2. Види службових документів, які використовуються в зс україни.

До службових документів належать текстові та графічні матеріали, виконані будь – яким способом: написані від руки, намальовані, накраплені, надруковані на машинці чи принтері ЕОМ, видані друком, електрографічним та іншими способами.

В ЗС України використовуються такі види службових документів: наказ, директива, розпорядження, доручення, постанова, протокол, погодження, порадник, інструкція, правила, план, звіт, доповідь, донесення, акт, кіно фотонегативи та позитиви, звуко - та відеозаписи, програм, алгоритми, заяви, телеграма, телефонограма, службовий лист, довідка, доповідні та пояснювальні записки, припис с посвідченням, відпускний квіток, графік та інші розроблені в установленому порядку документи.

НАКАЗ – командира (начальника) – основний розпоряджувальний документ (нормативно – правовий акт) військового управління, виданий на правах єдиноначальності, містить норми, обов’язкові для виконання підлеглими. (Приклад визначення наказу відповідно до ЗУ «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», де у ст. 4. зазначено, що «НАКАЗ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі).

ДИРЕКТИВА – обов’язковий до керівництва і здійснення акт вищого військового командування з метою забезпечення прийнятого рішення з питань життя і діяльності ЗСУ.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ – розпорядчий документ, виданий начальником штабу військової частини (установи). Розпорядження також має видаватися начальником штабу від імені командира військової частини (начальника установи) або військовим комендантом гарнізону від імені начальника гарнізону.

ДОРУЧЕННЯ – пояснення, що вказує, як діяти, що робити.

ПОСТАНОВА – правовий акт, який приймається колегіальними органами.

ПРОТОКОЛ – документ, який фіксує хід обговорення питань та прийняття рішення колегіальних органів на зборах, парадах, конференціях та засіданнях.

ПОЛОЖЕННЯ – правовий акт, який визначає, структуру, функції, компетенцію органу військового управління.

ПОРАДНИК, ІНСТРУКЦІЯ, ПРАВИЛА – регламентують, організаційні, науково – технічні, господарські, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності військових частин (установ) та посадових осіб.

Положення, порадники, інструкції та правила вводяться в дію (затверджується) наказами відповідних посадових осіб.

ПЛАН – перелік запланованих до виконання робіт або заходів, їх послідовність з виказанням строків виконання і виконавців.

ЗВІТ, ДОПОВІДЬ, ДОНЕСЕННЯ – відомості про виконання планів, завдань, доручень, проведення заходів та інші відомості, які надаються старшому начальнику.

АКТ – підтверджує встановлені факти та події, складається кількома особами і підлягає затвердженню посадовою особою в межах повноважень.

РАПОРТ, ЗАЯВА – це офіційна повідомлення, в якому викладається певне прохання.

ТЕЛЕГРАМА – службовий документ для передачі розпоряджень та повідомлення тільки термінового характеру.

ТЕЛЕФОНОГРАМА – термінове повідомлення, що передається адресату по телефону (текст диктується і записується).

СЛУЖБОВИЙ ЛИСТ – засіб обліку інформацією та оперативного управління най різноманітними процесами діяльності військ (сил).

ДОВІДКА – описування або стверджування тих або інших фактів і подій.

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА – укладається як з ініціативи її автора, так і на основі вказівки командира військової частини (установи).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА – це письмове пояснення ситуації, фактів, дій або вчинків військовослужбовця (працівника) на вимогу командира (начальника).

3. ОСОБЛИВОСТІ СЛУЖБОВОГО ЛИСТУВАННЯ ТА ДОКУМЕНТУВАННЯ В ЗС УКРАЇНИ

Особливості службового листування та документування визначаються:

- за зверненнями громадян – Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади, в об’єдненнях громадян, на підприємствах, в установах, в засобах масової інформації;

- щодо інформації з обмеженим доступом – наказом Міністра оборони України від 16.10.2006 року № 600.

Головним методом керівництва та управління військами (силами) є особисте спілкування між собою посадових осіб військових частин (установ). Службове листування слід застосовувати лише за необхідністю, коли немає умов за – для особистого спілкування, неможливо використовувати технічні засоби зв’язку або коли чинним законодавством передбачено складання письмового документа.

Службове листування військовими частинами (установами) ведеться за підпорядкуванням, за винятком коли військові частини (установи) не підпорядкований одна одній, або листування ведеться з цивільними установами та організаціями з різних питань службової діяльності.

Листування між підрозділами військової частини (установи), відділами та службами в об’єднані й нижче, а також в управліннях ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.

Листування та документування службової діяльності ведеться ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ.

Службове листування з вищими органами державної влади, з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, народними депутатами України ведеться тільки через відповідні структури МО України та Генерального штабу ЗС України.

Службове листування з установами та громадянами (підлеглими) іноземних держав (крім держав – членів Співдружності Незалежних Держав), а також з представництвами України за кордоном ведеться через відповідні управління чи відділи МО України та