
- •Макетування і верстка Навчальний посібник
- •Передмова
- •Частина I вступ до дисципліни організація додрукарського процесу
- •1.3.4Загальні відомості про програмне забезпечення
- •1Невеличкий екскурс в історію видавничих систем
- •1Традиційні поліграфічні технології і настільні видавничі системи (dtp-нвс)
- •1Організація технологічного процесу набору і верстки
- •1Порівняння процесів підготовки тексту в текстових редакторах і системах верстки
- •1Види видань
- •1.2Газетно-журнальні видання
- •1.3Рекламні видання
- •1.4Інформаційні видання
- •1.2Поняття та характеристика шрифту
- •Шрифт (нім Schrift, від schreiben — писати):
- •Шрифти створюються художниками у відповідності до:
- •Шрифти характеризуються:
- •1.3Шрифти та їхній поділ за графічною основою
- •З погляду на зовнішній вигляд шрифти можна розділити на два великих класи:
- •Шрифти з зарубками (serіf)
- •Шрифти без зарубок (sans-serіf)
- •1.4Класифікація друкарських шрифтів (відповідно до дсту 3489.1-71) Групи стандартних шрифтів за характеристикою їхнього графічного оформлення
- •1. Група рублених шрифтів — до цієї групи належать шрифти, що не мають зарубок.
- •1.5Гарнітура шрифту
- •Як розділяють шрифти за їх призначенням
- •Групи шрифтів за призначенням
- •Накреслення шрифтів
- •1.6Основні одиниці типографської системи мір і їх співвідношення з одиницями метричної системи
- •Кегль шрифту
- •Одиниці типографської системи мір, що застосовуються для позначення кегля.
- •1.7Основні вимоги до шрифту
- •1.8Типи шрифтів їх формати та формати текстових файлів
- •Системні шрифти
- •Шрифти True Type - істинно друкарський шрифт
- •PostScript-шрифти
- •1Набір тексту
- •1.2Огляд технічних правил та вимог
- •Довжина рядка
- •Ширина колонки
- •Вирівнювання (виключка)
- •Формування перенесень
- •Міжлітерні просвіти
- •Запитання для самоконтролю
- •1.3Технічні особливості набору тексту
- •Набір закінчення текстових рядків
- •Набір перенесень слів
- •Відбиття розділових знаків.
- •Дужки в текстовому наборі
- •Знаки відсотка, градуса, хвилини і секунди
- •Скорочення
- •Виділення в текстовому наборі
- •Набір рубрик
- •Акцидентний набір і основні види книжково-журнальної акциденції
- •Основні види угрупування рядків в акцидентному наборі
- •Основні правила набору титулів, контртитулів.
- •Що називають оптичною серединою полоси
- •Особливості набору на іноземних мовах
- •1.4Набір формул Особливості набору формул.
- •Набір символів, цифр, знаків і скорочення.
- •Запитання для самоконтролю
- •1Верстка
- •1.2Щ о називають версткою
- •1.3Основні вимоги до зверстаних полос книжково-журнальних видань
- •Що розуміють під однаковістю верстки
- •Розташування елементів видання при верстці
- •Що розуміють під звідністю верстки і як вона досягається
- •«Висячі рядки» і правила, що діють стосовно цих рядків
- •Увігнання і вигнання рядків
- •Перенесення слова із полоси на полосу
- •Спуск і основні технічні правила верстки спускових полос
- •Заставка і правила її верстки
- •Кінцева полоса й основні правила верстки кінцевих полос
- •Кінцівки й основні правила їх верстки
- •Колонцифри, основні варіанти їх набору і верстки
- •Основні вимоги до набору і розташування нижніх колонцифр
- •Основні вимоги до набору і розташування верхніх колонцифр
- •На яких полосах видання не ставлять колонцифри
- •Колонтитули, основні правила їх набору і розташування
- •У яких випадках на полосах видання не ставлять колонтитула
- •Колонлінійки і правила їхнього застосування
- •Титульний аркуш і правила його верстки
- •Контртитул і особливості його верстки
- •Фронтиспис і особливості його верстки
- •Авантитул і особливості його верстки
- •Які елементи видання можуть бути зверстані на звороті титулу
- •Анотація й основні правила її верстки
- •Вихідні дані і правила їх верстки
- •Шмуцтитул і особливості її верстки
- •Присвята і правила її верстки
- •Як набирають і де зверстують епіграф
- •Порядок верстки передмови, введення і вступної статті
- •Порядок верстки післямови і заключної статті
- •Затекстові примітки і коментарі, порядок їх верстки
- •Додатки і порядок їх верстки
- •Види покажчиків, що зустрічаються у виданнях; правила їхнього набору і верстки
- •Бібліографічні списки, основні особливості їх набору і верстки
- •Заголовки й підзаголовки
- •Зміст та особливості зверстки
- •Додаткові тексти й основні правила їхньої верстки
- •Запитання для самоконтролю
- •1.49.3. Багатоколонкова верстка Основні особливості багатоколонкової верстки
- •Колонтитули і колонцифри при багатоколонковій верстці
- •Рубрики при багатоколонковій верстці
- •Розташування виносок при багатоколонковій верстці
- •Особливості верстки ілюстрацій
- •Запитання для самоконтролю
- •1.5Верстка таблиць
- •Класифікація таблиць
- •Основні вимоги до набору і верстки таблиць
- •Формат таблиць
- •Особливості оформлення багатополосних таблиць
- •Основні технічні правила набору заголовкової частини таблиць
- •Основні технічні правила набору надзаголовкової частини таблиць
- •Основні технічні правила набору боковиків
- •Основні технічні правила набору цифрових граф
- •Основні технічні правила набору текстових граф
- •Використання лінійок при наборі таблиць
- •«Ламання» таблиць, у яких випадках і як його виконують
- •Верстка клаптикових таблиць
- •Верстка полосних і розстібних (подовжніх і поперечних) таблиць
- •Виводи і їх класифікація
- •Особливості набору і верстки виводів
- •Запитання для самоконтролю
- •1.6Верстка ілюстрацій Головні особливості ілюстративної верстки
- •Основні види верстки ілюстрацій в книжково-журнальних виданнях
- •Забезпечення правила звідності верстки при зверстці ілюстрацій
- •Правила зверстки рисунків стосовно тексту
- •Правила зверстки зображень врозріз
- •Правила зверстки ілюстрацій в оборку
- •Як зверстати два рисунки
- •Вплив розташування матеріалів на розвороті й обороті полоси на ілюстративну верстку
- •Як зверстати зображення, що займають цілу полосу
- •Підпис під малюнком
- •Запитання для самоконтролю
- •1Ілюстрації
- •1 0.1. Теорія кольору
- •Колірні моделі
- •Р ис. 10. 3. Модель hsb
- •Р ис. 10.4. Порівняльна - характеристика колірних моделей
- •10.2. Формати файлів зображень
- •Векторна графіка
- •Векторні формати
- •Метафайл windows
- •Растрова графіка
- •Формат растрованого зображення
- •Створення зображень. Сканування.
- •Основні параметри сканера
- •Типи скануючих пристроїв
- •Ручні сканери
- •Сканери для обробки плівок і діапозитивів
- •Калібрування сканера
- •Техніка сканування
- •Установки сканера
- •З якою виділивною здатністю потрібно сканувати
- •Оптична та інтерпольована роздільна здатність. Основи корекції зображень.
- •Методика усунення муару з скануючих растрових зображень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1 1.1. Системи кольорів. Ділення кольору.
- •Роль балансу по сірому в технології мкф
- •Методика освоєння технології мкф
- •Принципи застосування технології мкф
- •Лініатура растра
- •11.2. Поліграфічні растри
- •Різні картинки, різні растри
- •Растрування кольорових зображень
- •Пошук компромісів
- •Калібрування монітора
- •Запитання для самоконтролю
- •1Макетування
- •1 2.1 Вимоги до макета
- •1.2.1З чого починається розробка макету
- •1.2.2Підбір шрифтів
- •1.2.3Основні елементи макету
- •1.2.4Колонки
- •1.2.5Ілюстрації і текст
- •12.2 Створення начерку макету
- •Поради по макетуванню.
- •12.3. Особливості макетування і верстки газет
- •Післямова
- •1.3Особливості макетування і верстки книги
- •Поля на книжкових сторінках
- •Рамка (printing rule)
- •Елементи книги
- •Модульна сітка
- •Колонки, стиль, або поля
- •12.5. Основні етапи та особливості макетування і верстки журналів
- •Галузевий стандарт гсту 29.1-97.
- •Підготовка матеріалу
- •У якому вигляді підготувати фотографію автора?
- •Як правильно відсканувати фотографію?
- •Чи можна використати фотографію, зроблену цифровою камерою?
- •У якому вигляді підготувати логотипи для публікації в журналі?
- •Полоса журналу яка має розміри 20,5х29 см.
- •Вимоги до рекламних макетів:
- •Скільки тексту міститься на одній сторінці журналу?
- •Зразок нетипової верстки макета та його ключові особливості
- •12.6. Макетування та верстка наукових і науково-популярних видань
- •Що необхідно знати перед виведенням плівки
- •Запитання для самоконтролю:
- •13. Друк
- •13.1 Високий друк
- •13.2 Плоский друк
- •13.3 Глибокий друк
- •Р ис. 13.1. Різограф моделі riso — Risograph fr 3950.
- •13.4 Основні характеристики паперу
- •Частина II комп`ютерна верстка Огляд комп’ютерних програм настільної верстки
- •14. PageMaker 7.0 – програма для верстки і дизайну бізнес-публікацій.
- •14.1. Знайомство із програмою.
- •14.2. Основні властивості pagemaker
- •Створення фреймів
- •Зображення у публікації
- •14.3. Позиціонування та упорядкування об'єктів
- •Вирівнювання і розподіл об'єктів
- •14.4. Розташування об’єктів на сторінці. Шари
- •Розташування об'єктів на шарах
- •Запитання до самоконтролю
- •14.5. Робота з текстом Імпорт
- •Застосування команди Place (Помістити)
- •Імпорт тексту за допомогою буфера обміну
- •Експорт
- •Атрибути форматування символів
- •Вибір гарнітури
- •Накреслення
- •Масштабування символів
- •Визначення величини інтерліньяжу
- •Запитання до самоконтролю
- •14.6. Робота із зображеннями
- •Векторна графіка.
- •Імпорт зображень
- •Імпорт eps-файлів
- •Імпорт gif-файлів
- •14.7. Верстка багатосторінкових документів
- •Завантаження тексту до зверстаного документу
- •Додавання сторінок
- •Видалення сторінок
- •Переміщення по сторінках
- •Сортування сторінок
- •14.8. Шаблони
- •Основна шаблонна сторінка.
- •Перехід на шаблонну сторінку
- •Елементи шаблонної сторінки
- •Створення додаткових шаблонних сторінок
- •Збереження сторінки як шаблону.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •Хід роботи.
- •1 .Налаштування в програмі Page Maker.
- •Спеціальні символи в програмі Page Maker. Стилі і робота з ними.
- •Хід виконання. (Частина 2)
- •Розташування об’єктів на сторінці.
- •Робота з кольором в програмі Page Maker.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •Хід роботи
- •Збірка великої публікації.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання
- •Команди роботи з шарами
- •Розташування об'єктів на шарах
- •Макет нової публікації
- •Створення публікації із заданими параметрами
- •Формування шаблонних сторінок
- •Дизайн обкладинки буклету
- •Імпорт і позиціонування зображень
- •Кадрування зображень
- •Робота із текстовим фреймом
- •Оформлення внутрішніх сторінок буклету
- •Абзацні лінії
- •Розташування тексту
- •Контури обтікання
- •Перший внутрішній розворот
- •Другий внутрішній розворот
- •Головне вікно програми. Головне меню програми. Створення нового документа
- •1.3.1Палітра інструментів
- •15.2. Основні властивості Adobe Indesign cs
- •15.2.1. Типи об'єктів в документі
- •15.2.2. Перегляд і масштабування публікації
- •Переміщення по публікації
- •15.3. Створення і редагування шаблонів сторінок публікації.
- •1.3.2Робота з текстом
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •Хід роботи.
- •II етап
- •III етап
- •IV етап
- •1.3.3Про об'єднання прозорості в ілюстраціях
- •VI етап
- •Частина III теми та практичні завдання для самостійної роботи студентів
- •1 6. QuarkXPress — програма для верстки і дизайну бізнес- публікацій.
- •16.1. QuarkXPress Головні положення
- •Знайомтеся: вікна програми і документу.
- •Створення нового документа
- •Відкриття існуючого документа
- •Збереження документа
- •Масштабування і навігація
- •Робота з блоками
- •Текстові блоки
- •16.9. Вкладка Text діалогового вікна Modify
- •Рамка текстового блоку
- •Графічні блоки
- •Вставка зображень
- •Кольорові блоки
- •Перетворення блоків
- •Редагування форми блоку
- •Перетворення в блок
- •Меню Style: доступ до всіх засобів оформлення
- •Розробка стилю суцільної лінії
- •Редагування стилів ліній
- •16.3. Позиціонування та упорядкування об'єктів
- •Копіювання і дублювання
- •Порядок виконання
- •Взаємне розташування тексту і графіки
- •Вправа 3 Обтікання одного текстового блоку іншим Порядок виконання
- •16.4. Робота з текстом
- •Експорт
- •Форматування символів
- •Регулювання міжсимвольних інтервалів Трекінг
- •Кернінг
- •Масштабування
- •Зсув базової лінії тексту
- •Форматування абзаців
- •Абзацний відступ
- •Відступи тексту від межі блоку
- •Відбиття
- •Лінійки як засіб виділення абзацу
- •Накреслення
- •Відступи тексту від меж блоку
- •Колір символів
- •Буквиця
- •Табуляція
- •Установка міток табуляції
- •Практичне завдання
- •Хід виконання
- •Перетворення тексту в блок
- •1.4Робота з зображеннями
- •Імпорт зображень
- •Формати графічних файлів
- •Зміна зображень при імпорті
- •Якість відображення малюнка на екрані
- •Обробка растрових зображень
- •1.5Верстка багатосторінкових документів
- •Створення багатосторінкових документів
- •Автоматичне додавання сторінок
- •Зміна порядку проходження сторінок
- •Шаблони
- •Хід виконання
- •1.6Книги
- •Створення і відкриття книги
- •Робота з книгою
- •Додавання глав
- •Керування главами
- •Створення розділів
- •Вправа 6 розбивка глави на розділи
- •Хід виконання
- •Складання змістів
- •Завдання стилів змісту
- •Формування змісту
- •Додавання змісту в документ
- •Відновлення змісту
- •Предметний покажчик
- •Доступ до засобів створення
- •Складання і редагування
- •Уведення рубрик
- •Форматування рубрик і створення посилань на сторінки
- •Керування рубриками
- •Лабораторна робота №1 Тема: Макетування та верстка сторінки журнала
- •Теоретичний матеріал.
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні запитання.
- •1Словник термінів
- •Форматування тексту — комп'ютерна видозміна тексту, що відповідає формуванню абзаців, рядків і полос, відповідно до необхідного формату полоси.
- •1Предметний покажчик
- •1Перелік рекомендованої літератури Підручники, навчальні посібники
- •Видання з окремих аспектів видавничої справи
- •Електронні видання
Підпис під малюнком
Підписи під малюнками (текстівки) повинні бути набрані на видимий формат зображення, крім напівтонових ілюстрацій — фацети, а для штрихових малюнків — поля чи підставки. Для малюнків, зверстаних в оборку, ніяких винятків з цього правила бути не може. Дуже довгі підписи, що займають більше ніж 4-5 рядків під малюнком, зверстуються врозріз, але не займають повного формату рядка набору, дозволяється (як виняток) набирати на повний формат. Останній рядок підпису (іноді єдиний) виключається «у червону» стосовно формату ілюстрації. Якщо підпис має експлікацію (пояснення елементів малюнка), набрану зниженим кеглем (нонпареллю), то наприкінці основного тексту підпису ставлять двокрапку, а експлікацію відбивають від підпису на 2-4 п. і останній рядок її також виключають «у червону» стосовно видимого формату малюнка.
Відбиття підпису від малюнка (включаючи фацет) не повинно перевищувати кегля основного шрифту, відбиття зображення від тексту зверху також має бути в межах кегля основного шрифту, а від тексту знизу — у межах двох кеглів основного шрифту. Загальна висота ілюстрації з підписом і усіма відбиттями повинно бути кратне кеглю основного шрифту. При відкритій верстці над малюнком, який розташований зверху полоси, відбиття зверху не роблять, а відбиття знизу — у межах двох кеглів шрифту з врахуванням звідності верстки; над малюнком, який розташований внизу полоси, роблять відбиття зверху в межах кегля, а останній рядок підпису повинен витримувати лінію останнього рядка тексту.
Розташування підпису збоку від малюнка надзазвичай небажано, це допускається в технічній книзі тільки в безвихідних ситуаціях.
Запитання для самоконтролю
Які є види верстки ілюстрацій в книжково-журнальних виданнях?
Яким чином забезпечити дотримання правил звідності верстки при верстці ілюстрацій?
Які правила зверстки рисунків стосовно тексту?
Які правила зверстки зображень врозріз?
Які правила зверстки ілюстрацій в оборку?
Як зверстати на полосі два рисунки?
Який вплив розташування матеріалів на розвороті й обороті полоси на ілюстративну верстку?
Як зверстати підпис під малюнком?
1Ілюстрації
1 0.1. Теорія кольору
Зараз ми розглянемо ще одну важливу тему, без знання якої просто неможливо працювати з графічними програмами і програмами верстки. Зазвичай , кожен із вас знає, що таке колір. Разом з тим, якщо спробувати дати визначення поняттю «колір», то виявиться, що зробити це не так просто. Викликано це наступними причинами. По-перше, сприйняття кольору — процес індивідуальний для кожної людини і залежить від множини, яка не підлягає моделюванню факторів (зовнішньої освітленості, сприйняття кольору оком й ін.). По-друге, колір неможливо виміряти безпосередньо (як масу чи відстань), оскільки з погляду фізики колір, що ми бачимо, це відбита об'єктом частина видимого спектра.
Однак для комп'ютерних технологій і поліграфії вимагаються більш точні способи опису й обробки кольорів з урахуванням специфіки галузі, так звані колірні моделі.
Колірні моделі
Колірна модель — це сукупність абсолютних або відносних параметрів кольору, що дозволяють однозначно описати даний колір у колірному просторі, що використовується.
Наявність великого числа колірних моделей викликано різною фізичною природою кольору, що застосовується на різних етапах підготовки видання. На моніторі ми бачимо колір, що випромінюється екраном, а на папері — колір, відбитий аркушем паперу. Для опису кольорів, утворених різними методами, і призначені колірні моделі.
RGB
Ця модель одержала свою назву за першими літерами англійських слів Red (Червоний), Green (Зелений), Blue (Синій). Будь-який колір у моделі RGB утворюється шляхом змішування в різних пропорціях трьох базових кольорів: червоного, зеленого і синього. Колір у цій колірній моделі описується трьома значеннями в діапазоні від 0 до 255. Кожне значення відповідає одному з базових кольорів і вказує на його вміст у даному кольорі. Значення записують у наступному порядку: червона, зелена і синя складові. Наприклад, чистий червоний колір у моделі RGB представлений у такий спосіб: 255, 0, 0 (рівень червоного максимальний, а зелена і синя складові відсутні). Зелений колір можна записати як 0, 255, 0, а синій — як 0, 0, 255.
Оскільки модель RGB описує кольори, що випромінюються, чистий чорний колір повинен мати параметри 0, 0, 0 (жоден колір не випромінюється, усі складові рівні 0). Білий колір відповідає максимуму випромінювання — рівень кожної складової максимальний, колір має параметри 255, 255, 255. З цієї причини модель RGB називається адитивною.
Ми розглянули поки що тільки п'ять кольорів. Інші кольори можна одержати, змінюючи рівень кожної складової з кроком 1. Наприклад, задавши максимальні рівні червоного і зеленого кольорів, ми одержимо жовтий колір (255, 255, 0).
У
тривимірній системі координат колірну
модель RGB можна представити у вигляді
куба (рис. 10.1)
Рис. 10.1. Модель RGB
Точка початку координат відповідає чорному кольору (Black). У найближчій до вас вершині куба рівні всіх трьох складових максимальні — це точка білого кольору (White). Діагональ, що з'єднує точки чорного і білого кольорів, — шкала сірого (Grayscale). Вона містить 256 відтінків сірого. Саме це число відтінків найбільше використовується в комп'ютерній графіці. Вершини куба, що розташовуються на осях, відповідають червоному, зеленому і синьому кольорам (Red, Green, Blue). У цих точках відповідні складові мають максимальні значення. І, нарешті, три вершини, що залишилися, відповідають кольорам, утвореним шляхом змішування двох основних кольорів: червоного і зеленого, червоного і синього, зеленого і синього. Це жовтий (Yellow), пурпурний (Magenta) і блакитний (Cyan) кольори відповідно.
У колірній моделі RGB працюють монітор і сканер.
CMYK
На відміну від моделі RGB, ця модель описує кольори, отримані в результаті відбиття світла об'єктами. Модель CMYK називається субтрактивною, оскільки кольори в цій моделі утворюються шляхом вирахування з чорного кольору: Cyan (Блакитний), Magenta (Пурпурний), Yellow (Жовтий). Ці кольори є базовими для цієї колірної моделі. Вони утворюють так звану поліграфічну тріаду і називаються тріадними. На відміну від моделі RGB, у колірній моделі CMYK рівень складових задається значеннями в діапазоні від 0 до 100% (хоча величина 100% у моделі CMYK відповідає 255 одиницям у моделі RGB). Оскільки колірна модель CMY (а зараз ми говоримо саме про неї, тому що на даний момент розглядалися тільки три кольори) є оберненою моделі RGB, то при змішуванні двох субтрактивних кольорів результуючий колір виявляється більш темним, ніж вихідні, а при змішуванні всіх трьох складових повинен виходити чорний колір. Білий колір — це повна відсутність фарби (рівні всіх складових дорівнюють 0).
У тривимірній системі координат колірну модель CMY також можна представити у вигляді куба (рис. 10.2.).
Рис. 10.2. Модель CMY
У точці початку координат рівні всіх складових дорівнюють кольору (White). Найближча до вас вершина куба — це точка чорного кольору (Black). У ній рівні всіх трьох складових мають максимальні значення. Діагональ, що з'єднує точки білого і чорного кольорів, — це шкала сірого (Grayscale). Вершини куба, що розташовуються на осях, відповідають блакитному, пурпуровому і жовтому кольорам (Cyan, Magenta, Yellow). У цих точках рівні відповідних складових мають максимальні значення. На трьох вершинах, що залишилися, розташовуються кольори, що утворяться у результаті змішування двох базових кольорів: блакитного і пурпурового, блакитного і жовтого, пурпурового і жовтого. Це синій (Blue), зелений (Green) і червоний (Red) кольори відповідно.
Однак практика показала, що колірна модель СMY не підходить для друкованих процесів, оскільки вона розрахована на ідеальні фарби. Реальні фарби відрізняються від ідеальних, причому, зазвичай ж, у гірший бік. Через наявні домішки за допомогою трьох базових фарб (Cyan, Magenta, Yellow) не можна одержати весь колірний діапазон. Це призводить, зокрема, до того, що при змішуванні трьох цих фарб замість чорного кольору утвориться брудно-коричневий. Для усунення даного недоліку до трьох фарб додали четверту — чорну (Black), і колірна модель одержала назву CMYK — Cyan, Magenta, Yellow, Blaск. У слові Black використовується не перша літера, а остання, щоб уникнути плутанини з кольором Blue моделі RGB. Таким чином, чорний колір у моделі CMYK утвориться за допомогою тільки однієї складової — чорної (0, 0, 0, 100), хоча іноді застосовують так званий «суперчорний» (0, 100, 0, 100 чи 100, 0, 0, 100). Користуватися «суперчорним» кольором (100, 100, 100, 100) не варто, оскільки при такій кількості фарби відбувається перезволоження паперу і фарба проступає на інший бік аркуша.
Зона застосування колірної моделі CMYK — повноколірний друк, з нею працює більшість пристроїв друку.
HSB
Колір у моделі HSB описується за допомогою трьох параметрів: Hue (Тон), Saturation (Насиченість) і Brightness (Яскравість).
Параметр Hue характеризується положенням на колірному колі і визначається величиною кута (від 0 до 360°). Параметр Saturation визначає насиченість кольору. Збільшення насиченості призводить до збільшення концентрованості кольору, а зменшення — до його розбілення. Параметр Brightness визначає ступінь освітленості чи затемненності кольору.
Цю модель можна представити у вигляді циліндра, у якому контур основи (коло) відповідає вісі зміни параметра Hue, радіус основи— вісі зміни параметра Saturation, а бічна сторона — вісі зміни параметра Brightness
(рис. 10.3.).
Ця модель більше, ніж інші відповідає традиційному сприйняттю кольору людиною і найбільш проста в розумінні: спочатку можна визначити колірний тон, а потім задати йому насиченість і яскравість.
Недоліком моделі є необхідність перетворювати зображення в модель RGB для зображення на екрані монітора чи в модель CMYK для наступного друку.