Спеціальні методи наукових досліджень.

Прогнозування. Як метод наукового пізнання він полягає у передбаченні майбутнього етапу процесу, явища, предмета на підставі аналізу його минулого і су­часного.

Прогнозування — сукупність засобів і прийомів мислення, що да­ють змогу на основі аналізу ретроспективних, екзогенних (зовніш­ніх) та ендогенних (внутрішніх) даних, а також їх змін у певному пе­ріоді часу вивести судження певної достовірності стосовно май­бутнього розвитку об'єкта.

Методи прогнозування класифікують за різними оз­наками. До найважливіших належать ступінь формалі­зації, загальний принцип дії, засіб отримання прогноз­ної інформації.

Більшість класифікаційних схем виокремлюють се­ред методів прогнозування метод екстраполяції, метод експертних оцінок, моделювання.

Дисперсний аналіз. Послуговуються цим методом для оцінювання впливу різних факторів на результат експерименту, планування аналогічних експериментів. Започаткований він англійським математиком Р. Фіше-ром для оброблення результатів агрономічних дослідів, метою яких було з'ясування умов отримання макси­мального врожаю різних сортів сільськогосподарських культур. Сам термін «дисперсійний аналіз» було засто­совано пізніше.

За кількістю факторів, вплив яких досліджується, розрізняють однофакторний і багатофакторний диспер­сійний аналіз.

Кореляція і регресія. Застосування цих методів спри­чинене необхідністю розглядати природні та суспільні явища у взаємозв'язку і постійній зміні. Поняття «ко­реляція» (лат. correlatio — співвідношення, взає­мозв'язок) і «регресія» (лат. regressio — рух назад) бу­ли запроваджені у науковий вжиток в середині XIX ст. завдяки працям англійських статистиків Ф. Гальтона та К. Пірсона.

Суть методу кореляції полягає у встановленні коре­ляційної залежності між двома змінними величинами, яка виявляє себе як функціональна залежність між зна­ченнями однієї з них і умовним математичним очіку­ванням іншої.

Регресійним аналізом називають встановлення фор­ми залежності між змінними, оцінювання функції ре­гресії, невідомих значень (прогноз значень) залежної змінної. Наприклад, явище «регресії до середнього» відкрив Ф. Гальтон у процесі вивчення залежності між зростом батьків і їх дітей, переконавшись, що зріст ді­тей, які народилися у дуже високих батьків, має тен­денцію наближення до середньої величини.

Факторний аналіз. Основним його завданням є пе­рехід від первинної системи багатьох взаємопов'яза­них факторів Xj, X₂, ..., Х_м до відносно малої кількості латентних (прихованих) факторів F_1; F₂, .... F_k, k<m. Наприклад, продуктивність праці на підприємствах залежить від багатьох взаємопов'язаних факторів (рів­ня освіченості співробітників, коефіцієнта зміни об­ладнання, електроозброєності праці, термінів експлуа­тації обладнання, кількості місць у їдальнях і т. д.). Факторний аналіз дає змогу встановити вплив на дина­міку продуктивності праці узагальнених факторів (наприклад, розміру підприємства, рівня організації праці, характеру продукції), які безпосередньо не спостерігались.

Кластерний аналіз. Цей метод передбачає розподіл певної сукупності об'єктів на групи «схожих» об'єктів, які називають кластерами (грец. klaostos — зламаний, потрощений), так, щоб об'єкти одного класу перебували «близько» один до одного, а об'єкти різних класів — на відносно віддалених відстанях.

Існують й інші спеціальні методи наукових дослі­джень. В економічній науці найчастіше використову­ють математичні моделі й методи, які спрямовані на формалізування складних економічних процесів і взає­мозв'язків, надання їм кількісного виразу через відпо­відні параметри.

Будь-яке наукове дослідження, як і наука загалом, спирається на теорію, факти і методи досліджень. Цим обумовлюється роль методології і методів наукових до­сліджень у пізнанні навколишньої дійсності.

Логіка наукового дослідження