3. Нормотворче провадження

По суті, цей вид адміністративного провадження регламентує порядок підготовки і прийняття підзаконних нормативно-право­вих актів різного рівня. Залежно від цього рівня, а точніше — від сфери організуючого впливу розроблюваних нормативних актів в юридичній науці прийнято виділяти такі нормотворчі провадження:

• провадження з прийняття постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України;

• провадження з видання наказів, інструкцій та інших актів міністерств, державних комітетів та інших центральних органів спеціальної компетенції;

• провадження з видання рішень місцевих державних адміністрацій; провадження з видання локальних актів (наказів, положень, правил) керівниками державних підприємств, установ та організацій;

• провадження з видання нормативних актів органами місцевого самоврядування.

В адміністративно-правовій теорії загальноприйнятий під­хід до визначення обсягу, змісту та кількості стадій нормотворчого провадження відсутній. Так само не існує єдиної думки щодо характеру та числа етапів, з яких складається окрема стадія такого виду адміністративного провадження.

Так, зокрема, російські вчені-адміиістративісти Б. Лазарєв. І. Муксінов та О. Ноздрачов виділяють такі стадії нормотворчого процесу в управлінській діяльності:

• збирання інформації та виявлення проблемних ситуацій:

• розробка проекту нормативного акта управління;

• узгодження, візування, обговорення проекту громадськістю та у відповідному органі;

• прийняття рішення й оформлення акта;

• опублікування акта або доведення до відома всіх заінтересованих осіб.

В. Сорокін виокремлює такі стадії нормотворчого провадження:

а) підготовка проекту нормативного акта;

б) розгляд проекту й прийняття нормативного акта;

в) державна реєстрація нормативного акта;

г) опублікування нормативного акта та набрання ним чинності,

В. Аьер'янов вважає, що стадіями адміністративної нормотворчості є:

1. підготовка нормативного акта;

2. прийняття нормативного акта;

3. доведення рішення до відома виконавців та заінтересованих осіб.

При цьому у середині стадій нормотворчого провадження зазначений вчений виокремлює такі процесуальні етапи:

1 етап:

а) правова ініціатива;

б) аналіз ситуацій й варіантів правового впливу (на цьому етапі з'ясовується фактичний стан справ та можливі варіанти розв'язання питань, що виникли);

в) підготовка проекту акта управління (включає обговорення, узгодження та належне оформлення проекту);

2 етап:

а) обговорення та голосування (факультативний етап, притаманний для прийняття рішень колегіальними органами);

б) доопрацювання проекту;

в) оформлення рішення (остаточне редагування проекту акта, його підписання та присвоєння акту порядкового номера);

3 етап:

а) оприлюднення нормативного акта в засобах масової інформації або доведення його змісту до відома виконавців і заінтересованих осіб в інший спосіб.

О. Кузьменко пропонує в конструкції нормотворчого провадження виділити 5 стадій, а саме:

1. підготовку нормативного акта;

2. прийняття нормативного акта;

3. реєстрацію нормативного акта;

4. набуття нормативними актами чинності;

5. оскарження та опротестування.