Підпис під малюнком

Підписи під малюнками (текстівки) повинні бути набрані на видимий формат зображення, крім напівтонових ілюстрацій — фацети, а для штрихових малюнків — поля чи підставки. Для малюнків, зверстаних в оборку, ніяких винятків з цього правила бути не може. Дуже довгі підписи, що займають більше ніж 4-5 рядків під малюнком, зверстуються врозріз, але не займають повного формату рядка набору, дозволяється (як виняток) набирати на повний формат. Останній рядок підпису (іноді єдиний) виключається «у червону» стосовно формату ілюстрації. Якщо підпис має експлікацію (пояснення елементів малюнка), набрану зниженим кеглем (нонпареллю), то наприкінці основного тексту підпису ставлять двокрапку, а експлікацію відбивають від підпису на 2-4 п. і останній рядок її також виключають «у червону» стосовно видимого формату малюнка.

Відбиття підпису від малюнка (включаючи фацет) не повинно перевищувати кегля основного шрифту, відбиття зображення від тексту зверху також має бути в межах кегля основного шрифту, а від тексту знизу — у межах двох кеглів основного шрифту. Загальна висота ілюстрації з підписом і усіма відбиттями повинно бути кратне кеглю основного шрифту. При відкритій верстці над малюнком, який розташований зверху полоси, відбиття зверху не роблять, а відбиття знизу — у межах двох кеглів шрифту з врахуванням звідності верстки; над малюнком, який розташований внизу полоси, роблять відбиття зверху в межах кегля, а останній рядок підпису повинен витримувати лінію останнього рядка тексту.

Розташування підпису збоку від малюнка надзазвичай небажано, це допускається в технічній книзі тільки в безвихідних ситуаціях.

Запитання для самоконтролю

1. Які є види верстки ілюстрацій в книжково-журнальних виданнях?

2. Яким чином забезпечити дотримання правил звідності верстки при верстці ілюстрацій?

3. Які правила зверстки рисунків стосовно тексту?

4. Які правила зверстки зображень врозріз?

5. Які правила зверстки ілюстрацій в оборку?

6. Як зверстати на полосі два рисунки?

7. Який вплив розташування матеріалів на розвороті й обороті полоси на ілюстративну верстку?

8. Як зверстати підпис під малюнком?

1Ілюстрації

1 0.1. Теорія кольору

Зараз ми розглянемо ще одну важливу тему, без знання якої просто неможливо працювати з графічними програмами і програмами верстки. Зазвичай , кожен із вас знає, що таке колір. Разом з тим, якщо спробувати дати визначення поняттю «колір», то виявиться, що зробити це не так просто. Викликано це наступними причинами. По-перше, сприйняття кольору — процес індивідуальний для кожної людини і залежить від множини, яка не підлягає моделюванню факторів (зовнішньої освітленості, сприйняття кольору оком й ін.). По-друге, колір неможливо виміряти безпосередньо (як масу чи відстань), оскільки з погляду фізики колір, що ми бачимо, це відбита об'єктом частина видимого спектра.

Однак для комп'ютерних технологій і поліграфії вимагаються більш точні способи опису й обробки кольорів з урахуванням специфіки галузі, так звані колірні моделі.

Колірні моделі

Колірна модель — це сукупність абсолютних або відносних параметрів кольору, що дозволяють однозначно описати даний колір у колірному просторі, що використовується.

Наявність великого числа колірних моделей викликано різною фізичною природою кольору, що застосовується на різних етапах підготовки видання. На моніторі ми бачимо колір, що випромінюється екраном, а на папері — колір, відбитий аркушем паперу. Для опису кольорів, утворених різними методами, і призначені колірні моделі.

RGB

Ця модель одержала свою назву за першими літерами англійських слів Red (Червоний), Green (Зелений), Blue (Синій). Будь-який колір у моделі RGB утворюється шляхом змішування в різних пропорціях трьох базових кольорів: червоного, зеленого і синього. Колір у цій колірній моделі описується трьома значеннями в діапазоні від 0 до 255. Кожне значення відповідає одному з базових кольорів і вказує на його вміст у даному кольорі. Значення записують у наступному порядку: червона, зелена і синя складові. Наприклад, чистий червоний колір у моделі RGB представлений у такий спосіб: 255, 0, 0 (рівень червоного максимальний, а зелена і синя складові відсутні). Зелений колір можна записати як 0, 255, 0, а синій — як 0, 0, 255.

Оскільки модель RGB описує кольори, що випромінюються, чистий чорний колір повинен мати параметри 0, 0, 0 (жоден колір не випромінюється, усі складові рівні 0). Білий колір відповідає максимуму випромінювання — рівень кожної складової максимальний, колір має параметри 255, 255, 255. З цієї причини модель RGB називається адитивною.

Ми розглянули поки що тільки п'ять кольорів. Інші кольори можна одержати, змінюючи рівень кожної складової з кроком 1. Наприклад, задавши максимальні рівні червоного і зеленого кольорів, ми одержимо жовтий колір (255, 255, 0).

У тривимірній системі координат колірну модель RGB можна представити у вигляді куба (рис. 10.1)

Рис. 10.1. Модель RGB

Точка початку координат відповідає чорному кольору (Black). У найближчій до вас вершині куба рівні всіх трьох складових максимальні — це точка білого кольору (White). Діагональ, що з'єднує точки чорного і білого кольорів, — шкала сірого (Grayscale). Вона містить 256 відтінків сірого. Саме це число відтінків найбільше використовується в комп'ютерній графіці. Вершини куба, що розташовуються на осях, відповідають червоному, зеленому і синьому кольорам (Red, Green, Blue). У цих точках відповідні складові мають максимальні значення. І, нарешті, три вершини, що залишилися, відповідають кольорам, утвореним шляхом змішування двох основних кольорів: червоного і зеленого, червоного і синього, зеленого і синього. Це жовтий (Yellow), пурпурний (Magenta) і блакитний (Cyan) кольори відповідно.

У колірній моделі RGB працюють монітор і сканер.

CMYK

На відміну від моделі RGB, ця модель описує кольори, отримані в результаті відбиття світла об'єктами. Модель CMYK називається субтрактивною, оскільки кольори в цій моделі утворюються шляхом вирахування з чорного кольору: Cyan (Блакитний), Magenta (Пурпурний), Yellow (Жовтий). Ці кольори є базовими для цієї колірної моделі. Вони утворюють так звану поліграфічну тріаду і називаються тріадними. На відміну від моделі RGB, у колірній моделі CMYK рівень складових задається значеннями в діапазоні від 0 до 100% (хоча величина 100% у моделі CMYK відповідає 255 одиницям у моделі RGB). Оскільки колірна модель CMY (а зараз ми говоримо саме про неї, тому що на даний момент розглядалися тільки три кольори) є оберненою моделі RGB, то при змішуванні двох субтрактивних кольорів результуючий колір виявляється більш темним, ніж вихідні, а при змішуванні всіх трьох складових повинен виходити чорний колір. Білий колір — це повна відсутність фарби (рівні всіх складових дорівнюють 0).

У тривимірній системі координат колірну модель CMY також можна представити у вигляді куба (рис. 10.2.).

Рис. 10.2. Модель CMY

У точці початку координат рівні всіх складових дорівнюють кольору (White). Найближча до вас вершина куба — це точка чорного кольору (Black). У ній рівні всіх трьох складових мають максимальні значення. Діагональ, що з'єднує точки білого і чорного кольорів, — це шкала сірого (Grayscale). Вершини куба, що розташовуються на осях, відповідають блакитному, пурпуровому і жовтому кольорам (Cyan, Magenta, Yellow). У цих точках рівні відповідних складових мають максимальні значення. На трьох вершинах, що залишилися, розташовуються кольори, що утворяться у результаті змішування двох базових кольорів: блакитного і пурпурового, блакитного і жовтого, пурпурового і жовтого. Це синій (Blue), зелений (Green) і червоний (Red) кольори відповідно.

Однак практика показала, що колірна модель СMY не підходить для друкованих процесів, оскільки вона розрахована на ідеальні фарби. Реальні фарби відрізняються від ідеальних, причому, зазвичай ж, у гірший бік. Через наявні домішки за допомогою трьох базових фарб (Cyan, Magenta, Yellow) не можна одержати весь колірний діапазон. Це призводить, зокрема, до того, що при змішуванні трьох цих фарб замість чорного кольору утвориться брудно-коричневий. Для усунення даного недоліку до трьох фарб додали четверту — чорну (Black), і колірна модель одержала назву CMYK — Cyan, Magenta, Yellow, Blaск. У слові Black використовується не перша літера, а остання, щоб уникнути плутанини з кольором Blue моделі RGB. Таким чином, чорний колір у моделі CMYK утвориться за допомогою тільки однієї складової — чорної (0, 0, 0, 100), хоча іноді застосовують так званий «суперчорний» (0, 100, 0, 100 чи 100, 0, 0, 100). Користуватися «суперчорним» кольором (100, 100, 100, 100) не варто, оскільки при такій кількості фарби відбувається перезволоження паперу і фарба проступає на інший бік аркуша.

Зона застосування колірної моделі CMYK — повноколірний друк, з нею працює більшість пристроїв друку.

HSB

Колір у моделі HSB описується за допомогою трьох параметрів: Hue (Тон), Saturation (Насиченість) і Brightness (Яскравість).

Параметр Hue характеризується положенням на колірному колі і визначається величиною кута (від 0 до 360°). Параметр Saturation визначає насиченість кольору. Збільшення насиченості призводить до збільшення концентрованості кольору, а зменшення — до його розбілення. Параметр Brightness визначає ступінь освітленості чи затемненності кольору.

Цю модель можна представити у вигляді циліндра, у якому контур основи (коло) відповідає вісі зміни параметра Hue, радіус основи— вісі зміни параметра Saturation, а бічна сторона — вісі зміни параметра Brightness

(рис. 10.3.).

Ця модель більше, ніж інші відповідає традиційному сприйняттю кольору людиною і найбільш проста в розумінні: спочатку можна визначити колірний тон, а потім задати йому насиченість і яскравість.

Недоліком моделі є необхідність перетворювати зображення в модель RGB для зображення на екрані монітора чи в модель CMYK для наступного друку.