16.6. Редакторська робота федорова в острозі над біблією

З ім’ям Івана Федорова в українській історіографії пов’язано ще один факт, який говорить про колективну організовану редакторську працю — роботу над «Біблією» у Острозі у 1581 р. В підготовці до друку цього видання не останню роль відіграв першодрукар — «людина ерудована, добре знайома з рукописними текстами того часу, методиками їх редагування, виправлення». В Острозі була створена, так би мовити, редакційна рада з викладачів Острозької академії. До ради входив й Федоров. Він керував друкуванням Біблії і був одним з головних редакторів, про що й зазначав, що працював не сам, а «купно с поспъшники й едіномисленики». Провідну позицію займав у редакційній раді й Герасим Смотрицький. Документи свідчать про участь у роботі Діонісія Палеолога-Раллі (Тирновського), Євстахія Нафанаїла з Кріта. Серед важливих завдань редакційної групи була текстологічна робота, пов'язана з підбором творів для друку. Мовна правка спрямовувалася на відтворення церковнослов'янського тексту, що мав би створити враження автентичного стародавнього перекладу. Латинізми редактори заміняли грецизмами, живі слов'янські слова — південнослов'янізмами. Редактори, що добре знали українську мову, послідовно усували українізми; так зване «просторічне» хв замінювали на ф (волхвы на волфы і т.п.). Тобто, острозькі видавці намагалися відредагувати текст якомога точніше та ближче до церковнослов'янської мови.

Свідомо архаїзуючи текст, видавці стали на шлях новаторства в галузі оформлення книги, якого дотримувалися і в пізніших «парадних» друках: титул в орнаментованій рамці-порталі, герб видавця або мецената, вірш про герб, передмова, в кінці книги післямова, інколи також друкарська марка (сигнет).

Редакторська робота над Біблією продовжувалася навіть після видання книги. Один із редакційних варіантів показує, що науковці, які готували текст, вносили виправлення навіть тоді, коли значна частина тиражу була вже зброшурована. Так, на початку 4-ої глави І-го Послання до солунян спочатку вживалося слово «тъм же», як в попередніх «Апостолах» Івана Федорова. Редакторська комісія виправила це слово на «прочее», яке знаходимо у відповідному місці у рукописних «Апостолах» з України. Щоб внести таке виправлення, друкарям довелося вирізати один аркуш посередині зошита та вклеїти на його місце інший.

В окремих частинах Біблій, якими користувалася редакційна рада, помітні відмінності у правописі, що пояснюється не тільки використанням рукописів різних редакцій, але й участю в опрацюванні текстів людей, які дотримувалися різних засад правопису. Редакційна комісія в Острозі прагнула домогтися уніфікації правопису, якомога чистішої церковнослов'янської мови.

Під час друку «Біблії» виникало багато затримок, які були пов’язані з роботою редакційної ради. Через це робота просувалася не за композицією книги. Так, П’ятикнижжя потребувало багато виправлень, тому друкували Апостол та Апокаліпсис, а під час подальших перерв друкували Євангелія.

16.7. Поліграфічна майстерність та наступність творів федорова

Друк московського «Апостола» (1564) вражає своєю високою поліграфічною майстерністю, прекрасними формами шрифту, гармонією з книжковими прикрасами. У книзі 48 заставок, відбитих з 20 дощок, 22 ініціали, відбитих з 5 дощок. Перед основним текстом «Апостола» в розкішній рамці дано ксилографічне зображення апостола Луки. Це зображення Федоров використав пізніше – у львовському «Апостолі» та острозькій «Біблії». Для цього зображення він взяв гравюру Едгара Шена, але грунтовно переробив її. Під час роботи над львівськими та острозькими виданнями Федоров використав принаймі 15 дощок, які були ще вирізані ще у Москві, а над заблудівськими — лише 6 дощок, крім того, для них ще було вирізано більше 30 нових дощок.

У Заблудові Федоров друкує «Євангеліє Учительне» тим самим шрифтом, що і «Апостол» та «Часовник». Впадає в око разюча бідність на прикраси в цьому виданні, порівняно з «Апостолом». На 407 аркушах лише 12 прикрас, відтиснутих з 8 дощок. Пояснюється це, мабуть тим, що замовник, старий гетьман Гнат Ходкевич хотів мати книгу якнайшвидше, а на книжкові прикраси, як відомо, потрібно багато часу.

У 1569 р. Федоров починає друкувати «Псалтир з Часословом». Для цього видання він майже півроку малював та вирізав книжкові прикраси. Вирізав він не менше 34 дошки, в тому числі 4 дошки для заставок та не менше 20 для ініціалів. Прикраси заблудівського «Псалтиря» за стилем подібні до прикрас московського «Апостола», хоча значно простіші від них, не мають їхньої урочистості. А одна з заставок має інший стиль, що є певною мірою переходом до прикрас острозької «Біблії», цілком відмінних від попередніх видань Федорова.

Львівський «Апостол» вийшов друком 15 лютого 1574. У ньому 274 аркуші, на 7 більше, ніж у московському за рахунок «Повісті» (післямови) і значної кількості прикрас. Якщо у московському виданні 48 заставок, відбитих з 20 дощок, то у львівському – 51 заставка з 31 дошки; якщо у московському – 20 різних заставок і 28 повторень їх, то у львівському – 31 різна та 20 повторень. Ініціалів у львівському на один малюнок більше. У львівському широко подано новий вид книжних прикрас — кінцівок, яких не знала візантійська та слов’янська книга (кінцівка – заповнення чистих сторінок чи частин сторінок. Тексту для заповнення сторінки вже не вистачало, а для ока пустоту паперу бажано було скрасити. Раніше їх заповнювали сліпим тисненням рядами крапок, декоративно розміщали якісь літери). У львівському «Апостолі» майже 50 кінцівок, і, з нього починаючи, кінцівка стала звичним елементом книжкової орнаментики.

Львівський «Апостол» надрукований тим самим шрифтом, що і московський. Цей шрифт став канонічним для України, зокрема для острозької «Біблії».

У 1574 р. Федоров видрукував суто учбову книгу «Буквар», на яку переніс свою настанову випускати книги лише багато прикрашені. В «Букварі» 5 різних заставок, з яких видно, що друкар вже познайомився з українським орнаментом.

Хоч острозька друкарня створювалася для друкування Біблії, але перші книги, які в ній вийшли, були інші твори – «Новий завіт з Псалтирем» (1580) та «Хронологія» (1581). Перша книга була прикрашена гарними заставками та простими ініціалами. Заголовки великих розділів вирізано в’яззю. Частину використаних заставок зустрічаємо і в острозькій «Біблії». «Новий завіт» був надрукований шрифтом дуже подібним до шрифту «Біблії», але значно дрібнішим. Шрифт цей використовувався на полях «Біблії». До «Нового завіту» вперше було додано алфавітний покажчик, який свідчить про те, що друкарі дбали про інтереси читача. Покажчик мав велике значення при різних полемічних диспутах, допомагав швидше відшукати потрібне місце. «Хронологія» надрукована була двома шрифтами: заголовки віршів – московським шрифтом, а текст – шрифтом острозької «Біблії».

В острозькій «Біблії» всього 628 аркушів, в тому числі 8 перших ненумерованих. Формат видання — аркуш, текст розміщено у два стовпчики. Текст прикрашено заставками, кінцівками, ініціалами, назву кожної книги й великих розділів вирізано в’яззю.

Усіх заставок у «Біблії» 81, для яких було вирізано 15 нових дощок. З старих Федоров використав лише одну дошку. Композиція деяких з них подібна до композиції українського народного орнаменту та заставок українських рукописів – у центрі вазон з симетричними вітами та квітами.

В острозькій «Біблії» 68 кінцівок, відбитих з 18 дощок. На відміну від заставок, Федоров використав старі дошки. Новим для острозьких кінцівок є те, що кілька з них прикрашені друкарськими прикрасами.

Острозька «Біблія» багата на ініціали. Всього ініціалів у ній 1339. Що ж до рисунків ініціалів, то їх не менше 116. Деякі з ініціалів мають багато варіантів, наприклад, ініціал «И» має 19 варіантів, «С» – 13, по 7 варіантів мають ініціали «П» і «Т». Ініціали того ж стилю, що і заставки.

Список використаної літератури

1. Анушкин А.И. Рассказы о старых книгах. – М.: Книга, 1979. - 128 с.

2. Анушкин А.И. Во славном месте Виленском. Очерки из истории книгопечатания. - М.: Искусство, 1962. - 172 с.

3. Баренбаум И.Е., Давыдова Т.Э. История книги. - М.: Книга, 1979. - 128 с.

4. Бас И. Великое открытие: 500 лет книгопечатания. - М.-Л., 1940. - 36 с.

5. Берков П.Н. История русской журналистики ХVІІІ века. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1952. - 572 с.

6. Видашенко М.Б. Музей Івана Федорова у Львові. - Львів: Каменяр, 1979. - 128 с.

7. Госин И.Я., Смирнова М.Н., Черняк Л.Е., Шилина А.Т., Ясельман Э.С. Библиографические сведения в изданиях. - М.: Книга, 1981.

8. Граматика Івана Федорова. - К.: Дніпро, 1964.

9. Гутянський С.К (гл.ред.) З історії книги на Україні. - К.: Наукова думка, 1978. - 116 с.

10. Державний музей книги і друкарства Української РСР. - К.: Мистецтво, 1977

11. Державний музей книги і друкарства: Фотопутівник. - К., 1981. - 128 с.

12. Западов А.В. (ред.) История русской журналистики XVIII-ХІХ веков. - М., 1963. - 516 с.

13. Запаско Я.П. Мистецтво книги на Україні в XVI-XVIII ст. - Львів: Вид-во Львівського ун-ту. 1971. - 310 с.

14. Запаско Я. Першодрукар Іван Федоров. Нарис. - Львів, 1964. - 112 с.

15. Засурский Я.Н. (сост.) История печати: Антология. – М.: Аспектпресс, 2001. - 494 с.

16. Зернова А.С. Начало книгопечатания в Москве и на Украине. - М., 1947. - 104 с.

17. Ісаєвич Я.Д. Першодрукар І.Федоров і виникнення друкарства на Україні. - Львів, 1975. – 152 с.

18. Киселева Л.И. О чем рассказывают средневековые рукописи (рукописная книга в Западной Европе). - Л., 1978. - 144 с.

19. Малыхин Н.Г. Очерки по истории книгоиздательского дела в СССР. - М., 1965. - 448 с.

20. Мильчин А.Э. (ред.) Краткий справичник книголюба. - М., 1984. - 480 с.

21. Михайлин І.Л. Історія української журналістики ХІХ ст.: Підручник. - К., Центр навчальної літератури. 2003. - 720 с.

22. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. - К., :ЦУЛ, 2002. - 284 с.

23. Немировский Е.Л. Иван Федоров. - М., 1985. - 320 с.

24. Немировский Е.Л., Горбачевский Б.С. Рождение книги. - М., 1957. - 232 с.

25. Немировский Е.Л., Горбачевский Б.С. С книгой через века и страны. – М., 1964. – 384 с.

26. Немировский С.Л. Начало книгопечатания на Украине. Иван Федоров. - М., 1974. - 224 с.

27. Орлов А.С. (гл.редак.) Иван Федоров - первопечатник. – М.-Л., 1935. - 292 с.

28. Осетров Е. Мир первопечатника. - М., 1983. - 64 с.

29. Осетров Е. Сказ о друкаре Иване и его книгах. - М., 1983. - 96 с.

30. Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. Навч. посібник. - Л.: Афіша, 2001. - 416 с.

31. Першодрукар Іван Федоров та його послідовники на Україні (ХVІ - перша половина ХVІІ ст.). Збірник документів. - К.: Наукова думка, 1975. - 344 с.

32. Сидоров А.А. История оформления русской книги. - М.-Л., 1946. - 384 с.

33. Сикорский Н.М.(гл.ред.) Книговедение: Энциклопедический словарь. - М.: Сов.энциклопедия, 1980. – 664 с.

34. Слуховский М.И. Из истории книжной культуры России. - М., 1952. - 244 с.

35. Тимошик М. Історія видавничої справи.- К., 2003.- 496 с.

36. Тихомирова М.Н., Сидорова А.А., Назарова А.И. У истоков русского книгопечатания. - М., 1959. - 268 с.

37. Українська книга. – Київ, Харків, 1965. - 268 с.

38. Чудакова М.О. Рукопись и книга. - М.: Просвещение, 1986. - 176 с.

ТЕМА № 17