Діагностика мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Обстежуються чинники мовленнєвого розвитку:

І – активність, якість мовлення;

ІІ – оцінно-контрольні дії;

ХІД РОБОТИ.

І. Індивідуально кожній дитині пропонують завдання:

– розглянути картинку, відповісти на запитання за змістом і скласти розповідь;

– переказати знайомий твір;

– скласти розповідь з власного досвіду.

ІІ. 1 спосіб. Розповідь (переказ) дитини переписати на магнітну плівку. В ході прослуховування дитина виступає в ролі “вихователя”: вона повинна оцінити розповідь фішками (червона – все правильно, синя – є деякі помилки, зелена – багато помилок) з наступною словесною мотивацією своєї оцінки.

2 спосіб. Запропонувати дитині оцінити “відповідь”, розповідь ляльки (розповідь з помилками можна записати на магнітну плівку). Дитина оцінює за допомогою фішок.

ІІІ. РЕЗУЛЬТАТИ ЗАНЕСТИ В ТАБЛИЦЮ:

Прізвище дитини	Чинники мовленнєвого розвитку								Рівень мовленнєвого розвитку
	Активність мовлення			Якість мовлення			Оцінно-контрольні дії
	Високий	Не достатній	Низький	Висока	Не достатня	Низька	Наявні	Відсутні	Високий	Середній	Низький

Орієнтовні показники чинників мовленнєвого розвитку

І. Активність мовлення – це наявність у дитини пізнавальних інтересів, уміння зосереджувати увагу на пропонованому матеріалі, уміння діяти за вказівкою вихователя, наявність потреби відповідати, доповнювати відповідь, виправляти помилки, бажання розповісти.

Висока активність – дитина постійно працює, відповідає, бере участь у спілкуванні, у пошуку відповіді, готова доповнити відповідь товариша, вказати на помилки, виправити їх.

Недостатня активність – дитина не виявляє бажання відповідати, зовнішньо пасивна. На пропозицію вихователя відповідає охоче, хоч і не завжди правильно та повно, соромиться, нервує, виявляє невпевненість, часто відволікається, не вміє утримувати увагу на запропоновану тему.

Низька активність – дитина пасивна, бажання відповідати, розповідати відсутнє, не виявляє інтересу до змісту мовленнєвої діяльності.

ІІ. Якість мовлення – це співвідношення ситуативної і контекстної мови, уміння будувати розповідь достатнього об’єму (кількість речень), висловлюватись послідовно, згідно плану, без повторень, розповідати самостійно, без підказок, навідних запитань, використовувати точний словник, граматично правильну мову, інтонаційну виразність мови, її плавність, ритмічність, чистоту.

Висока якість – переважає контекстна мова, відповіді поширені, змістовні, самостійні, адекватні поставленому запитанню. Розповідає самостійно, послідовно, в повному об’ємі, зв’язно без повторень. Мова граматично правильна, виразна, ритмічна.

Недостатня якість – відповідає одним словом або простим непоширеним реченням, переважає ситуативне мовлення, потребує додаткових запитань, відповідає невпевнено. Під час розповіді потребує підказки, навідних запитань, випускає окремі частини розповіді, часто повторюється, порушується послідовність, допускає помилки, словник недостатній.

Низька якість – дитина повторює вже мовлене вихователем чи іншими дітьми, потребує уточнюючих чи підказуючи запитань, допомоги вихователя; в мовленні багато помилок. Мова не виразна, не ритмічна. Порушується зв’язність, логічність, послідовність висловлювання; дуже бідний словник, не володіє семантикою слів.

ІІІ. Контрольні дії – це усвідомлений контроль дитиною свого мовлення, констатування і виправлення помилок.

Оціночні дії – вибір дитиною відповідної оцінки свого мовлення і ставлення до певної оцінки; зіставлення отриманого результату з вимогами.

РІВНІ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ:

Високий – висока мовленнєва активність і якість мовлення діалогічного і монологічного, правильна звуковимова, достатній словник, володіння семантикою слів, відсутність граматичних помилок, виразно-чиста мова, наявність оцінно-контрольних дій, уміння помічати і виправляти помилки.

Середній – недостатня активність і якість мовлення, дитина потребує стимулювання мовленнєвої діяльності. Спостерігаються помилки у звуковикові, граматичні помилки. Розповідь за зразком і допомогою вихователя. Оцінює себе не завжди об’єктивно.

Низький – незадовільна активність і якість мовлення, не володіє зв’язним висловлюванням, у мовленні багато помилок. Відсутні оцінно-контрольні дії.