Лініатура растра

Растр характеризується двома параметрами: лініатурою і кутом нахилу.

Лініатура растра — це частота розташування ліній растра, що вимірюється в лініях на дюйм (Ipi). Кут нахилу растра визначає кут нахилу ліній растра по горизонталі. Нахиляти лінії растра потрібно для того, щоб растрування зображення не було помітним.

При монохромному друці кут нахилу растра зазвичай складає 45°. Це забезпечує найкраще маскування його лінійної структури.

Фотографічний метод растрування дозволяє відтворити практично будь-яке число розмірів точок, поза залежністю від обраної лініатури растра. При цифровому методі растрування число розмірів точок растра обмежено роздільністю пристрою виводу. Однак число розмірів точок також визначається тим, скільки плям міститься в комірці растра. Тому число плям, а разом з ним і число розмірів точок растра можна збільшити, збільшивши розмір комірок растра. Іншими словами, при зменшенні лініатури растра збільшується число переданих відтінків сірого кольору.

11.2. Поліграфічні растри

Поліграфічні растри, техніка поліграфічного репродукування і відтворення кольору це те, без достатніх знань про що Ви найближчим часом просто не зумієте прогресувати в професійному плані. Нижче приведене найкоротше введення в суть питання, що припускає, що Ви згодом як мінімум звернетеся до документації, що супроводжує фотоскладальну техніку, відвідаєте читальний зал Політехнічної бібліотеки і т.д.. для продовження самоосвіти. Англійське слово Screen, що напевно не один раз зустрічалося Вам у діалогових вікнах різних графічних програм, означає в даному контексті параметри поліграфічного растра — графічної структури, що представляє собою точки різної площі, розташовані з деяким визначеним кроком, і машинного друку напівтонових зображень. Основними параметрами поліграфічного растра (тими, принаймні, що Ви можете задати в PageMaker або QuarkXPress) є його лініатура і кут повороту. Глянувши через потужну лупу на кольорову чи чорно-білу журнальну фотографію, Ви відмітите, що зображення складається з кольорових чи чорно-білих точок різної величини, що мають стовідсоткову щільність. Чорно-білі зображення відтворюються одним растром, поверненим, як правило, на кут 45°. Кольорові зображення складаються з кольорових чотирьох точок розгорнутих стосовно один одного растрів — для чорної, жовтої, пурпурової і блакитної фарб. Більшість пристроїв для растрування — RIP'и — дають чорний (BlасК) растр, повернений на кут 45°, жовтий (Yellow) растр, повернений на кут 0° (чи 90°), кути ж повороту двох растрів, що залишилися, пурпурового (Magenta) і блакитного (Cyan), варіюються в залежності від застосованої фірмою-виготовлювачем фотоскладального устаткування технології растрування і можуть мати іноді дуже «дивні» значення, що дають проте найкращі результати на даному фотоскладальному автоматі. Стандартними значеннями лініатур растрів для друку середньої якості є лініатури в 120 і 150 ліній на дюйм. Коли діалогове вікно вивідного пристрою запитує у Вас дані величин, Screen Angle чи Screen Values, це значення саме цих величин — лініатури і кута повороту кожного кольору відтвореного растра, що бере участь у процесі. У минулому (ще кілька років назад) для одержання на паперовому відбитку напівтонових зображень (фотографій, наприклад) застосовувалися цинкові кліше. Растр на фотоплівках, які використовувалися для експонування покриваючого цинкову пластину світлочутливого шару, виходив при перезніманні оригіналів фотографій репрокамерою, у якій між фотоплівкою й об'єктивом знаходилася скляна растрова пластина, що виконувала в ті часи функції сучасних RIP'ів. Англомовні друкарі називали ці скляні растрові пластини Screens. І сьогодні, задаючи вивідному PostScript-пристрою необхідні значення поліграфічних растрів, Ви виконаєте це, відкликаючись на слово Screen. Чим вище лініатура растра (більше число ліній приходиться на один дюйм), тим гармонійніше і з кращою чіткістю відтворюються на тиражному відбитку напівтонові зображення. При низьких значеннях лініатури растра, які відтворюють напівтонові зображення, точки растра може бути видно неозброєним оком. Ваше бажання вивести на друк свою роботу з можливо більш високою лініатурою растра обмежується, як правило, можливостями пристрою виводу, який Ви маєте. Якщо Ви готуєте файл для високоякісного фотоскладального пристрою, Ви зможете задавати лініатуру растра рівною аж до 175 ліній на дюйм. При виводі на 300-точковий лазерний принтер лініатура растра обмежена 60-ма лініями на дюйм. Причому отримані з лазерного принтера позитиви не зможуть служити навіть навчальним посібником по теорії відтворення півтонів. Побудова растра — задача, що вимагає чималих обчислювальних ресурсів. Маленькі «мазки» і незначна Роздільна здатність лазерного принтера не в змозі виконати її на належному рівні.