
- •Поняття про літературне редагування
- •З історії наукових поглядів на літературне редагування
- •Механізми редакторської праці та їх теоретичне обґрунтування
- •Журналістський матеріал як предмет літературного редагування
- •Журналістський матеріал (твір і текст) і психологія журналістської творчості
- •Дорога до храму
- •Журналістський матеріал як продукт мовної діяльності автора
- •Проблеми столиці очима представників Президента в районах Олександр Шевчук: «Сьогодні головне — утримати ситуацію»
- •З історії України
- •Журналістський матеріал як фрагмент інформаційної системи і засіб упливу
- •Чекати недовго
- •Журналістський матеріал як предмет перцепції
- •Тема твору і предмет мовлення
- •Тема і факт
- •Композиція і тема
- •Архітектоніка матеріалу та питання культури вираження теми
- •Технологія редагування Вимоги до організації технологічного процесу редагування
- •Техніки, методики, методи
- •Техніка аналізу
- •"Прошу виділити...Газету" Може, й справді слід створити благодійний фонд по сприянню пенсіонерам міста в передплаті"Вечірнього Києва"
- •...І не одна, а одразу дванадцять
- •"Вибір" підтримує незалежних кандидатів
- •Техніка прийняття рішення
- •Техніка правки
- •Літературний редактор і його праця
- •Редакторський аналіз
- •Редакторський висновок
- •Правка твору
Техніка прийняття рішення
Майстерність прийняття рішення щодо правки тексту безперечно залежить від майстерності застосування методів аналізу, а також організації власне процесу аналізу твору. Але крім цього редактор повинен володіти й деякими методичними секретами прийняття редакторського рішення.
Методика прийняття рішення базується на умінні зробити редакторський або редакційний висновок щодо вартості журналістського матеріалу після його аналізу. При цьому основним методом прийняття рішення буде метод експлікації, тобто наукового обґрунтування помилок у творі.
Метод експлікації включає:
визначення типових помилок щодо тематичної організації твору, актуальності теми та розкриття теми;
постановку діагнозу (визначення причин цих помилок);
рекомендації щодо правки.
До методів прийняття рішення можна віднести і метод бесіди з автором, суть якого у спілкуванні з автором з метою обговорення помилок у творі. Уміння вести бесіду лежить в основі майстерності спілкування редактора з автором, яке має базуватися на повазі до автора, визнанні його стилю, його права на висвітлення фактів, на знанні не тільки власне авторської, а й загальнолюдської психології.
Під час бесіди редактор ніколи не повинен починати аналіз твору з помилок. Дотримуючись загальновизнаної схеми аналізу твору (тема — її актуальність — розкриття теми: факти, композиція, архітектоніка), редактор кожного разу в усній бесіді повинен відзначити успіхи автора, а вже потім робити зауваження. Це сприятиме більшому взаємопорозумінню редактора з автором; це закладе нормальне психологічне підґрунтя для співпраці над твором. Журналістський матеріал є основою для співпраці, а не шмагання автора.
Техніка правки
Майстерність правки — це майстерність хірурга, яка досягається через освоєння різних методів роботи, вироблення умінь та навичок праці.
Для набуття техніки правки необхідно оволодіти її методикою, яка включає різні методи та знання про них. До правки методів відносять метод корекції тематичної системи і структури, метод актуалізації теми, метод селекції фактичного матеріалу, метод корекції розкриття теми. Кожен із цих методів включає ряд обов'язкових прийомів правки.
Метод корекції тематичної системи і структури. Після аналізу тематичної системи й структури матеріалу та прийняття рішення про їх удосконалення редактор має через автора або власноручно визначити бажану тематичну організацію твору. Коригуючи тематичну систему, редактор визначає, яка тема буде головною й основною, які мікротеми можуть бути в творі й т.д. Корекція тематичної структури полягає у визначенні послідовності й зв'язків між мікротемами.
Для тематичної корекції редактор може використати ряд прийомів, а саме: скорочення твору, перестановки фрагментів, фраз, вставки тощо, використовуючи для цього знаки коректури, бажано з самого початку схематично написати або уявити тематичну систему й структуру матеріалу.
Метод актуалізації теми. Суть цього методу полягає у пошуку такого "звучання" теми, яке б робило її актуальною. Власне, мова йде про конкретну тему, яку можна певним чином змінити з метою надання їй актуального "звучання". Актуалізація теми безперечно має здійснюватися в межах факторів, що зумовлюють мовну діяльність.
Основними прийомами для здійснення актуалізації теми є: 1) атрибуція предмета розповіді (розповідь про директора — розповідь про сучасного директора, який підтримує нові ідеї на виробництві); 2) узагальнення предмета розповіді (розповідь про учителя — розповідь про працівників освіти); 3) поняттєва трансформація предмета розповіді (розповідь про сучасника — розповідь про проблеми сучасності).
Метод селекції фактичного матеріалу. Даний метод застосовується для роботи з фактичним матеріалом. Не кожен факт, передбачений поняттєвим обсягом, повинен використовуватися у творі: основним критерієм тематичного відбору фактів с комунікативна логіка.
Під час правки твору редактор повинен зіставляти підібрані факти, обираючи для включення у твір лише той факт, який може бути засобом досягнення комунікативної мети.
Метод корекції розкриття теми. Суть цього методу в зміні композиції та архітектоніки матеріалу, будови фрази, правописній правці. Основними прийомами цього методу с скорочення, вставки, перестановки, заміни.