
- •Модуль 2 Комплекс маркетингу зм 4 маркетингова товарна політика
- •Інформаційна довідка:
- •Інформаційна довідка:
- •2 Концепція життевого циклу товару (жцт)
- •3. Якість і конкурентоспроможність товару
- •4 Асортиментна політика фірми
- •Зм 6 маркетингова збутова політика
- •Зм 7 маркетингова політика розподілу
- •5М реклами: місія, звернення, медіа-засоби, гроші і вимір
- •Особливості засобів впливу маркетингової комунікації
- •Порівняння реклами та персонального продажу
- •Реклама
- •Класифікація реклами залежно від її цілей
- •Пропаганда
- •Стимулювання збуту
- •Переваги й недоліки засобів стимулювання збуту
- •Персональний продаж
- •Процес персонального продажу
- •Принципи та способи ефективної організації маркетингу на підприємстві
- •Умови використання механічних та органічних структур
- •Маркетингові організаційні структури
- •Переваги та недоліки інтегрованих маркетингових структур
- •Контроль та аналіз маркетингової діяльності
- •Підсумкові завдання з маркетингу
- •Сегмент 1 Сегмент 2 Сегмент 3
- •29 Визначити і обґрунтувати метод фірми по встановленню загального бюджету на просування товару, яким керувалася фірма, плануючи власний бюджет наступним чином.
- •Тематика рефератів з маркетингу (мр)
- •29. Якість і конкурентоспроможність товару.
Модуль 2 Комплекс маркетингу зм 4 маркетингова товарна політика
“Товар – це серце маркетингу”
Філіп Котлер
“Люди купують можливість вирішення своїх проблем”
“В природі нічого не пропадає безслідно, окрім поганих товарів”
“Краще помилитися в ціні, ніж в товарі”
“Дефіцитні товари, як красиві жінки – їх швидко розбирають”
“Продавайте не товари, а вигоди в них”
“Гарний дизайн – добрий бізнес”
Т. Уотсон
“Будь-яка річ є формою прояву безмежної різноманітності”
К. Прутков
“Товар не є товаром, доки він не проданий. Інакше це просто музейний експонат”.
“Небезпечно буди зорієнтованими на товар і випустити з виду потреби, які він задовольняє”
Теодор Левітт
“В компаній є чотири шляхи, щоб вирішити, що їм продавати:
те, що вже існує;
те, що хтось просить;
відчувати те, що забажають попросити;
виробляти те, що ніхто не просить, але принесе покупцям значне задоволення”.
“Продавайте не тільки товар, але й враження”
“Не завжди найкращий товар перемагає на ринку”
Філіп Котлер
“Виробити і продати поганий товар значно дорожче, ніж виготовляти і продавати хороший товар. Значна частина продукції більшості компаній – це пастка для грошей”.
Брюс Хендерсон
Учбові цілі:
ОЗНАЙОМИТИСЬ: зі складовими компонентами товарної політики;
ЗНАТИ: основні засади розробки ефективної товарної діяльності фірми;
ВМІТИ: прийняти ефективні рішення щодо здійснення практичної реалізації ефективної товарної стратегії
План.
1Товар. Класифікація товарів.
2 Якість і конкурентоспроможність товару.
3 Теорія ЖЦТ.
4 Асортиментна політика фірми.
Інформаційна довідка:
НАЙКОРИСНІШІ ВИРОБИ В ХХ СТ. (“FORTUNE”)
для роботи: скріпка – 1900, копіювальна машина – 1959, факс – 1966, мікропроцесор – 1971, клейкі аркуші – 1980, ЕОМ – 1984;
для зручності (рейтинг): електрична лампочка, телефон, комп’ютер, телевізор, холодильник, теплий туалет, метро, автомобіль, літак, пластикові картки;
для житла: порохотяг – 1907, холодильник – 1918,кондиціонер – 1928, господарський скоч – 1942, мікрохвильова піч – 1967;
для одежі: механічна застібка “блискавка” – 1913, бюстгальтер – 1914, матеріал “нейлон” – 1939, матеріал “велеро” 1954, лайка – 1959, памперси – 1961;
для розваг: фотокамера “Кодак” – 1900, фотоплівка – 1935, фотоапарат “Полароїд” – 1948, відеомагнітофон “JVC” – 1976, компакт-диск “Філіпс – Соні” – 1982;
для здоров’я: безпечні леза – 1903, лейкопластир – 1921, пеніцилін – 1928, тампакс – 1931, оральні контрацептиви – 1960, транквілізатор “прозак” – 1988.
АНОТАЦІЯ
Загальне поняття товару. Класифікація товарів. Три рівні товару. Асортиментна політика. Розробка нового товару. Життєвий цикл товару. Якість, конкурентоспроможність. Товарні знаки. Упаковка. Сервіс. Фірмовий стиль. Штрихове кодування.
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ
Преамбула:
Теодор Левітт, теоретик американського менеджменту, зауважував, як небезпечно орієнтуватися в бізнесі на товар і не бачити потреби, які вони задовольняють. Є чотири варіанти вибору бізнесу:
продавати те, що вже існує і продається;
виробляти те, що хтось просить зробити;
відчувати наперед, що хтось це захоче попросити;
виробляти те, що ніхто не просить, але принесе покупцям найбільше задоволення.
Останній варіант передбачає значний ризик, але дає шанс на більш високі прибутки. Продавайте не тільки власне товари, а враження і допомагайте користуватися цими виробами – радять маркетологи. Виготовляти і продавати погані товари набагато дорожче, ніж хороші. Значна частина продукції більшості компаній – це пастка для грошей. Вони не тільки не корисні, але і є «чорною дірою», де пропадають ресурси компаній (Брюс Хендерсон). Коли економіка розвивається поволі, доречно вкладати кошти в невелику групу сильних брендів, які мають значну різницю між ціною і собівартістю, визначаються значною лояльністю споживачів і лідируючою часткою ринку (якщо ви бажаєте домінувати, приймайте участь в різних сегментах ринку).
В.Х. Давидов говорив прямо: “В той час як великі відкриття роблять в лабораторіях, великі товари створюють в підрозділах маркетингу”. Товар – це щось більше, ніж матеріальний предмет, це повинна бути концепція, яка вирішує певні проблеми людей. Після лабораторії маркетингу товар слід виводити на ринок, пристосовуючи його до певних потреб. Завжди з достатньою імовірністю можна встановити успішність товару, відповідаючи на три запитання:
Чи є потреба в цьому товарі?
Чим відрізняється товар від вже існуючих?
Чи будуть платити за товар запропоновану ціну?
Якщо на одне із цих запитань є відповідь “ні”, то недоречно починати бізнес-проект. Ніколи не починайте битву, якщо не впевнені в перемозі. Шанси зростають, якщо це новинка, про яку говорять ЗМІ. Товари підтримують РR, а не реклама. Нові товарні ідеї не сприймаються без доступної ціни. (Стала можливим подорож в космос, але ж яка ціна – 20 млн. дол., це настільки дорого, що є тільки декілька покупців). Ніхто не захищений від викидання грошей на вітер, але якщо товар розробляється довго (більше трьох років), це “неправильний” товар. Хто в кінцевому рахунку є розробником товару? Дослідники, інженери, маркетологи, виробники, вчені... Ніхто з них і всі вони разом, із допомогою споживачів. Споживачі завжди чекають вдосконалення товарів і товарів-новинок. Завжди слідкуйте за еволюцією власних товарів, робіть їх старими раніше, ніж їх зроблять такими конкуренти.
Не завжди кращі товари перемагають на ринку. “Товар не є справжнім товаром до того часу, доки він не проданий. В іншому випадку це просто музейний експонат” (Т.Левітт).
ПОНЯТТЯ ТОВАРУ І ТОВАРНА ПОЛІТИКА
ТОВАР – це:
продукт праці, вироблений для продажу;
це засіб, за допомогою якого можна задовольнити певну потребу;
комплекс корисних властивостей речі, він містить усі складові елементи, необхідні для матеріального задоволення потреб покупців;
носій очікуваної корисності, як для продавців (виробників) – прибуток, так і для покупців (споживачів) – задоволення первинних (голод, спрага, пересування тощо) і вторинних потреб (естетична насолода, добре самопочуття, престиж, визнання тощо).
Товар характеризується:
міновою вартістю – можливість обміну на інший в певному еквіваленті;
споживчою вартістю – ступінь корисності для споживачів.
Споживча цінність товару – це сукупність властивостей, пов’язаних безпосередньо як із самим товаром, так і з відповідними послугами. Товар розглядають:
конкретно;
розширено;
загально.
КОНКРЕТНИЙ ПРОДУКТ – це базова фізична сутність, яка має точні характеристики і пропонується за заданим описом або кодом моделі.
РОЗШИРЕНИЙ ПРОДУКТ – включає не тільки образ продукту, але й “шлейф” обслуговування;
УЗАГАЛЬНЕНИЙ ПРОДУКТ – найбільш широке визначення товару, яке відповідає концепції маркетингу.
Для перетворення “кокона” продукту праці в комерційного “метелика” – товару на продаж, необхідна адекватна маркетингова підтримка:
ТОВАР = ПРОДУКТ(ВИГОДА) + ПІДТРИМКА + МАРКЕТИНГОВІ ІНСТРУМЕНТИ
ТОВАРНА ПОЛІТИКА – комплекс заходів, спрямованих на підвищення конкурентноздатності, які відповідають такій ринковій пропозиції, яка задовольняє потреби цільових ринків і забезпечує прибутковість. Принциповими рішеннями, пов’язаними з товаром, є: розробка і виробництво, модифікація (вдосконалення), обслуговування (додаткові послуги), зняття з виробництва (елімінація). У межах маркетингової товарної політики рішення приймаються на трьох рівнях: про створення нового товару (властивості, марочна назва, упаковка); про товарний асортимент (ширина, глибина); товарна номенклатура (ширина, глибина, насиченість, гармонійність). Основними об’єктами такої політики є: асортимент, якість, штрих-код, стиль, конкурентоспроможність, нові товари, життєвий цикл товару, упаковка, сервіс, товарна марка тощо.
Структуру товарної політики складають:
Розробка товару (послуги) – це створення нових товарів або послуг чи модифікація (поліпшення) наявних властивостей та характеристик.
Обслуговування – це підтримування сукупності властивостей товарів або послуг, уже впроваджених на ринок.
Елімінування – це процес знаття застарілого товару з ринку.
З погляду маркетингу товар – це сукупність матеріальних і нематеріальних характеристик та властивостей, які пропонуються споживачу для задоволення його потреб, розв’язання його проблем. Отже, все що задовольняє людські потреби, виступає на розвинутому ринку товаром: матеріальні вироби, послуги, ідеї, місця, об’єкти, технології, земля тощо.
Три рівні товару з точки зору маркетологів:
товар за задумом: основна вигода товару для споживача і розуміння потреби, яку він задовольняє;
товар в реальному виконанні: реально створений виріб з конкретними властивостями і характеристиками, який визначається: технічними параметрами, дизайном, упаковкою, якістю, товарною маркою, популярністю, іміджем, унікальністю тощо;
товар із підкріпленням додатковими вигодами і послугами: ціна, надання кредиту, гарантії, умови доставки, ремонтопридатність, монтаж, сервіс тощо.
Вибираючи товарну політику і стратегію маркетингу для окремих товарів, необхідно їх класифікувати.
КЛАСИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ
Дві основні групи товарів:
споживчі товари широкого вжитку: товари повсякденного попиту, товари попереднього вибору, товари особливого попиту, товари пасивного попиту;
товари промислового призначення: капітальне майно, сировина і матеріали, ділові стосунки.
Залежно від тривалості використання розрізняють товари:
тривалого використання;
короткочасного використання.
Залежно від призначення і особливостей використання розрізняють товари:
які витрачаються повністю у виробничому процесі (сировина, паливо);
які втрачають поступово власний ресурс (машини, обладнання).
Залежно від характеру, терміну і ролі у виробничому процесі розрізняють:
капітальне устаткування;
допоміжне устаткування;
сировина;
напівфабрикати;
матеріали.
Споживчі послуги:
особисті;
з орендування товарів;
спрямовані на власність споживача.
Промислові послуги:
виробничі (технічне обслуговування, ремонт, інжиніринг, лізинг);
розподільчі (комерційні, транспортні);
професійні (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські, страхові, рекламні);
громадські (освітні).
НОВІ ТОВАРИ (ТОВАРНІ ІННОВАЦІЇ)
“Ніколи не вступайте у двобій, якщо не вірите в перемогу”