
- •Поняття про літературне редагування
- •З історії наукових поглядів на літературне редагування
- •Механізми редакторської праці та їх теоретичне обґрунтування
- •Журналістський матеріал як предмет літературного редагування
- •Журналістський матеріал (твір і текст) і психологія журналістської творчості
- •Дорога до храму
- •Журналістський матеріал як продукт мовної діяльності автора
- •Проблеми столиці очима представників Президента в районах Олександр Шевчук: «Сьогодні головне — утримати ситуацію»
- •З історії України
- •Журналістський матеріал як фрагмент інформаційної системи і засіб упливу
- •Чекати недовго
- •Журналістський матеріал як предмет перцепції
- •Тема твору і предмет мовлення
- •Тема і факт
- •Композиція і тема
- •Архітектоніка матеріалу та питання культури вираження теми
- •Технологія редагування Вимоги до організації технологічного процесу редагування
- •Техніки, методики, методи
- •Техніка аналізу
- •"Прошу виділити...Газету" Може, й справді слід створити благодійний фонд по сприянню пенсіонерам міста в передплаті"Вечірнього Києва"
- •...І не одна, а одразу дванадцять
- •"Вибір" підтримує незалежних кандидатів
- •Техніка прийняття рішення
- •Техніка правки
- •Літературний редактор і його праця
- •Редакторський аналіз
- •Редакторський висновок
- •Правка твору
Композиція і тема
Будова твору, тобто системно-структурна організація, в плані його змісту називається композицією. Змістові частини твору, з яких утворюється твір і які становлять його композицію, мають бути тематично однорідними. Композиція твору завжди тематично зумовлена. В ідеалі будь-який твір має бути однотемним і його композиція являє собою тематично однорідну структуру.
Однотомний текст — це ідеалізований об'єкт. Реально однотемність неможлива. Якщо на рівні автора текст здасться однотемним, то на рівні читача він може бути багатотемним. Будь-яке слово, навіть будь-який корінь, навіть фонема, можуть викликати побічну асоціацію — і в результаті виникає тематичне відхилення. Завдання редактора — максимально відсікти атематичні структури, очистити твір від тематичних відхилень.
Композиція твору в межах конкретної теми зумовлена ще й стилем та жанром твору.
В основі композицій усіх творів лежать елементарні типи змісту. Ці елементарні типи визначають логіку розгортання змісту: часова і просторова логіка для розповіді; аналітична логіка для опису; індуктивна або дедуктивна логіка для роздуму; експресивна логіка для заклику.
Редакторський композиційний аналіз змісту твору повинен, таким чином, задовольнятися трьома вимогами: будь-які частини твору на різних рівнях ієрархії змісту, включаючи рівень фраз, мають бути тематично однорідними; частини повинні бути логічно пов'язаними; вибір композиції повинен мати жанрово-стильову зумовленість.
У матеріалі читаємо:
(1) Про інші моделі системи підготовки можна говорити багато, (2) і кожна з них, знову ж таки, була б обґрунтована. (3) Це ще раз доводить, (4) що система навчання має бути відкритою. (5) Хай кожен університет справляється з цим завданням у відповідності з традиціями, (6) які виплекали не одне покоління його викладачів. (7) Лакмусовий папірець у такому процесі — конкурентна спроможність кожного, обов'язково кожного, випускника не тільки поблизу цього університету, а й далеко від нього. (8) Я переконаний (9) (краще було б це строго вивести), (10) що тепер — уже автономному нашому університетові це під силу.
Найпростіша рубрикація змісту цього фрагментарного роздуму у вигляді плану покаже тематичну неоднорідність композиції, порушення індуктивної й дедуктивної логіки поєднання фраз.
(1) — (2) обґрунтованість інших моделей системи підготовки (тема 1)
що доводить обґрунтованість? (тема 2)
відкритість системи навчання (тема 3)
необхідність для університетів утілювати ці системи в життя згідно зі своїми традиціями (тема 4)
традиції, на яких були виховані покоління викладачів (тема 5)
конкурентна спроможність випускників університетів як свідчення доцільності застосування відкритих систем підготовки (тема 6)
(8) — (9) позиція автора (тема 7)
(10) впровадження таких систем нашому університетові під силу (тема 4)
Дуже часто композиційних порушень у журналістиці зазнає твір інформаційного жанру — інтерв'ю. Поділ інтерв'ю на блоки "запитання — відповідь” висуває проблему тематичного й логічного поєднання цих композиційних блоків. Ранжирування блоків залежить від теми інтерв'ю. Блоки повинні бути логічно поєднані. При цьому тип логічного зв'язку залежить від того, який тип змісту лежить в основі теми — опис, розповідь чи роздум. Зіставляючи запитання, що репрезентують композиційні блоки інтерв'ю, можна простежити їх тематичну й логічну поєднуваність.