3. Зовнішнє середовище діяльності підприємства

Підприємство – це відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім (зовнішнім) середовищем. Зовнішнє середовище – це сукупність активних суб'єктів господарювання, економічних, суспільних і природних умов, національних і міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх умов і факторів, що діють в оточенні підприємства й впливають на різні сфери його діяльності.

Зовнішнє середовище підрозділяють на такі види:

- мікросередовище – середовище прямого впливу на підприємство, яке утворюють постачальники матеріально-технічних ресурсів, споживачі продукції (послуг) підприємства, торговельні й маркетингові посередники, конкуренти, державні органі, фінансово-кредитні установи, страхові компанії та інші контактні аудиторії;

- макросередовище, що впливає на підприємство та його мікросередовище. Це природне, демографічне, науково-технічне, економічне, екологічне, політичне й міжнародне середовище.

У мікросередовищі діють фактори, що мають безпосереднє відношення до підприємства та його підприємницьких можливостей: постачальники, клієнти, маркетингові посередники, конкуренти й контактні аудиторії.

Постачальники – це різні суб'єкти господарювання, що забезпечують підприємство матеріально-технічними й енергетичними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів або послуг.

Основними клієнтами підприємств є споживачі продукції (послуг) на різних клієнтурних ринках:

- споживчому – населення, що купує товари й послуги для особистого споживання;

- виробників – організації, що купують продукцію виробничо-технічного призначення;

- проміжних продавців – покупці, що купують товари й послуги для подальшого їх перепродажу із прибутком для себе;

- державних установ – оптові покупці продукції для державних потреб;

- міжнародному – іноземні покупці на зазначених вище типах клієнтурних ринків.

Маркетингові посередники – це фірми, що допомагають підприємству в просуванні, збуті й розповсюдженні його товарів серед клієнтів. До таких належать торговельні посередники, фірми-фахівці з організації руху товарів, агентства з надання маркетингових послуг і кредитно-фінансові установи.

Конкуренти – суперники підприємства в боротьбі за більш вигідні умови виробництва й збуту товарів, за одержання найвищого прибутку.

Підприємствам для виробництва конкурентоспроможної продукції необхідно постійно вивчати своїх конкурентів, розробляти й дотримуватися певних ринкових стратегії й тактики.

Контактні аудиторії – це організації, що мають реальний або потенційний інтерес до підприємства або впливають на його здатність досягати поставлених цілей. Це фінансові кола (банки, інвестиційні компанії, фондова біржа, акціонери), засоби інформації, різні державні установи представницької й виконавчої влади, населення й громадяни групи дій ( громадські організації).

У макросередовищі підприємства діє значно більша кількість факторів, ніж у мікросередовищі. Їм властива багатоваріантність, невизначеність і непередбачуваність наслідків.

Природні фактори. Для природного середовища характерними є дефіцит деяких видів сировини, подорожчання енергії й посилення втручання держави в процес раціонального використання й відтворення природних ресурсів.

Індустріально-аграрний потенціал України базується значною мірою на власних мінерально-сировинних і сільськогосподарських ресурсах. Найбільш важливі: кам'яне вугілля, залізні й марганцеві руди, цементна сировина, нерудна металургійна сировина.

Наша країна має значні енергетичні ресурси, забезпечені роботою атомних, тепло- та електростанцій, річний вітроенергетичний потенціал становить 150 млрд кВт/год.

Демографічні фактори. Демографічне середовище України характеризується підвищенням рівня смертності, зниженням рівня народжуваності, старінням населення, збільшенням кількості службовців. Нинішній рівень народжуваності в Україні – один із найбільш низьких серед Європейських держав.

Зниження рівня народжуваності спричиняє зменшення потреби у товарах на демографічних ринках – дитячих, підліткових, молодіжних, тому підприємства вимушені спрямовувати свою діяльність для задоволення потреб людей середнього, передпенсійного й пенсійного віку.

Змінення структури населення за віковими групами призвело до скорочення трудового потенціалу, тому що в багатьох регіонах України люди працездатного віку є меншою частиною населення. Це потребує від підприємств розроблення стратегії економії живої праці шляхом техніко-технологічного переустаткування, підвищення рівня механізації й автоматизації виробничих процесів.

Науково-технічні фактори. Науково-технічний прогрес відіграє визначальну роль у розвитку й інтенсифікації промислового виробництва й охоплює всі ланки процесу: фундаментальні, теоретичні й прикладні дослідження, конструкторсько-технологічне розроблення, створення зразків нової техніки, їх освоєння й промислове виробництво, а також упровадження нової техніки в народне господарство. Відбувається оновлення матеріально-технічної бази промислових підприємств, підвищуються продуктивність праці й ефективність виробництва.

Економічні фактори. До основних факторів макросередовища належать: зростання й спад промислового виробництва, рівень і темпи інфляції, коливання курсу гривні відносно валют інших держав, система оподатковування й кредитування, попит і пропозиція на ринку, платоспроможність контрагентів, рівень і динаміка цін, безробіття тощо.

Екологічні фактори – зростання рівня забруднення навколишнього середовища й посилення втручання держави в процес раціонального використання й відтворення природних ресурсів, посилення державного контролю над якістю й безпекою товарів.

Зараз дві третини території України охоплено гострою екологічною кризою. Щорічно втрати від неефективного природокористування становлять 15…20 % від національного доходу, що свідчить про необхідність установлення гармонічних відносин між підприємством і природою. Необхідно враховувати природні умови й ресурси, інші компоненти під час проектування й функціонування підприємств, намагатися забезпечити економічну рівновагу у виробничій і соціальній діяльності й відтворення природного середовища.

Політичні фактори. На виробничу й соціальну діяльність підприємств впливають події, що відбуваються в політичному середовищі: законодавче регулювання підприємницької діяльності; підвищення вимог з боку державних установ, що контролюють дотримання законів. Раптові змінення в політичній ситуації в країні можуть привести до змінення умов господарювання, підвищення ресурсних витрат, втрати прибутку.

До міжнародних факторів можна віднести інтернаціоналізацію світової економіки, змінення вартості долара на світовому ринку, зростання економічної моці окремих держав, становлення міжнародної фінансової системи, відкриття нових великих ринків тощо. Ці фактори впливають на підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

ТЕСТИ

1. Зовнішнє середовище підприємства за ступенем впливу розподіляється на:

1. мікро-, мезо- та макросередовище;

2. покупців та постачальників;

3. мікро- та макросередовище;

4. різні контактні аудиторії.

2. Конкуренти належать до:

1. контактних аудиторій;

2. макросередовища;

3. мікросередовища;

4. внутрішнього середовища.

3. Споживчий ринок – це:

1. населення, що купує товари й послуги для особистого споживання;

2. організації, що купують продукцію виробничо-технічного призначення;

3. проміжні продавці, що купують товари й послуги для подальшого їх перепродажу із прибутком для себе;

4. державні установи.

4. Банки та інвестиційні компанії належать до:

1. контактних аудиторій;

2. макросередовища;

3. мікросередовища;

4. внутрішнього середовища.

5. Індустріально-аграрний потенціал країни належить до:

1. природних факторів;

2. демографічних факторів;

3. економічних факторів;

4. екологічних факторів.

6. Структура населення за віковими групами належить до:

1. природних факторів;

2. демографічних факторів;

3. економічних факторів;

4. політичних факторів.

7. Змінення вартості долара на світовому ринку належить до:

1. природних факторів;

2. політичних факторів;

3. економічних факторів;

4. міжнародних факторів.

8. Рівень і темпи інфляції належать до:

1. природних факторів;

2. політичних факторів;

3. економічних факторів;

4. міжнародних факторів.

9. Законодавче регулювання підприємницької діяльності належить до:

1. природних факторів;

2. політичних факторів;

3. економічних факторів;

4. міжнародних факторів.