Причини виникнення, періодичність, методи лікування і основні заходи захисту

Спалахи поширення біологічних шкідників відбуваються постійно. Великої шкоди лісонасадженням завдає сибірський шовкопряд. Від нього в Східному Сибіру загинули сотні тисяч гектарів хвойної тайги, передусім кедрової. У 1835 р. гусениці дубового заболотника згубили 30 тис. дубів у Біженському лісі в Німеччині. Надзвичайно шкодять будівлям, рослинності і продовольству терміти. Відомий випадок знищення термітами р. Джонстауна на о. Святої Олени.

Загибель І хвороби рослин можуть стати наслідком (неправильного) приме-нения різних хімічних речовин, наприклад, гербіцидів, дефоліантів, десикантов, які в певних дозах використовуються для знищення бур'янів і дикорослих кущів при освоєнні нових земель, видалення або підсушування листя сільськогосподарських рослин перед прибиранням, а так само як стимулятори зростання і дозрівання. Великої шкоди сільському господарству завдають рослини-паразити, що повністю або частково живуть за рахунок поживних речовин інших рослин. Вони знижують врожайність сільськогосподарських культур або взагалі знищують їх. Наприклад, квіткові рослини-паразити знижують урожай соняшнику, томатів, сарго, тютюну та ін. Сарана завдає ні з чим незрівняного збитку сільському господарству у багатьох країнах Африки, Азії і Близького Сходу. До її нальотів схильно майже 20% поверхонь земної кулі. Сарана, пересуваючись із швидкістю 0,5-1,5 км/год, знищує на своєму шляху буквально усю рослинність. Так, в 1958 р. одна лише зграя знищила в Сомалі за день 400 тис. т зерна. Під тяжкістю зграй сарани, що осідають, ламаються дерева і кущі. Личинки сарани живляться по 20-30 раз на день. Серйозними вредите-лями сільського господарства являються гризуни (бабаки, ховрахи, сірі полівки, форель та ін.). Під час масових розмножень їх чисельність може різко зростати в 100-200 разів. Це збільшене число гризунів вимагає величезної кількості їжі, якою і стають сільськогосподарські культури, особливо зернові.

Основними діями, спрямованими на відвертання захворювань рослин, є дератизація, дезинсекція, біологічна, хімічна і механічна боротьба з шкідниками сільського і лісового господарства (обприскування, запилення, оточення канавами осередків поширення шкідників).

Основними заходами по захисту рослин є:

- виведення і вирощування стійких до хвороб культур;

- дотримання правил агротехніки;

- знищення осередків інфекції;

- хімічна обробка посівів, посіяного і посадочного матеріалу;

- карантинні заходи.

Класифікація пестицидів проводиться незалежно від призначення, способу проникнення, характеру впливу на організм, хімічної природи, міри небезпеки теплокровних, довкілля.

Класифікація пестицидів за призначенням ділиться на такі групи:

- інектициди - для боротьби з шкідливими комахами;

- акаріциди - для боротьби з кліщами;

- овадіциди - для знищення яєць небезпечних комарів;

- нематоциди - для боротьби з круглими черв'яками;

- німациди - для боротьби з різними молюсками, в т.ч. і членистоногими;

- фунгіциди - для боротьби з хворобами рослин і різних грибів;

- бактеріциди - для боротьби з бактеріями і бактерійними хворобами рослин;

- антисептики - для попередження руйнування мікроорганізмами не металевих матеріалів;

- зооциди (родентіциды) - для боротьби з гризунами;

- гербіциди - для боротьби з бур'янами;

- арборіциди - для знищення небажаної деревної і чагарникової рослинності;

- альгіциды - для знищення водоростей і інших шкідливих рослин.

Класифікація пестицидів за способами проникнення їх в об'єкт обробки. Їх умовно ділять на:

- контактні, які труять комах контактом з якою-небудь частиною тіла;

- кишкові, які проникають разом з їжею в шлунково-кишковий тракт;

- фуміганти - проникають в організм комах і тварин дихальним шляхом, у вигляді пари або газу.

За впізнанним принципом усі пестициди діляться на дві великі групи: контактної і системної дії.

Контактні пестициди вбивають або пригноблюють шкідливі організми або контакти з ними, системні проникають в рослини, розміщуються в їх тканинах і приводять до загибелі шкідливі організми (бур'яни, збудники хвороб, шкідники).

По хімічній будові пестициди класифікуються на:

- неорганічного (з'єднання ртуті, міді, бору, фтору, сірки, барії, хлорату);

- рослинного, бактерійного і грибкового походження (хлор, фосфороорганічні, виробничі, карбоминовой, тио і дитиокарбоминовой кислот, різними гетерацикличными сполуками, фталимиды, виробничі речовини, нитро - промислові феноли, хинаны, виробничими триозины, металоорганічні речовини, мінеральні олії).

Гігієнічна класифікація за мірою безпеки для теплокровних тварин і людей складається на розрахунку фізико-хімічних властивостей, а також параметрів токсичності і небезпеки пестицидів.

Гігієнічна класифікація оцінки дій пестицидів на організм людини:

1). По токсичності, при попаданні в шлунок, препарати діляться на:

- небезпечні хімічні речовини (СДЯВ) LD₅₀, яких менше 50 мг/кг;

- високотоксичні - LD₅₀ от 50 до 200 мг/кг;

- середньотоксичні - LD₅₀ от 200 до 1000 мг/кг;

- малотоксичні - LD₅₀ более 1000 мг/кг.

2). По рівню леткости речовини класифікуються як:

- дуже небезпечні - які насичують повітря робочої зони концентрацією більшої або такої, яка прирівнюється до токсичної;

- небезпечні - насичують повітря концентрацією, меншою від порогової;

- малонебезпечні - насичують повітря концентрацією від порогової.

3). По мірі стійкості розрізняють пестициди:

- дуже стійкі - процес руйнування починається раніше, ніж через 2 роки;

- стійкі - від півроку до 2-х років;

- середньостійкі - від 1 до 6-ти місяців;

- малостійкі - в течії місяця.

4). По загрозі попадання препарату в організм через шкіру розділяють:

- різко виражену - LD₅₀ менее 300 мг/кг;

- вередньо виражену - LD₅₀ от 300 до 1000 мг/кг;

- слабо виражену - LD₅₀ более 1000 мг/кг.

5). По здатності накопичувати в організмі, розділяють чотири групи пестицидів:

- надкумулятивні - коефіцієнт кумуляції менше одиниці;

- вираженій кумуляції - коефіцієнт кумуляції від одиниці до трьох одиниць;

- середньо виражені кумуляції - коефіцієнт від 3 до 5-ти;

- особливо виражені кумуляції - більше 5-ти.

Приведені класифікації безпеки життєдіяльності складають тільки основну їх частину. В основному, усі класифікації у рамках дисципліни створюються на основі надійного безопасносго чинника. Такий підхід дозволяє прогнозувати стан і напрям встановлення безпеки, формування відповідних рішень Під час проектування і аналізу результатів контролю і т.д.

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Тема 8

8.1.Спеціальна функція у сфері цивільного захисту. Організація моніторингу потенційних загроз сільськогосподарському виробництву

8.2.Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на агропромислових підприємствах

Тести на продовження

1. Продовольча безпека України - це захищеність життєвих інтересів людини, (усі факультети)

2. Розрізняють наступні рівні управління продовольчою безпекою. (усі факультети)

3. Чинники, які безпосередньо руйнують продовольчу безпеку України це. (усі факультети)

4. Епідемія - це. Пандемія - це. Епізоотія - це. Панзоотія - це . Энзоотія - це. (усі факультети)

5. Видів епізоотій. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

6. Виникнення епізоотії можливе лише за наявності комплексу взаємозв'язаних елементів, що є так званим епізоотичним ланцюгом, тобто. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

7. На виникнення епізоотій впливають умови зовнішнього середовища - це. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

8. Характер епізоотій залежить від. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

9. На рівні тваринницьких об'єктів негативні наслідки епізоотій можна уникнути, або, принаймні, обмежити шляхом виконання наступних заходів. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

10. Заходи по реагуванню і проведенню рятувальних операцій можуть бути наступними. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

11. Правилами поведінки населення під час епізоотій передбачаються. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

12. При встановленні режиму обсервації необхідно з'ясувати. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

13. У комплексі епізоотичних заходів (карантин) в осередку зараження важливе значення мають. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

14. При масових інфекційних захворюваннях в зоні епізоотичного вогнища здійснюється комплекс заходів, основними з них є. (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

15. Епіфітотія - це. Панфітотія - це. (усі факультети)

16. Умови виникнення епіфітотій. (агрономічний факультет)

17. Передумови загасання епіфітотій (панфитотий). (агрономічний факультет)

18. Стадії розвитку епіфітотій . (агрономічний факультет)

19. Типи епіфітотій (панфитотий). (агрономічний факультет)

20. Причини виникнення, періодичність, методи лікування. (агрономічний факультет)

21. Основними заходами по захисту рослин є. (агрономічний факультет)

22. Рятувальні роботи по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в осередках ураження на агропромислових підприємствах проводяться з метою.

23. До основних рятувальних робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в осередках ураження на агропромислових підприємствах відноситься…

24. Інші невідкладні роботи проводяться з метою...

25. До інших невідкладних робіт відносяться...

26. Ліквідація наслідків об'єктового рівня силами і засобами об'єктів економіки включає..

27. Організаційно-управлінських заходів попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій на об'єктах економіки…

28. Ведення рятувальних робіт.

29. Евакуація уражених з осередків ураження.

30. Способи і засоби ліквідації наслідків хімічно небезпечних аварій

31. Після надзвичайної ситуації начальник цивільного захисту сільськогосподарського об'єкту (керівник сільськогосподарського підприємства) на підставі даних розвідки, спільно зі своїм штабом негайно приступає до виконання головного завдання - організації рятувальних і інших невідкладних робіт на території свого об'єкту в районі надзвичайної ситуації. Визначивши за даними розвідки зразковий об'єм робіт, начальник цивільного захисту об'єкту…

32. Отримавши сигнал " Збір" командири: команди захисту тварин, команди захисту рослин, звідної команди сільськогосподарського об'єкту зобов'язаний. - після приведення в готовність своїх підрозділів командири цих команд зобов'язані:. - з отриманням наказу з штабу цивільного захисту об'єкту на проведення захисних заходів командири перерахованих команд проводять наступні заходи…

33. Часткова і повна санітарна обробка людей – це...

34. Ветеринарна обробка уражених тварин і птаха (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

35. Знезараження (дезактивація, дегазація, дератизація) предметів рослинництва (агрономічний факультет)

36. Знезараження (дезактивація, дегазація, дезинфекція, дератизація) продуктів тваринництва (факультет Ветеринарної медицини, Біотехнологічний факультет)

37. Знезараження (дезактивація, дегазація, дезинфекція, дератизація) води, території, об'єктів, транспортних засобів

38. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

39. Екстрена допомога населення України в надзвичайних ситуаціях