Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft WordЕкономічна частина.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
229.67 Кб
Скачать

Діагностика отриманих результатів на першій рік створення закладу ресторанного господарства.

Якщо можливий прибуток більше за необхідний, це засвідчує, що розроблені студентом економічні, інженерно-технологічні параметри проекту дозволяють отримати та перевищити цільові установки. У такому разі можливий прибуток приймається як остаточний плановий показник.

Якщо можливий прибуток менший за необхідний, це засвідчує, що розроблені студентом економічні, інженерно-технологічні параметри проекту не дозволяють досягти цільових характеристик, до яких прагне розробник проекту. У такому разі необхідно оцінити фактори, що вплинули на визначений показник, окреслити шляхи нарощення рентабельності діяльності закладу ресторанного господарства.

Основними факторами, які впливають на прибуток та рентабельність закладу ресторанного господарства є наступні:

  • обсяг та структура доходів від реалізації;

  • рівень націнки закладу РГ;

  • обсяг та структура ресурсного потенціалу закладу РГ;

  • обсяг, термін вводу, вартість основних фондів;

  • чисельність та склад персоналу закладу РГ;

  • прийнята система матеріального стимулювання праці;

  • рівень орендних платежів, інших витрат.

Остаточне прийняття рішення щодо планових параметрів по економічних показниках діяльності приймається за умови досягнення цільових показників прибутку на першій рик створення закладу РГ.

Задача 6.Планування основних показників діяльності

на п’ять років.

У попередніх пунктах розробки бізнес плану здійснюється обґрунтування основних показників діяльності на перший рік створення закладу РГ.

Наступний етап планування – розрахунок основних показників діяльності закладу на подальші чотири роки поспіль. Планування основних показників діяльності на перші п’ять років необхідно для розрахунків ефективності інвестиційного проекту та оцінки терміну окупності інвестицій.

Планування на цей період рекомендується здійснювати за спрощеною методикою оцінки тільки трьох показників, які необхідні для подальших обґрунтувань. А саме - обсягів роздрібного товарообігу, прибутку, амортизаційних відрахувань.

Розрахунок роздрібного товарообігу здійснюється виходячи з запланованих темпів його зростання за формулою:

де ТО пл. – товарообіг у плановому році, тис. грн.

ТО баз.- товарообіг у базисному році, тис. грн.

I – темп росту товарообігу у плановому періоді, %.

Для закладу ресторанного господарства, що проектується, темп росту товарообігу на усі чотири роки пропонується у обсязі 8% річних(умовно).

Кожен студент має можливість самостійно визначати темпи росту основних планових показників на п’ять років функціонування закладу ресторанного господарства..

Приклад для розрахунків. Визначити плановий обсяг товарообігу відповідно на другий та третій планові роки, за умови що товарообіг першого року діяльності ЗРГ складає 340 тис.грн. щорічний приріст товарообігу передбачений у обсязі 8%.

Розрахунок. Другий рік діяльності – товарообіг складає 340 * 1,08 = 367,2 тис.грн.

Третій рік - товарообіг складає 367,2 * 1,08 = 396,6 тис.грн.

Планування чистого прибутку підприємства здійснюється виходячи з рівня рентабельності діяльності закладу РГ, який досягає середньо галузевого рівня. Для закладу ресторанного господарства, що проектується, рівень рентабельності товарообігу на усі чотири роки закладається у обсязі 12% річних.

Приклад для розрахунків. Визначити плановий обсяг прибутку відповідно на другий та третій планові роки на основі планового обсягу товарообігу та середньо галузевого рівня рентабельності.

Розрахунок. Другий рік діяльності – плановий товарообіг складає 367,2 тис.грн. Прибуток – 367,2 * 0,12 = 44 тис.грн.

Третій рік – плановий товарообіг складає 396,6 тис. грн . прибуток – 396,6* 0,12 = 48 тис.грн.

Розмір амортизаційних відрахувань на плановий період приймається (умовно) як постійна величини та дорівнює розміру амортизації у перший рік експлуатації об’єкту.

Планові показники діяльності закладу РГ на перші п’ять років узагальнюються у таблиці 7.2.17.

Таблиця 7.2.17

Планування основних результатів діяльності ...... закладу ресторанного господарства на перші п’ять. рік.

Роки

Плановий товарообіг

Чистий прибуток

Тис.грн.

Середньорічні темпи росту.

Тис.грн

Рівень рентабельності,%.

Амортизаційні відрахування, тис.грн.

1-й рік

Плановий, табл.7.2.16, колонка 13.

Таблиця 7.2.8.

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

Разом за п’ять років

Задача 7. .Бюджетування проекту розвитку закладу ресторанного господарства.

Розробка капітального бюджету розвитку проекту.

Капітальний бюджет представляє собою форму узагальнення поточного плану капітальних вкладень , що розробляється на етапі здійснення нового будівництва, перепрофілювання, придбання нових основних фондів. Він складається з двох основних розділів – капітальні витрати та джерела фінансування капітальних витрат. Приблизна форма капітального бюджету наведена у таблиці (таблиця № 7.2.18.).

До капітальних витрат відносять витрати на :

  • Будівництво та придбання приміщення, якщо вони передбачені проектом створення закладу ресторанного господарства. Розрахунок кошторису будівництва здійснюється студентом у інженерній частині проекту.

  • Придбання основних фондів ( машин та механізмів, обладнання та інвентарю, інші основні фонди). До капітального бюджету вноситься первісна вартість основних фондів, визначена у таблиці 7.2.5 економічного розділу.

  • Витрати на дизайн проекту, що розраховані у інженерній частині дипломного проекту.

Капітальні витрати по проекту закладу ресторанного господарства можуть бути здійснені на протязі декількох років.

Обсяги капітальних витрат, що проектуються студентом, повинні бути узгоджені з обсягами та структурою джерел отримання коштів.

Під джерелами фінансування створення та розвитку закладу ресторанного господарства розуміють власні та залучені кошти фінансових ресурсів.

Власні кошти на момент створення закладу ресторанного господарства – у перший рік створення - формуються за рахунок внесків у статутний фонд його власниками чи співзасновниками. Порядок формування статутного фонду та власного капіталу залежить від форми утворення закладу, яка була обґрунтована на стадії розробки концепції закладу у першому розділі дипломного проекту.

Якщо заклад створюється без формування юридичної особи як без балансова філія, визначається обсяг коштів, який головне підприємство повинно передати для створення визначеного закладу. Для обґрунтування можливостей фінансування створення філії необхідно навести основні показники діяльності головного закладу ресторанного господарства, його фінансовий стан. Основними показниками, які необхідно проаналізувати за основним закладом є обсяг власних коштів та фінансові можливості ( обсяг нерозподіленого прибутку), що можуть бути спрямовані на створення філії чи структурного підрозділу.

У наступні роки функціонування закладу джерелами фінансування власних фінансових ресурсів повинні бути , крім статутного фонду, прибуток та амортизаційні відрахування.

Джерелом фінансування капітальних(інвестиційних) витрат є частина чистого прибутку, що капіталізується, тобто направляється на виробничий розвиток. При плануванні капітального бюджету необхідно мати на увазі, що не весь обсяг прибутку направляється на виробничий розвиток. Студент повинен обґрунтувати розмір чистого прибутку, що направляється на інвестиційні потреби та що споживається (направляється на виплату премій, дивідендів, процентів власникам, соціальний розвиток колективу, таке інше.)

Джерелом нарахування амортизаційних відрахувань є необоротні активи – основні фонди , які заклад придбаває у власність.

Обсяги планового чистого прибутку та амортизаційних відрахувань на перші п’ять років функціонування закладу ресторанного господарства розраховані у таблиці 7.2.17.

При недостатності власних коштів для створення закладу ресторанного господарства студенту пропонується розрахувати обсяги необхідних довгострокових кредитів банків чи визначити інші шляхи фінансування капітальних витрат. ( Таблиця 7.2.18. )

Залучені кошти закладу ресторанного господарства формуються за рахунок кредитів банку.

Для забезпечення фінансової незалежності та платоспроможності підприємства обсяг залучених коштів не може перевищувати 30% загальної структури капіталу закладу ресторанного господарства. Одночасно, залучення кредитних ресурсів дозволяє підвищити ефективність використання капіталу, оптимізувати її структур, зменшити обсяги власних коштів, що заморожені у статутному капіталі закладу.

Таблиця 7.2.18.

Капітальний бюджет закладу ресторанного господарства, що проектується на перші п’ять років функціонування.

тис.грн.

Показники

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

І. Капітальні витрати – інвестиційні витрати

1. Будівництво чи придбання приміщень

2. Робочі машини та устаткування, у тому числі:

2.1. Холодильне обладнання

2.2. Механічне обладнання

2.3. Теплове обладнання

2.4. Торговельне обладнання

2.5. Вимірювальні прилади

3. Меблі, інше офісне обладнання

4.Комп’ютери, електронно-обчислювальні машини

5. Вартість інших основних фондів

6.Інші види капітальних витрат

7.Податкові та інші платежі по інвестиційному проекту

8.Резерв капітальних витрат

Разом капітальні витрати

II. Джерела отримання коштів

  1. Власні кошти

У тому числі : внески до статутного фонду

прибуток (капіталізований)

амортизаційні відрахування

  1. Кредити банку

  1. Інші джерела залучення

Разом фінансові кошти

Сальдо (різниця) витрат та фінансових коштів.

У процесі розробки капітального бюджету студенту необхідно оцінити як вартість проекту будівництва, так і можливі джерела фінансування інвестиційного проекту. Для цього студент повинен докладно описати можливі джерела фінансування проекту, умови їх залучення, витрати, що пов’язані з використанням цих коштів.

За умови залучення кредиту студенту необхідно обґрунтувати умови кредитування, вартість кредиту (річні проценти за кредит), джерела повернення кредиту.

Плата за кредит ( річні проценти за користування кредитом) зараховуються у поточні витрати підприємства за статтею „Фінансові витрати”. Повернення основного боргу здійснюється за рахунок чистого прибутку закладу. Студент може запропонувати залучити кредит на декілька років з умовою його часткового погашення на протязі термінів користування кредитом.

Приклад розрахунку капітального бюджету наведений у таблиці 7.2.19.

Таблиця 7.2.19.

Капітальний бюджет закладу ресторанного господарства, що проектується на перші п’ять років функціонування.

Тис.грн.

Показники

1-й рік

2-й рік

3-й рік

4-й рік

5-й рік

І. Капітальні витрати – інвестиційні витрати

1. Будівництво чи придбання приміщень

50

2. Робочі машини та устаткування, у тому числі:

2.1. Холодильне обладнання

10

2.2. Механічне обладнання

10

2.3. Теплове обладнання

5

3

2.4. Торговельне обладнання

5

2.5. Вимірювальні прилади

5

3. Меблі, інше офісне обладнання

5

4.Комп’ютери, електронно-обчислювальні машини

2

5. Вартість інших основних фондів

10

6.Інші види капітальних витрат

7.Податкові та інші платежі по інвестиційному проекту

3

8.Резерв капітальних витрат

2

2

0

0

0

Разом капітальні витрати

90

22

0

0

0

II. Джерела отримання коштів

  1. Власні кошти , разом

65

26

27,8

28,7

29,6

У тому числі : внески до статутного фонду

40

прибуток (капіталізований)

18

19

20,8

21,7

22,6

амортизаційні відрахування

7

7

7

7

7

  1. Кредити банку

25

0

0

0

0

  1. Інші джерела залучення

0

Разом фінансові кошти

90

26

27,8

28,7

29,6

Сальдо (різниця) витрат та фінансових коштів.

0

0

+27,8

+28,7

+29,6

Задача 8.. Оцінка ефективності капітальних вкладень, окупності проекту.

У системі управління реальними інвестиціями оцінка ефективності інвестиційних проектів представляє собою один з найбільш відповідальних етапів. Об’єктивність та обґрунтованість оцінки ефективності інвестиційного проекту у значній мірі визначається використанням відповідного методу її проведення.

Базовими принципами, що використовуються у сучасній практиці оцінки ефективності проекту реальних інвестицій є наступні:

  1. Оцінка ефективності реальних інвестиційних проектів повинна здійснюватися на основі співставлення обсягів інвестиційних витрат, з одного боку, та обсягів та термінів повернення інвестованого капіталу, з іншого. У інвестиційній діяльності він реалізується шляхом співставлення прямих та зворотних потоків інвестованого капіталу.

  2. Оцінка обсягів інвестиційних затрат повинна охоплювати усю сукупність ресурсів, що використовуються. Повинні враховуватися усі прямі та непрямі витрати грошових коштів( власних та залучених), матеріальні та нематеріальні активи, трудові та інші ресурси.

  3. Оцінка окупності інвестованого капіталу повинна здійснюватися на основі показника „чистого грошового потоку”.

Показник чистий грошовий потік – формується за рахунок чистого прибутку та амортизаційних відрахувань у процесі експлуатації інвестиційного проекту. При проведенні розрахунків він може розглядатися як середньорічний показник, так і диференційований по роках експлуатації інвестиційного проекту.

  1. У процесі оцінки показники інвестиційних затрат та чистого грошового потоку повинні бути приведеними до теперішньої вартості, т.т. дисконтова ними.

Основними показниками оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів є наступні:

  • чистий приведений дохід;

  • індекс доходності;

  • індекс рентабельності;

  • період окупності;

  • внутрішня ставка доходності.

  1. Чистий приведений дохід – дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування , його кількісний ефекти у абсолютній сумі.

Чистий приведений дохід – це різниця між приведеним до теперішньої вартості суми чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту та сумою інвестованих витрат на його реалізацію. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

ИД – чистий приведений дохід( інвестиційний дохід);

ЧГП – чистий грошовий потік за окремі інтервали загального періоду експлуатації інвестиційного проекту;

ІВ – інвестиційні витрати за реальним інвестиційним проектом;

i – дисконтна ставка, що використовується, визначена як десятинна дріб;

t – тривалість розрахункового періоду.

n – кількість років загального розрахункового періоду t.

Розрахунок чистого приведеного доходу по реальному інвестиційному проекту рекомендується здійснювати за наступною формою (таблиця № 7.2.19.)

Таблиця 7.2.19.

Оцінка чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом.

Тис.грн.

Роки

Капітальні витрати по проекту по роках, без урахування амортизаційних відрахувань, ІВ

Чистий прибуток по проекту по роках, та

амортизаційні відрахування,

ЧГП

Кумулятивний грошовий потік за проектом

Дисконтова ний грошовий потік за проектом,

Чистий приведений дохід.

ИД

1

2

3

4=4.1+4.2,т.і

t

5=гр.3 /( 1+i)

6= 5-2

1

2

3

4

5

Разом

У нашому прикладі розрахунок чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом наступний ( таблиця № 7.2.20) Припустимо, що дисконтна ставка, яка характеризує рівень інфляції, становить в середньому на рік 1,7% .

Таблиця 7.2.20.

Оцінка чистого приведеного доходу за інвестиційним проектом.

Тис.грн.

Роки

Капітальні витрати по проекту по роках, без урахування амортизаційних відрахувань, ІВ

Чистий прибуток по проекту по роках, та

амортизаційні відрахування,

ЧГП

Кумулятивний грошовий потік за проектом

Дисконтова ний грошовий потік за проектом,

Чистий приведений дохід.

ИД

1

2

3

4=4.1+4.2,т.і

t

5=гр.3 /( 1+i)

6= 5-2

1

90

25

25

2

22

26

51

3

27,8

78,8

4

28,7

107,5

5

29,6

137,1

Разом

112

137,1

137,1

137,1/ 1,19= 115,2

115,2-112= 3,2

Таким чином, робимо висновки про те, що чистий приведений дохід за п’ять років експлуатації проекту становив 3,2 тис.грн.

  1. Індекс ( коефіцієнт) доходності також дозволяє співставити обсяги інвестиційних витрат з майбутнім грошовим потоком за проектом. Розрахунок такого показника при одночасних інвестиційних затратах по реальному проекту здійснюється за наступною формулою:

Де ІД – індекс доходності за інвестиційним проектом;

Показник „індекс доходності” також може бути використаним у якості критерію при прийнятті інвестиційного рішення про можливість реалізації інвестиційного проекту. Якщо значення індексу доходності менше чи дорівнює одиниці, незалежний інвестиційний проект не повинен реалізовуватися, у зв’язку з тим, не що може принести додаткових інвестиційних доходів. Тобто, для реалізації може бути прийнятим лише той інвестиційний проект, який має індекс доходності як можливо більший за одиницю.

У нашому прикладі індекс доходності дорівнює 1,03 :

ІД = 115,2/ 112 = 1,03 .

Таким чином, можна зробити висновки, що інвестиційний проект може бути реалізованим, у зв’язку з тим, що відповідає встановленим економічним критеріям ефективності.

  1. Індекс рентабельності( коефіцієнт рентабельності) у процесі оцінки ефективності інвестиційного проекту виграє допоміжну роль у зв’язку з тим, що не дозволяю у повній мірі оцінити увесь зворотній грошовий потік, який складається не лише з прибутку , а й амортизаційних відрахувань з основних фондів, що нарощуються у процесі реалізації інвестиційного проекту.

Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

ІР = ЧП \ ІВ * 100

ІР – індекс ( коефіцієнт) рентабельності інвестиційного проекту;

ЧП – середньорічний чистий прибуток за період експлуатації інвестиційного проекту;

ІВ – інвестиційні витрати за реальним інвестиційним проектом.

У нашому прикладі, середньорічний прибуток за період експлуатації проекту розраховується наступним чином:

ЧП = ( 18+19+20,8+21,7+22,6) / 5 = 20,42

Індекс рентабельності інвестиційного проекту :

ІР = 20,42 / 112 * 100 = 18,24%.

Можна зробити висновок, що рівень рентабельності інвестиційного проекту дорівнює 18,24%.

  1. Період окупності являє собою один з найбільш розповсюджених показників оцінки ефективності інвестиційного проекту.

Розрахунок цього показника може бути здійснений двома методами – статистичним та дисконтова ним.

Показник періоду окупності, що визначається статистичним методом, розраховується за формулою:

ПО = ІВ \ ЧГП р.,

Де ПО – період окупності інвестиційних витрат за проектом, роки;

ЧГП р. – середньорічна сума чистого грошового потоку за період експлуатації проекту.

Відповідно дисконтований показник періоду окупності проекту визначається за формулою:

У нашому прикладі період окупності інвестиційного проекту розраховується наступним чином:

ПО = 112 / ( 115,2/ 5) = 112 / 23 = 4,87 чи 5 років.

Висновок: період окупності інвестиційного проекту, тобто час, що необхідний для отримання такої суми дисконтованого чистого грошового потоку, який дозволить окупити всі капітальні витрати, становить 5 років.

Останнім кроком економічного обґрунтування ефективності запропонованого проекту створення закладу ресторанного господарства є діагностика отриманих результатів . Основні критерії оцінки ефективності капітальних вкладень та окупності проекту наведені у таблиці 7.2.21.

Таблиця 7.2.21.