Діагностика математичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Методика “Киця – мишеня” виявляє уміння дитини відлічувати предмети відповідно до зразка.

Інструкція: педагог просить дитину відлічити стільки мишенят, скільки він бачить кошенят.

Методика “Розташуй цифри” виявляє знання цифр у межах 10, уміння співставляти кількість предметів з цифрою.

Інструкція: педагог пропонує дитині розглянути малюнки, потім просить розташувати цифри таким чином, щоб вони позначали кількість предметів у кожному рядку.

Методика “Серіаційний ряд” виявляє уміння розміщувати предмети по зменшенню (зростанню) і за величиною.

Інструкція: педагог пропонує дитині розглянути картинку з намальованими на ній будиночками, величина яких зменшується. Потім просить так само розташувати м’ячі, потім прямокутники, овали, трикутники тощо.

Методика “Складаємо панно” виявляє уміння дітей орієнтуватися в просторі, знання геометричних фігур, понять “вузький – широкий”, “довгий – короткий”, “високий – низький”.

Матеріал: аркуш паперу розміром 35*25 см., набори геометричних фігур різного кольору і величин. Смужки різної довжини та ширини.

Інструкція: педагог пропонує дітям побудувати панно, відповідно до інструкцій. Далі педагог чітко викладає інструкції: “Побудуйте високий та низький будиночки. Для високого будиночка візьміть великий прямокутник, для низького – маленький. У високого будиночка дах – рожевий трикутник, у низького – блакитний. До високого будинку веде довга, вузька доріжка, а до низького – широка, коротка. За високим будиночком росте високе дерево, за низьким – низьке. Поруч з низьким будиночком росте висока ялинка, а під ялинкою – грибок. Попереду високого будиночку стоїть коротка лавка, перед низьким – довга”.

Додаток Є

Алгоритм аналізу заняття, на якому був присутній вихователь-методист.

Почати розбір слід із того, щоб сам вихователь висловив свою думку щодо проведеного ним заняття, після чого методист дає розгорнутий аналіз заняття.

Під час аналізу заняття методист спочатку звертає увагу вихователя, який проводив заняття, на загальні відомості про заняття (характеристика вікової групи, її склад, рівні сформованості ЗУНів), на зміст теми. Виклавши ці дані, методист відзначає організацію заняття: чи своєчасно було почате заняття, вчасно або з великим проміжком часу від початку заняття було підготовлено наочні посібники, ТЗН.

Проаналізувати структуру заняття:

• чи відповідала структура типу заняття?

• як були розташовані окремі елементи заняття;

• як було розподілено час між окремими елементами заняття.

Аналізуючи опитування дошкільників, слід підкреслити, що способи перевірки знань дошкільників слід урізноманітнювати в залежності від типу і вигляду, використовувати ті, які дають найбільший ефект, вказати кількість опитуваних дошкільників. Необхідно встановити, чи сприяло опитування виявленню рівня знань дошкільників, чи проаналізовано допущені помилки? Слід звернути увагу, що кожне заняття є ланкою між матеріалом, пройденим на попередньому занятті, і знову з’ясовним. Під час аналізу матеріалу необхідно вказати, чи сумів вихователь досягти цього чи ні. Особливу увагу необхідно приділити змісту заняття.

Уточнити, наскільки методично правильно було проведене заняття, чи не було помилок у повідомлених вихователем знаннях, чи не порушувалась систематичність викладання матеріалу, чи бум цей матеріал доступний для дошкільників. Необхідно відзначити наскільки повно і вдало здійснено зв’язок пропонованого матеріалу із сучасністю, як проводилась самостійна діяльність дошкільників на занятті.

Підбиваючи підсумок аналізу змісту заняття, необхідно також відзначити, якою мірою вихователь володіє матеріалом. Кожна неточність вихователя має бути відзначена під час аналізу заняття. Необхідно відзначити методи закріплення знань дітьми, отриманих на занятті: усно, фронтальною бесідою, з окремими або всіма дітьми групи, як були сформульовані запитання, що пропонувалося, – чітко або розпливчато, яка якість засвоєння. Ефективність заняття відзначається рівнями засвоєння дитиною визначеного кола знань та оволодіння вміннями й навичками, а також здатністю використати їх у спілкуванні, сформованістю культури мовлення та комунікативної компетенції, створення фонду „Можу” тощо.

Аналізуючи поведінку дошкільників рекомендується визначити наскільки діти були уважні на занятті, зацікавлені й дисципліновані.

Вихователь – керівник й організатор освітнього процесу на занятті, тому під час аналізу слід зупинитися на його вмінні володіти колективом групи, на характер його поведінки під час заняття: наскільки він рішучий, бадьорий або, навпаки, млявий, повільний тощо. Слід зазначити також педагогічний такт вихователя: манери, жести, поза тощо. Особливо потрібно відзначити підготовленість вихователя до заняття: як складено план, чи було продумано деталі заняття, або заняття велося експромтом.

Слід установити чи правильно було оцінено заняття дошкільників, як вони були мотивовані, як формувались оцінно-контрольні дії.

Методист також має звернути увагу на:

• уміння вихователя на заняття формувати розумові здібності дошкільників;

• ефективність методів роботи вихователя;

• чи досягнута основна мета заняття;

• чи виконано намічений план.

На закінчення мають бути зроблені висновки, внесені пропозиції, запропоновано конкретні вказівки, як закріпити й вдосконалити позитивне, що було на заняття і як уникнути надалі недоліків.

За наслідками аналізу заняття бажано, щоб методист запропонував педагогу пропозиції.

Додаток Ж