З історії України

Наше підприємство уклало договір з дискусійним міським клубом на надання цілого комплексу інформаційних послуг та культурно-просвітніх заходів, спрямованих на задоволення побажань трудівників об'єднання. Вони матимуть змогу послухати лекції про історію України та Чернігівщини, про сучасне економічне становище тощо. В залі засідань заводоуправління відбулась лекція із запропонованого циклу. Її прочитав лектор обласного товариства охорони пам'ятників історії і культури Герард Олексійович Кузнецов. Називалась вона "Чернігів в роки Великої Вітчизняної війни.

Варто сказати, що Г.О.Кузнецов є автором документальної книги "Літопис Чернігова періоду Великої Вітчизняної війті 1941-1945 рр." віддрукованої в кінці минулого рику чернігівським видавництвом "Десна" на кошти спонсорів та добровільних внесків жителів області.

Є.Д., інженер відділу кадрів

Мотив. У реальних ситуаціях мотив як опредмечена потреба людини діє природно. Людині не треба замислюватися над своїми мотивами, щоб виконати якусь дію. Її потреби породжують мотиви, мотиви породжують цілі. У ситуації професіонального мовлення ця природність порушена. І автор, і редактор змушені осмислювати мотиваційну сферу своєї діяльності. Це, по-перше. А по-друге, немає мотиву окремої мовної дії, є мотив діяльності людини чи групи людей, куди мовлення включається як дія. І цей єдиний мотив визначає цілі, і зокрема комунікативні цілі. У задумі кожної мети природно уже захований мотив. Якщо моєю метою є людина весела, на що й спрямоване моє висловлювання, це означає, що уявлення про веселу людину є моїм мотивом, оскільки він реалізує мою потребу бачити веселих людей, бути з веселими людьми. Мотив може бути захованим і глибше. Завдання редактора — приписати авторові твору актуальну в даній соціальній ситуації мотивацію і перевірити, чи може даний твір за його змістом досягати мети, породженої тим мотивом. Так, що може бути мотивом для автора тексту "З історії України" — уявлення про позитивний образ лектора Кузнецова чи нові форми роботи підприємства у соціально-культурній сфері? Останнє більш реальне у нашій соціальній ситуації.

Визначення мотиву необхідне для опису актуальності комунікативного цілепокладання. Пошук актуального мотиву не можна здійснити без визначення комунікативного смислу.

Комунікативний смисл. Під смислом необхідно розуміти відношення дії до системи тих дій, куди буде включена аналізована дія. Реально будь-яка дія має смисл, бо вона завжди включена в певну систему дій. Оскільки кожна дія має мету, а система дій пов'язана з мотивом, то смисл у психології визначають ще як відношення мотиву до мети. Комунікативний смисл визначають через повторне запитання "Для чого?". Для чого розповідати про нові форми роботи підприємства у соціально-культурній сфері (текст "З історії України")? Виходячи з нашого сьогодення, можна відповісти: щоб люди знали свою історію, своє коріння. Якщо редактора не задовольняє таке визначення смислу або він не знаходить у тій відповіді актуального смислу, редактор може ще запитати: А хіба без цього люди не зможуть жити? Хіба від того знання їм легше буде жити? Для чого їм ті знання? Відповідь: успіх народу залежить від того, чи усвідомлює він себе народом. Якщо люди вважають себе народом, то все, що вони роблять, буде спрямоване для свого народу. Ідея народу об'єднує людей у боротьбі зі злигоднями, як міцна сім'я об'єднує всіх у боротьбі з нестатками. Гуртом легше вийти з кризи, ніж поодинці.

Пошук актуального смислу приводить редактора, та й автора, до визначення мотиву. Певно, не просто нові форми роботи є (або мають бути) мотивом діяльності автора, а уявлення про свою країну як про дружний, згуртований народ, що бореться за своє виживання, є мотиваційною основою автора. Як бачимо, корекція раніше визначеного мотиву можлива лише завдяки визначенню спочатку комунікативного, а далі й загального смислу твору автора як людини.

Як же впливає мотивація на функцію й зміст твору? Згідно з визначеним тут мотивом певно що функція твору, описана вище, просто показати читачам нові форми роботи підприємства не буде актуальною. Для такого мотиву актуальною буде функція переконання читачів у тому, що висока духовність народу, яка проявляється у відстоюванні національних інтересів, у самовідданій праці на благосного народу, породжує високий рівень життя. Без сумніву, зміст аналізованого тексту не може виконати такої функції, оскільки не вистачає фактів для її виконання, зокрема тих фактів, які б переконували читача у причиново-наслідковій залежності добробуту від духовності. А звідси редактор може зробити висновок, що зміст аналізованого твору не є актуальним, оскільки він не спрямований на досягнення актуальної комунікативної мети, не має актуальної мотивації й актуального комунікативного смислу.

Інтерпретація факторів діяльності автора не може бути повною без урахування реальної соціальної ситуації, в якій відбувається спілкування, тобто комунікативної ситуації. Весь час, аналізуючи мету, мотив, смисл, необхідно робити корекцію на реальну соціальну ситуацію, бо від неї залежить сфера актуальних потреб і мотивів, цілей. Власне, орієнтація йде на параметри соціальної ситуації — соціальний час, соціальний простір, предмет мовлення, засоби поширення інформації та соціальні ролі, які беруть участь у комунікації.

До соціальних ролей необхідно відносити як читачів, глядачів, слухачів, так і автора. Важливою для автора є орієнтація на аудиторію сприймання (адресація твору), адже саме її мотиви, смисли, цілі в конкретному часі й просторі враховує редактор і має враховувати автор при визначенні змісту твору.

Усі фактори діють на формування змісту твору на кожному рівні предикації, починаючи від збору матеріалу й закінчуючи розкриттям теми.

Такий природний механізм виникнення будь-якого твору. Особливості проявляються в специфічній дії факторів діяльності і специфічному протіканні предикації різних рівнів. Завдання редактора — усвідомлювати цей механізм і застосовувати знання про нього під час аналізу й редагування журналістських матеріалів.