7.2. Методи аналізу

Неможливо отримати наукові уявлення про на­вколишній світ, не застосовуючи аналіз, який має надзвичайно важливе значення для економічних досліджень. Аналіз — це розподіл предмета або яви­ща на складові елементи з метою встановлення їхніх взаємозв'язків та визначення, таким чином, їх внут­рішньої сутності. З цих позицій економічний аналіз

133

зазвичай розглядають як науковий спосіб пізнання сутності економічних явищ через визначення їх структури, змісту та взаємозв'язків. Як відомо, в економіці розподіляють три рівні аналізу: макроеко-номічний (рівень світової та національної економік); регіональний та мікроекономічний (на рівні окремих суб'єктів підприємництва).

Аналіз необхідний для економістів — теоретиків та практиків. Першим він дає змогу визначити за­кономірності й зв'язки між предметами та явища­ми в економіці, які формулюються у вигляді теорем, законів, закономірностей і у подальшому мають за­стосовуватись у предметній діяльності людей. Для других він є сполучним елементом між програмою, проектом, прогнозом і втіленням їх у життя, яке контролюється за допомогою обліку. В узагальнено­му вигляді економічний аналіз має допомагати у ви­рішенні таких завдань:

1. вивчення характеру дії економічних законів, закономірностей;

2. визначення тенденцій, що складаються в еко­ номічній сфері за певних умов;

3. вивчення факторів — внутрішніх (ендогенних) та зовнішніх (екзогенних), — які справляють вплив на економічних суб'єктів та процеси, що відбувають­ ся в економіці;

4. вивчення передумов та резервів розвитку;

5. наукове обґрунтування прогнозів, програм, планів (поточних та перспективних);

6. оцінювання результатів та визначення елемен­ тів, які найбільшим чином впливали на їх досягнен­ ня (як позитивно, так і негативно);

7. вивчення ризиків;

134

8) проведення діагностики економічних суб'єк­тів тощо.

Всі види (напрямки) економічного аналізу мож­на систематизувати за галузевими, часовими, про­сторовими, функціональними ознаками, а також за ознакою використовуваних методів, суб'єктів (кори­стувачів), ступеня охоплення об'єктів, що вивчають­ся, змісту (спрямованості, головної ідеї). їх основні риси та структура наочно представлені на рис. 7.2.

Додаткового роз'яснення, на наш погляд, потре­бує група методів функціонального аналізу, оскіль­ки на рисунку наведено лише їх загальний перелік.

Так, фінансовий аналіз становить процес вивчен­ня сутності фінансових механізмів та процесів, які відбуваються в економіці.

Управлінський аналіз — дослідження теоретич­них основ та практичних результатів функціонуван­ня економічних систем з метою побудови ефектив­ної системи управління, прийняття оптимальних управлінських рішень та досягнення очікуваних результатів в економіці на макро-, мезо- та мікрорів-нях.

Стратегічний аналіз полягає у визначенні клю­чових характеристик очікуваної (майбутньої) еко­номічної системи.

Соціально-економічний аналіз є дослідженням сутності та взаємозв'язку явищ і процесів у соціаль­но-економічній сфері.

Бюджетний аналіз зазвичай стосується показ­ників структури, наповнення та використання бю­джетів будь-яких рівнів — від бюджету транснаціо­нальної корпорації, країни, регіонального або між­державного союзу до бюджету окремої компанії.

135

Інвестиційний аналіз вивчає вкладення фінан­сових, матеріальних та інших ресурсів у економічні суб'єкти з позицій доцільності, перспективності, ефективності, ризиків тощо.

Маркетинговий аналіз стосується безпосередньо вивчення ринкових позицій та зовнішнього еконо­мічного (товарного) середовища.

Досить важливим стає економіко-екологічний аналіз, який досліджує взаємодію економічних су­б'єктів з навколишнім природним середовищем.

Функціонально-вартісний аналіз у комплексі вивчає функції об'єкта дослідження (виділяючи се­ред них основні, супутні, неважливі тощо) та спосо­би їх ефективної реалізації.

Логістичний аналіз орієнтований на вивчення товарних потоків та їх раціональну організацію.

Предметом економічного аналізу є причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів і явищ, а об'єктом — економічні результати господарюван­ня. Багатий практичний досвід проведення різного роду аналізу призвів до опрацювання системи прин­ципів, яких обов'язково повинен дотримуватись дослідник. Зокрема аналіз повинен:

1. носити науковий характер, маючи вихідною точкою діалектичну теорію пізнання світу;

2. базуватись на загальнонаукових методах дослі­ дження;

3. реалізовувати принципи системного підходу відносно внутрішніх і зовнішніх зв'язків та факторів;

4. забезпечувати всебічне та неупереджене ви­ вчення предметів або явищ;

5. виходити з об'єктивної та достовірної інфор­ мації;

138

6. мати практичне (прикладне) спрямування;

7. бути доказовим;

8. бути ефективним.

Загальна схема аналізу досить відпрацьована і включає в себе такі елементи:

• формулювання мети і завдань;

• визначення предмета та об'єкта дослідження;

• систематизація наукових (теоретичних) поло­ жень, на яких має базуватись аналіз;

• визначення системи показників, за допомогою яких виконуватиметься аналіз;

• розробка робочої методики та програми дослі­ дження;

• проведення безпосередньо самого аналізу;

• формулювання результатів (висновків та про­ позицій), оцінка економічної ефективності.

Оскільки економічний аналіз базується на ціліс­ній системі знань, пов'язаних із вирішенням комп­лексу перелічених вище завдань, він розглядається як самостійний науковий напрямок та має набір спе­ціальних методів. Ці методи можуть бути згрупова­ні залежно від мети, глибини аналізу та об'єкта до­слідження на кілька груп.