Розподіл програмового матеріалу по семестрах

ІІІ семестр

1.

Лексикологія. Слово і поняття. Значення слова як лексичної одиниці. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Типи переносних назв. Омоніми. Пароніми. Синоніми. Антоніми. Стилістична роль цих лексем.

2

2

1

5

2.

Лексика сучасної української мови з погляду її походження і розвитку. Основні історичні шари слів у лексичному складі мови. Шляхи збагачення словникового складу української літературної мови. Лексичні кальки. Інтернаціональна лексика.

2

—

1

4

3.

Склад української лексики з погляду виді­лення в ній активних і пасивних запасів. Застарілі слова. Слова-неологізми. Загаль­новживана, вузькопрофесійна і розмовно-побутова лексика. Соціально-політична та адміністративно-ділова лексика.

—

2

1

4

4.

Поняття про фразеологію і фразеологічні звороти. Типи фразеологічних одиниць. Джерела фразеології. Стилістичні особливості. Українська лексикографія

2

2

1

5

5.

Словотвір як розділ мовознавчої науки, що вивчає способи і засоби творення нових слів. Структурні ознаки слів в українській мові. Словотвірний тип, його продуктивність. Словотворчі засоби. Корінь слова і афікси. Основа слова і флексія. Поняття про похідну, непохідну, твірну основи. Способи словотворення в українській мові. Зв’язок словотвору з лексичною і граматичною сис­темою мови. Словотворення як джерело збагачення словникового складу мови. Словотворчий аналіз. Етимологічний аналіз.

2

2

2

6

6.

Морфологія (будова слова). Морфологічна будова слова. Поняття про морфему і основ­ні типи морфеми. Морфеми з вільним і зв’я­заним значенням. Омонімічні і синонімічні морфеми. Позитивні і негативні морфеми. Зміни в морфологічній будові слова (опро­щення, перерозклад). Спрощення, подвоєн­ня, подовження у словах. Морфемний аналіз. Поняття про словозміну і формотво­рення, їх спільні і відмінні ознаки.

2

2

2

6

7.

Граматика (вступні відомості). Особливості граматичної абстракції. Граматичні значен­ня слів у співвідношенні з їх лексичним значенням. Засоби вираження граматичних значень. Граматична форма і граматична категорія слова. Морфологія (частини мови). Основні структурно-семантичні розряди слів. Принципи виділення частин мови. Загальна характеристика частин мови. Перехід слів із однієї частини мови в іншу.

2

2

2

6

8.

Іменник, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Лексико-граматичні категорії іменника: іменники загальні та власні; категорія істот і неістот; іменники з конкретним і абстрактним значенням; збірні й одиничні іменники. Категорія роду іменника. Категорія числа іменника. Кате­горія відмінка іменника. Основні значення відмінків. Клична форма. Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни та групи. Відмінкові закінчення іменників І, ІІ, ІІІ та ІV відмін. Невідмінювані іменники. Стилістичне вживання паралельних форм відмінкових закінчень іменника. Наголос в іменниках при відмінюванні. Словотвір іменників. Субстантивація. Правопис іменників. Морфологічний розбір іменника.

2

6

4

12

9.

Прикметник, його морфологічні ознаки і синтаксичні функції. Семантичні розряди прикметників. Якісні прикметники. Ступені порівняння якісних прикметників. Повні і короткі форми якісних прикметників. Сти­лістичне використання повних і коротких форм прикметників. Відносні прикметники. Присвійні і присвійно-відносні прикметни­ки. Перехід відносних і присвійно-віднос­них прикметників у якісні. Відмінювання прикметників. Відмінкові закінчення прик­метників. Наголос при відмінюванні. Сло­вотвір прикметників. Ад’єктивація. Перехід дієприкметників у прикметники. Правопис прикметників. Морфологічний розбір прикметника.

2

4

2

8

10.

Числівник, його морфологічні ознаки і син­таксичні функції. Розряди числівників за значенням. Граматичні ознаки кількісних і порядкових числівників. Морфологічний склад числівників. Відмінювання числівни­ків. Наголос при відмінюванні числівників. Словотвір числівників. Стилістичне вико­ристання числівників. Правопис числівни­ків. Морфологічний розбір числівників.

2

4

2

8

11.

Займенник, його морфологічні особливості і синтаксичні функції. Семантична, морфоло­гічна і синтаксична своєрідність займенни­ка як особливої частини мови. Співвіднос­ність займенників з іншими частинами мо­ви. Розряди займенників за значенням. Мор­фологічний склад займенників. Відмінюван­ня займенників різних розрядів. Наголос у займенниках. Явище прономіналізації. Сти­лістичне використання займенників. Право­пис займенників. Морфологічний розбір займенника. Контрольна підсумкова робота.

6

2

8

Разом за ІІІ семестр:

18

32

20

70

ІV семестр

1.

Дієслово, його морфологічні ознаки і син­таксичні функції. Дієвідмінювані і незмінні форми дієслова. Неозначена форма дієслова (інфінітив). Дві основи дієслова, їх роль в утворенні дієслівних форм. Категорія виду дієслова. Основні значення доконаного і недоконаного видів. Способи творення видових форм дієслова. Співвідносні видові форми дієслів. Дієслова, що мають значен­ня тільки одного виду. Категорія перехідно­сті / неперехідності. Категорія стану. Кате­горія особи. Значення форм І, II, IIІ особи, їх морфологічне вираження. Безособові діє­слова. Категорія способу дієслова. Катего­рія часу дієслова. Значення теперішнього, минулого і майбутнього часу. Зв’язок кате­горії часу з категоріями способу і виду. Дієвідмінювання. Правопис особових форм дієслів. Морфологічний склад і творення дієслів. Наголос у дієсловах.

8

4

6

18

2.

Дієприкметник як дієслівна форма. Дієслів­ні і прикметникові ознаки дієприкметників. Активні і пасивні дієприкметники, їх тво­рення і вживання. Відмінювання дієприк­метників. Перехід дієприкметників у прик­метники та іменники. Безособові форми на ‑НО, -ТО, їх походження та вживання.

2

2

2

6

3.

Дієприслівник як дієслівна форма, її зна­чення та формальні ознаки. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їх творен­ня. Перехід дієприслівників у прислівники. Наголос у дієприслівниках.

2

2

2

6

4.

Прислівник. Значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції прислівників. Струк­турно-семантичні розряди прислівників. Морфологічні типи прислівників. Творення прислівників. Адвербіалізація. Перехід прислівників у службові слова. Наголос у прислівниках. Правопис прислівників. Безособово-предикативні слова (слова категорії стану).

2

2

2

6

5.

Службові частини мови. Прийменник як службова частина мови. Поділ прийменни­ків на групи за походженням. Морфологіч­ний склад прийменників. Вживання прий­менників з формами непрямих відмінків.

2

2

2

6

6

Сполучник як службова частина мови. Кла­сифікація сполучників за будовою, за по­ходженням, за вживанням, за синтаксичною функцією. Правопис сполучників. Сполучні (відносні) слова та їх відмінність від сполучників.

2

2

2

6

7

Частка. Класифікація часток. Словотворчі і формотворчі частки. Правопис часток. Зв’язка. Службова функція слова БУТИ. Вживання в ролі зв’язки допоміжних дієслів (стати, зробитися, називатися, являти та ін.).

1

1

2

4

8

Модальні слова як особливий розряд слів, їх значення і функції. Розряди модальних слів за значенням.

1

1

2

4

9

Вигуки. Класифікація вигуків. Вигуки і звуконаслідувальні слова. Особливості вживання вигуків і звуконаслідувальних слів.

Разом за ІV семестр:

20

16

20

56

Разом годин:

38

48

40

126

Види контролю

Кількість

Бали

Загальна кількість балів

Практичні заняття (усна відповідь)

16

1

16

Словникові диктанти

4

2

8

Тестові завдання

2

2

4

Контрольні роботи

4

6

24

Самостійна робота

6

6

36

Індивідуально орієнтовані завдання

6

1

6

Ведення зошита

2

1

2

Реферат, доповідь

1

4

4

Всього:

100