2.6. Значення лісового господарства в економіці району розташування лісгоспу і охороні довкілля

Лісове господарство в економіці району займає досить значне місце. Основні напрямки його розвитку: по перше лісгосп є постійною експериментальною базою Краснотростянецької лісової дослідної станції. Він давно вже відомий своїми не тільки високопродуктивними природними дібровами, але і створеними ще до революції різноманітними лісовими культурами.

В результаті багаторічних наукових пошуків, було створено багато цінних насаджень, які мають велику, як практичну так і наукову цінність.

Крім того, лісові масиви лісгоспу мають кліматорегулююче, санітарно-гігієнічне, протиерозійне та оздоровче значення.

Ліси зелених зон навколо міст служать місцем відпочинку навколишнього населення. Лісові урочища являються місцем проживання цінних видів тварин і птахів.

Тільки в останню чергу ліс використовується в задоволені потреб в деревині та товарах народного споживання і промислового призначення підприємств.

Загальна потреба районів в деревині з місцевих лісів задовольняється на 100 %, в тому числі з лісів лісгоспу – 100 %.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються як службові наділи для робітників та лісової охорони лісового підприємства. Значення лісових сіножатей в кормовому балансі району незначне.

Випас худоби в лісовому фонді за останні два роки не проводився.

З побічних лісових користувань слід відзначити: бджільництво, заготівлю сіна, виробництво зернових, спортивне мисливство. Мисливська фауна в лісах лісгоспу досить різноманітна. Згідно обліку диких тварин на 01.01.07 р. чисельність основних видів становить: кабана – 51 голова, козулі близько 139 голів, зайця-русака - 12 штук, лисиці – 3 штуки, вовка – 2 штуки.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення.

Виходячи з вищевикладеного, лісове господарство лісгоспу має значний потенціал в напрямку розвитку як задоволення потреб народного господарства в деревині, так і одночасним підвищенням ролі лісів як оздоровчого, кліматорегулюючого, протиерозійного та естетичного фактору.