Казначейське обслуговування одержувачів коштів

Одержувачі бюджетних коштів - це підприємства, госпрозрахункові, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи й одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм чи надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Кошти державного бюджету, які передбачаються для одержувачів бюджетних коштів, повинні бути враховані в показниках зведеного кошторису та плану асигнувань відповідного розпорядника коштів. Одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі відповідного розпорядника коштів. На їхнє ім'я в органі Державного казначейства відкриваються відповідні рахунки. Розпорядник виділяє одержувачу бюджетних коштів річні призначення та помісячні плани асигнувань на відповідний період, що відображається в реєстрі змій до зведеного кошторису доходів і видатків і помісячних планів асигнувань розпорядника.

Одержувач подає до органів Державного казначейства план використання бюджетних коштів, затверджений ним і погоджений з розпорядником коштів. Для складання цього документа застосовують назви повної економічної класифікації видатків, але без зазначення їхніх цифрових кодів. Одержувачі бюджетних коштів складають звітність тільки за тим кодом, за яким їм було передбачено кошти відповідним розпорядником бюджетних коштів.

План використання бюджетних коштів - це основний плановий документ, на підставі якого одержувачу перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання. За відсутності зазначеного документа видатки з рахунку одержувача не здійснюються.

У разі відсутності на відповідній території розпорядника коштів II ступеня одержувач бюджетних коштів, який має свою мережу, за згодою головного розпорядника коштів може бути прирівняний до розпорядника II ступеня. У цьому разі дії одержувача бюджетних коштів за касовим виконанням бюджету за видатками аналогічні діям розпорядника бюджетних коштів II ступеня. Одержувач бюджетних коштів може включати до своєї мережі тільки ті установи та організації, які безпосередньо йому підпорядковані та розташовуються з ним на одній території. За умови розташування одержувача бюджетних коштів на іншій території, він включається до мережі вищого розпорядника коштів.

Якщо підприємство (установа, організація) не є одержувачем коштів бюджету (не включається в мережу розпорядника бюджетних коштів), а відповідно до укладених угод виконало для бюджетної установи (організації) або одержувача відповідні роботи (надало послуги тощо), то оплата виконаних робіт (наданих послуг тощо) здійснюється на підставі рахунків, рахунків-фактур, акта виконаних робіт тощо шляхом перерахування належних коштів на поточний рахунок підприємства (установи, організації), відкритий у банківській установі.

Здійснення видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і платежів з рахунків інших клієнтів

Органи Державного казначейства України проводять платежі з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядники бюджетних коштів (одержувачів), відкритих в органах ДКУ відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів використання бюджетних коштів. Відповідно до покладених завдань, Державне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідають за цільове використання бюджетних коштів розпорядники та одержувачі бюджетних коштів.

Підставою для здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, підтвердні документи про цільове направлення коштів (рахунки рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіт про результати закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти і тощо). Порядок оформлення і подання перелічених вище документів органам Державного казначейства регламентується вимогами до обліку зобов'язань, згідно з якими розпорядник бюджетних коші і як споживач повинен сплатити належну суму виконавцю за умові реалізації цих зобов'язань.

Документи приймають органи Державного казначейства в і, розпорядників бюджетних коштів:

а) за загальним фондом та іншими доходами спеціального фонду - відповідно до зареєстрованих в органах Держказначейства зобов'язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними планами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку певним кодом економічної класифікації видатків;

б) за спеціальним фондом (крім інших доходів спеціального фонду) - відповідно до кошторисних призначень та у межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку всіма кодами економічної класифікації видатків.

Підставою для здійснення видатків одержувачам коштів платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, і підтвердні документи, які приймаються в межах зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань, відповідно до плану використання бюджетних коштів і в межах залишків коштів на рахунку. Здійснення видатків інших клієнтів органи Держказначейства проводять на підставі платіжних доручень, підготовлених власниками рахунків, що приймаються в межах загального залишку коштів на їх рахунку, без додання підтвердних документів, за винятком деяких напрямів видатків, які визначаються ДКУ та головними розпорядниками бюджетних коштів.

Окремі видатки Міністерства оборони України та інших органів виконавчої влади (за окремими кодами функціональної та економічної класифікації видатків, перелік яких узгоджується з Державним казначейством України і відповідним органом виконавчої влади), незалежно від суми разового платежу, здійснюються тільки на підставі платіжних доручень. Тобто здійснення видатків, пов'язаних з відомостями, що становлять державну таємницю, проводиться без подання підтвердних документів. Відповідають і контролюють проведення таких операцій розпорядники бюджетних коштів.

Вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях, що подаються органам Держказначейства, аналогічні вимогам, установленим для банків, і визначені Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носіях, їхніх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток № 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 березня 2001 року № 135 зі змінами та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2001 року за № 368/5559).

Всі операції, проведені органами Державного казначейства, оформляються відповідними документами, що містять інформацію про характер операцій та є підставою для відображення їх в обліку ДКУ.

Орган Державного казначейства за результатами попереднього операційного дня надає розпоряднику, одержувачу бюджетних коштів чи іншому клієнту виписки про здійснені видатки шляхом проведення платежів з рахунків розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.