1. Природна (загальнокультурна) мова. Засіб опису економічних явищ у повсякденному житті, якому зага­лом відповідає мовний фільтр.

Мовний фільтр (фільтр природної мови) є загально­культурним, зовнішнім для економічної науки і неза­лежним від неї чинником. Одна з головних функцій на-

укової термінології полягає в послабленні залежності науки від багатозначності слів природної мови. Для еко­номіста природна мова може бути тільки об'єктом вив­чення. Так, для економічної антропології безумовний інтерес становить порівняльний аналіз національних мов, які описують економічні явища. Такий аналіз дає змогу виявляти розбіжності в економічній культурі різ­них епох і народів.

Два інші фільтри діють усередині науки. Вони не лише опосередковують діяльність ученого, а й форму­ються в цій діяльності. Процес мовлення є суто інстру­ментальною одиницею, а мовні засоби та їх функціо­нальне навантаження можуть суттєво відрізнятися. Так, наукова термінологія як інструмент отримання нового знання відмінна від мови як засобу презенту­вання вже отриманого результату. У першому випадку мова виступає посередником між вченими і об'єктом пізнання, і на цій основі формується онтологічний фільтр, що визначає спосіб бачення дослідником його предметної галузі. У другому випадку йдеться про від­носини між ученим та користувачем наукового знання (у науці чи поза нею). За таких умов діє риторичний фільтр.

2. Термінологія економічної науки. Як інструменту наукового опису економічної реальності їй відповідає онтологічний, фільтр.

Він наявний вже у кунівській концепції наукової па­радигми, яка охоплює професійну термінологію, фор­мує загальне уявлення про предметну галузь. Надаючи парадигмі функціональних параметрів онтології, пост-модерністи одночасно перенесли акцент на форми вира­ження наукових онтологій, передусім на їх образний, метафоричний характер.

Влучність і однозначність висловлювань є загаль­ноприйнятими вимогами до мови науки. Тому постмо-дерністська теяа про те, що наукові тексти перенасичені метафорами, спершу прозвучала як виклик. І лише після взаємного з'ясування позицій постановка цього питання набула деякої серйозності. Насамперед стало зрозумілим, що метафори належать до стандартних прийомів мовної практики, їх використання в науко­вих текстах не доцільне. Водночас деякі види мета фор, попри властиву їм неконкретність, а можливо, і завдяки їй, мають важливу пізнавальну функцію, і в на­уковий лексикон потрапили невипадково. Тому цілком

доречною є типологія наукових метафор, яка охоплює:

а) педагогічні метафори, покликані роз'яснювати складні наукові ідеї завдяки створенню відповідних ві­ зуальних образів. За наукового обґрунтування ідей такі метафори можуть бути опущені, не змінюючи при цьо­ му аргументації. Вони дуже близькі за значенням до по­ етичних метафор, оскільки пояснюють те, що давно ві­ доме, але роблять це незвично;

б) евристичні метафори. Найчастіше постають як об­ рази, передусім аналогії, які допомагають вченому ос­ мислити проблему. Наприклад, поняття «людський ка­ пітал» виникло в результаті застосування стандартного економічного терміна «капітал» до нестандартного об'єкта — рівня освіченості й кваліфікації людини. Ця метафора вперше була застосована під час випадкової розмови в американській провінції, а пізніше розвину­ лася в дослідницьку програму. У широкому сенсі будь- яка теоретична модель, в тому числі й формалізована, будучи за своєю природою аналогією, також є евристич­ ною метафорою;

в) конститутивні метафори. Постають як цілісні концептуальні схеми, за допомогою яких людина пізнає навколишній світ. Такі метафори пов'язані з витоками наукових шкіл, дослідницьких програм, визначаючи загальний напрям наукової думки. На їх основі форму­ ються наукові онтології, тобто онтологічні фільтри. Ці базові метафори є фоном, контекстом при започатку- ванні евристичних метафор.