел і посібників. На семінарських заняттях студенти, під керівництвом викладача, шляхом творчого обміну думок у процесі дискусії поглиблюють і узагальнюють знання, здобуті на лекціях і під час самостійної роботи, вчаться давати об’єктивну оцінку суспільним явищам, формувати власні погляди та активну життєву позицію, здобувають досвід усного виступу перед аудиторією.

Плани семінарських занять для студентів заочної форми навчання всіх спеціальностей охоплюють 5 тем із курсу «історія України» і розраховані на 18 годин. Кожна тема поділена на окремі питання і підпитання, які є розгорнутим планом для висвітлення певної проблеми. Плани семінарів не дублюють лекційного курсу, а розширюють і доповнюють його.

Готуючи кожну тему семінарів, студент обов’язково повинен ознайомитись з формулюваннями теми, питаннями плану, а вже потім відбирати в літературі, що пропонується, той історичний матеріал, який висвітлює вказану проблему. При цьому важливо використовувати не один найбільш поширений та вдало написаний підручник, а саме комплекс літератури, який включає підручник, збірники документів, наукові дослідження. Важливо орієнтуватися на найновіші видання, написані у світлі сучасної концепції історії України. Така література в достатній кількості представлена в читальному залі бібліотеки університету, а особливо - в методичному кабінеті кафедри (ауд. № 432), де й бажано готуватися до наступного заняття. У процесі пошуку та відбору літератури для підготовки до семінару студент може розширити оптимальний список літератури за рахунок найновіших наукових публікацій, що з'явилися після видання даного посібника.

Роботу із книгою умовно можна поділити на кілька етапів. Спочатку радимо уважно прочитати повну назву праці, переглянути зміст, з'ясувати структуру. Потім прочитайте вступ і висновки, бо в них можуть подаватися пояснення чи доповнення, які допоможуть краще зрозуміти зміст праці. За цим іде опрацювання тексту, відбір історичного матеріалу для висвітлення питань, що вказані в плані семінару. На завершальному етапі результати роботи з літературою оформлюються в письмовому вигляді, у формі стислого конспекту.

Під час роботи на семінарських заняттях студенти повинні викладати свої думки конкретно, висвітлювати питання, спираючись на вивчений та законспектований матеріал і відповідний понятійний апарат, не просто перераховувати історичні події і факти, а вміти їх узагальнювати, намагатися знаходити закономірності та тенденції історичного розвитку, учитися аргументувати сказане, обов’язково робити висновки зі сказаного. Під час відповіді можна користуватись конспектом. Водночас високу оцінку студент отримує тоді, коли він вільно володіє матеріалом, користуючись конспектом, висвітлює питання своїми словами, а не читає, не відриваючись від конспекту. Тому слід намагатися адаптувати книжну мову до розмовної, у своїх доповідях чи доповненнях уникати звичного зі школи стилю історичного оповідання, надмірної кількості епітетів та метафор, а до записів звертатися лише при цитуванні джерел.

Важливою складовою вивчення студентами заочної форми навчання є самостійна робота студента з історичними джерелами та літературою. Її зміст і спрямованість визначаються на поточних та установчих лекціях. Самостійна навчальна робота не лише формує в студентів навички і вміння самостійного здобування знань, що важливо для здійснення неперервної освіти протягом усієї подальшої трудової діяльності, а й має важливе виховне значення, оскільки формує самостійність як рису характеру, що відіграє істотну роль у структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації.Модульний контроль проводиться після завершення семінарських занять і здійснюється за навчальним матеріалом, який розглядався в курсі «Історія України». Оцінка може бути виставлена за результатами поточної успішності. Формами модульного контролю є письмові контрольні роботи та усне опитування. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали та захистили індивідуальне завдання (контрольну роботу). Позитивна оцінка за згодою студента. Студенти, які бажають мати вищу оцінку, ніж на модульному контролі, складають іспит.

Семестровий (підсумковий) контроль із навчальної дисципліни «Історія України» проводиться у формі письмового або усного іспиту за навчальним матеріалом. Студент вважається допущеним до іспиту, якщо вія виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою дисципліни та пройшов модульний контроль.

Вимоги до модульних контрольних та екзаменаційних робіт

Робота (письмова) повинна бути виконана самостійно, охайно, без закреслень та інших помарок, розбірливо і грамотно. Використання в процесі виконання роботи будь-яких допоміжних матеріалів (довідників, навчальних посібників, підручників тощо) не допускається. У роботі студент повинен:

• чітко сформулювати визначення історичних термінів або понять;

• продемонструвати розуміння обумовленості історичних явиш і процесів, уміти аналізувати їх у динаміці (передумови, причини, етапи), у зв’язку з іншими історичними явищами і процесами та з точки зору історичного значення, досвіду та уроків;

• продемонструвати під час відповідей на запитання розуміння закономірностей історичних процесів в Україні в контексті європейської та світової історії, уміння висловлювати власну оцінку подій та фактів, пов’язувати минуле із сучасністю.

У КНУБА для оцінювання знань студентів використовується національна шкала оцінювання (5, 4, 3, 2), приведена у відповідність до Європейської шкапи ЕСТ8 шляхом введення проміжних балів:

За національною шкалою	За рейтинговою шкалою	За шкалою ЕСТ5
		Оцінка	Визначення
5 (відмінно), (зараховано)	4,75 - 5,00 (відмінно), (зараховано)	А	ВІДМІННО - відмінне виконання з незначною кількістю помилок
4 (добре), (зараховано)	4,25 - 4,74 (дуже добре), (зараховано)	В	ДУЖЕ ДОБРЕ - вище середнього рівня з кількома помилками
	3,75 г 4,24 (добре), (зараховано)	с	ДОБРЕ - загалом правильна робота з певною кількістю хрубнх помилок
3 (задовільно), (зараховано)	3,25-3,74 (задовільно), (зараховано)	0	ЗАДОВІЛЬНО - непогано, але зі значною кількістю недоліків
	3,00 - 3,24 (достатньо), (зараховано)	Е	.ДОСТАТНЬО- задовольняє мінімальні критерії
2 (незадовільно), (не зараховано)	2 (незадовільно), (не зараховано)	РХ	НЕЗАДОВІЛЬНО - з можливістю повторного складання
не допущений	не атестовано	Р	НЕЗАДОВІЛЬНО - з повторним курсом

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема !. Історичні корені українського народу.

Основні етапи та особливості його етно- та ваціогенезу

Перше заняття (2 год)

1. Сутність понять «народ» («етнос»), «народність», «нація». Основні теорії етногенезу українців.

2. Стародавні етнічні процеси на території України та їх роль в етногенезі українців:

а) Трипільська спільнота та її місце в історії українського етносу;

б) кіммерійці, скіфи, сармати, греки, готи, гуни та їх роль в українському етногенезі;

в) основні етапи слов’янського етногенезу: венедський (1-У ст.), анто-склавінський (У-УП ст.), племінні союзи (УІП-ІХ).

3. Особливості етнічного розвитку в князівський період української історії:

а) походження назв «Русь», «Україна», «Малоросія», «Великоросїя», «Росія»;

б) етнічний склад населення, панівний етнос, мова в Київській Русі та Галицько-Волинській державі;

в) формування трьох східнослов’янських етносів. Теорія «давньоруської народності» - міф чи реальність?

Друге заняття (2 год)

1. Етнічний розвиток українських земель в період Козаччини:

а) Козаччина як побутове явище, спосіб жита людей у пограниччі з диким степом (уходництво);

б) виникнення козаччини як етносоціального елементу (козаки як верства населення);

в) роль Середнього Подніпров’я як ядра етнотворення в козацьку добу історії України.

2. Проблема збереження української етнічності в ХІХ-ХХ ст.

3. Становите українського етносу та нації в ХХ-ХХІ ст.:

а) особливості формування української нації;

б) етнодемографічний розвиток України;

в) роль і значення української діаспори в українському етно- та націогенезі.

Література

1. Вівчарик М.М. Українська нація: витоки, становлення

і сьогодення: навч. посібник / М.М. Вівчарих, В.П. Капелюшний. - К.: Олан, 2003.-280 с.

2. ЗалЬняк Л. Л. Від склавинів до української нації /Д Л. Залізняк.

• К.: Бібліотека українця, 2004. - 256 с.

3. Залізняк Л. Походження українського народу / Л. Залізняк. — К.: Вища шк., 1999. - 264 с.Панібудьпаска В.Ф. Історія України: навчальний посібник / В.Ф. Панібудьласка, В.Ф. Деревінський, А.В. Тороп. - 2-ге вид. доп. - К.: КНУБА, 2009.-132 с.

4. Петров В.П. Походження українського народу / В.П. Петров. - К.: МП «Фенікс», 1992. - і 92 с.

5. Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова / Г. Півторак. - К.: Наукова думка, 1993.-200 с.

6. Саечук Б. Українська етнологія / Б. Савчук. - Івано-Франківськ: ІІілея-НВ, 2004. - 559 с.

7. Смолій В. А. Як і коли почала формуватися українська нація / В.А. Смолій, О.І. Гуржій. - К.: Наукова думка, 1991. - 63 с.

Тема 2. Український національно-визвольний ру*

Перше заняття (2 год)

1. Козацько-селянські повстання кінця XVI - поч. XVII ст.

2. Українська національно-визвольна революція сер. XVII ст.:

а) причини, характер, рушійні сили революції, її хронологічні рамки;

б) роль та місце в революції повстання під проводом Б. Хмельницького;

в) Руїна;

г) причини поразки та уроки революції середини XVII ст.

Друге заняття (2 год)

1. Українське культурно-національне відродження ХЕХ ст., його сутність та зміст:

а) передумови, причини і сутність національного відродження XIX ст.;

б) вплив ідей Т. Шевченка, М. Драгоманова, М. Міхновського на розвиток українського національного руху;

в) роль і значення Наддніпрянщини і Галичини в українському національному відродженні XIX ст.

Українські суспільні рухи, політичні організації і партії XIX - поч. XX ст. в контексті національно-визвольної боротьби

:а) Кирило-Мефодіївське братство, Громадівський Рух, «Руська трійця», Головна Руська Рада, Братство Тарасівців;

б) українські політичні партії на межі XIX-XX ст.;

в) здобутки і втрати українського національного руху з 1900 р. до початку 1917 р.

Третє заняття (2 год)

1. Українська революція 1917-1920 рр.:

а) передумови та особливості революції;

б) вплив українських лідерів на революційний процес 1917-1921 років;

в) вплив зовнішніх факторів на хід революційних подій 1917-1921 років;

г) історичне значення української революції 1917-1921 рр., причини її поразки та уроки.

2. Український національно-визвольний рух в 1920-30-х рр.:

а) політика «українізації» 20-х рр. XX ст. - «розстріляне» національно-культурне відродження в Україні;

б) дискримінаційна політика урядів Польщі, Чехословаччини та Румунії щодо українського населення на окупованих' українських землях;

в) створення та діяльність ОУН.

Четверте заняття (2 год)

1. Український національно-визвольний рух в період Другої світової війни:

а) німецько-фашистський окупаційний режим в Україні, його сутність та наслідки;

б) рух опору на українських землях в роки Другої світової війни: партизани, підпільники, ОУН-УПА;

в) бойові та трудові подвиги українського населення в роки війни;

г) внесок України у перемогу над фашизмом.

2. Основні напрямки та особливості дисидентського руху в Україні в 60-х - 80-х рр. XX ст.

3. Зростання національної свідомості, виникнення національно- визвольних рухів та організацій, становлення багатопартійності наприкінці 1980-х-початку 1990-х рр.

4. «Помаранчева революція» 2004 року, її вплив на формування національної свідомості українців.

Література

1. Касьянов Г. Ідеологія ОУН: історико-ретроспективний аналіз / Г. Касьянов // У ЕЖ. - 2004. - № 1.

2. Квіт С. Помаранчева революція як комутаційна проблема / С. Квіт // Визвольний шлях. - 2005, - № 3.

3. Панібудьласка В.Ф. Історія України; навчальний посібник / В.Ф. Панібудьласка, В.Ф. Деревінський, А.В. Тороп. - 2-ге вид. доп. - К: КНУБА, 2009.- 132 с.

4. Смолій В.А. Українська національна революція 1648-1676 рр, крізь призму століть / В.А. Смолій, В.С. Сгепанков Н УІЖ. - 1991. - № 5.

5. Степаккое В.С. Українська революція 1648-1676 рр. у контексті європейського революційного процесу / В.А. Смолій // УІЖ. -1997. - № 1.