
- •Закони і категорії соціології
- •Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками
- •Структура соціологічної науки
- •Теоретична соціологія
- •Спеціальні соціологічні теорії
- •Емпіричні соціологічні дослідження
- •Функції соціології
- •Протосоціологічний період
- •Протосоціологічні погляди античних мислителів
- •Протосоціологічні погляди в середньовіччі
- •Протосоціологічні погляди доби Відродження
- •Протосоціологічні погляди епохи Просвітництва
- •Розвиток емпіричних досліджень у протосоціологічний період
- •Класичний період у розвитку світової соціології
- •Розвиток емпіричних досліджень у класичний період
- •Соціологічна думка та соціологія в Україні Зародження і розвиток соціологічної думки
- •Початок української соціології
- •Розвиток вітчизняної соціології у XX ст.
- •Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології
- •Функціоналізм
- •Структурно-функціональний аналіз як теорія суспільства
- •Структурно-функціональний аналіз як метод соціального дослідження
- •Теорії соціального конфлікту
- •Теорія соціального обміну
- •Психоаналітичні теорії
- •Символічний інтеракціонізм
- •Феноменологічна соціологія
- •Неомарксизм
- •Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження
- •Сутність суспільства як соціального феномену
- •Проблема типологізації суспільств
- •Характерні особливості сучасного суспільства
- •Соціальна структура суспільства: основні види та елементи
- •Теорія соціальної стратифікації
- •Трансформація соціальної структури українського суспільства
- •Соціальна взаємодія та соціальні зв'язки
- •Теорія соціального обміну
- •Теорія символічного інтеракціонізму
- •Етнометодологія
- •Теорія драматичного підходу
- •Теорія соціальної дії
- •Соціальні відносини та соціальні конфлікти
- •Система соціального контролю
- •Поняття соціальних змін
- •Соціокультурні теорії
- •Індустріально-технологічні теорії
- •Соціально-економічні теорії
- •Соціальні рухи, їх природа і типи
- •Соціальні процеси та їх різновиди
- •Інституціалізація як соціальний феномен
- •Види і функції соціальних інститутів
- •Основні риси соціальної організації
- •Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві
- •Соціологічна структура особистості
- •Соціалізація особистості
- •Соціальний статус та соціальна роль особистості
- •Соціальна сутність культури
- •Структурні елементи та форми вияву культури в житті людини і суспільства
- •Особливості національної культури у контексті відродження українського соціуму
- •Предмет і об'єкт економічної соціології
- •Особливості економічної та соціальної сфер суспільства
- •Соціальні функції економіки
- •Основні поняття і категорії економічної соціології
- •Становлення економічної соціології як науки
- •Проблемні пошуки вітчизняної економічної соціології
- •Сутність, предмет, об'єкт, функції соціології праці та зайнятості
- •Категорії соціології праці та зайнятості
- •Формування соціологічних ідей про працю
- •Роль соціології праці та зайнятості у вирішенні соціально-економічних проблем
- •Предмет, проблематика; структура та функції соціології права
- •Соціологія права в системі знань про суспільство
- •Механізм соціальної дії та реалізації права
- •Правова культура сучасного українського суспільства
- •Соціальна природа правомірної та протиправної поведінки
- •Біологічний напрям
- •Психологічний напрям
- •Соціологічний напрям
- •Науковий статус, об'єкт і предмет соціології політики
- •Історія становлення та сучасні дослідницькі перспективи соціології політики
- •Електоральні дослідження в соціології політики
- •Соціологічна концепція
- •Соціально-психологічна концепція
- •Теорія «раціонального вибору»
- •Теорія «політичного поля»
- •Предмет, об'єкт і функції соціології громадської думки
- •Суб'єкти та об'єкти громадської думки
- •Функції та канали висловлювання громадської думки
- •Теоретичні та практичні аспекти громадської думки в зарубіжній та вітчизняній соціології
- •Об'єкт, предмет, історія виникнення масової комунікації
- •Основні підходи до вивчення масової комунікації
- •Концепція тотального впливу
- •Концепція обмежених ефектів
- •Концепція глобалістської орієнтації
- •Семіотична концепція
- •Постмодерністські концепції
- •Особливості функціонування змі
- •Предмет і категорії соціології конфлікту
- •Історія становлення соціології конфлікту
- •Структура, функції, причини та механізм соціального конфлікту
- •Функції конфліктів
- •Причини конфліктів
- •Типологія конфліктів
- •Попередження та розв'язання конфліктів
- •Методологічні прийоми дослідженя конфліктів
- •Предмет, об'єкт та історія розвитку етносоціології
- •Соціобіологічний підхід
- •Еволюційно-історичний підхід
- •Інструментальний підхід
- •Конструктивістський підхід
- •Національно-етнічні процеси та відносини
- •Предмет і об'єкт соціології релігії
- •Становлення соціології релігії як наукової дисципліни
- •Релігія як соціальний інститут, її еволюційні та організаційні форми
- •Статус, предмет і об'єкт соціології освіти
- •Освіта як соціальний інститут. Функції освіти в суспільстві
- •Сфера освіти та її соціологічне вивчення
- •Предмет і об'єкт соціології екології
- •Розвиток соціально-екологічних поглядів. Формування соціології екології як галузі знання
- •Основні категорії соціології екології
- •Соціологія міста: історія розвитку, предмет, основні категорії
- •Урбанізація
- •Урбаністична екологія
- •Урбанізм як спосіб життя
- •Композиційна теорія
- •Теорія субкультури
- •Сучасні теорії урбанізації
- •Урбанізація з погляду колишньої радянської соціології
- •Соціологія села: розвиток, сутність, основні категорії
- •Українське село в координатах соціологічного погляду
- •Сутність, предмет, об'єкт, функції соціології молоді
- •Основні поняття соціології молоді
- •Молодіжна проблематика у вітчизняній соціології
- •Сутність, основні категорії гендерної соціології
- •Основні положення гендерної соціології
- •Проблема гендерних відмінностей у світовій соціології
- •Соціобіологічна парадигма
- •Структурний функціоналізм
- •Марксистська та неомарксистська концепції
- •Теорія конфлікту
- •Символічний інтеракціонізм
- •Фемінізм: сутність, етапи, напрями
- •Соціологічне дослідження: поняття, функції, види
- •Програма соціологічного дослідження та її компоненти
- •Мета і завдання соціологічного дослідження
- •Теоретична та емпірична інтерпретація понять
- •Вироблення і перевірка робочих гіпотез
- •Розробка стратегічного плану дослідження
- •Розробка методичного плану дослідження
- •Вибірка у соціологічному дослідженні
- •Роль опитувань у зборі первинної соціальної інформації
- •Види опитувань Заочні (анкетні) опитування
- •Метод інтерв'ю
- •Метод експертних оцінок
- •Соціометричне опитування
- •Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
- •Соціологічне спостереження як метод збору первинної соціальної інформації
- •Опис інформації та обчислення узагальнюючих параметрів
- •Коефіцієнт зв'язку між двома ознаками. Кореляційний і регресійний аналіз
- •Методи багатовимірної статистики: факторний і кластерний аналіз
- •Методологічні основи передбачення майбутнього
- •Методи соціологічного прогнозування
- •Методи опитування експертів
- •Методи опитування населення
- •Методи моделювання
- •Логіка складання соціального прогнозу
- •Література по соціології
Урбаністична екологія
Представники її (Р. Парк, Е. Берджесс) вважають, що міста зростають не хаотично, а відповідно до особливостей зовнішнього середовища. Своєрідність розміщення, пересування у міському середовищі аналогічна тій, що відбувається у природі. А різні міські райони розвиваються завдяки адаптації їх мешканців, що борються за власне існування. Загалом формування міста можна розглядати як відтворення послідовних концентричних кіл, що уособлюють міські сфери, поділені на сектори: у центрі розташовані райони «внутрішнього міста», поза ними — житлові квартали, далі — приміська зона. Процеси захоплення екологічної ніші, закріплення в ній відбуваються у секторах концентричних кіл.
Певний час урбаністична екологія не мала визнання, та згодом вона зайняла достойне місце у працях соціологів. Але концепція урбаністичної екології недооцінює свідомого проектування, планування міста, розглядаючи його розвиток як природний процес.
Урбанізм як спосіб життя
Ця концепція була сформована у нарисі Л. Вірта «Урбанізм як спосіб життя»(1938), який тлумачить урбанізм на підставі трьох його особливостей: розміру території міст, щільності та гетерогенності (неоднорідності) населення. Серед чинників, що визначають світосприйняття мешканців міст, він виділяв психологічні ефекти міського життя, їх вплив на соціальну структуру та індивіда. До негативних відносив взаємну байдужість, безцеремонність, підвищене емоційне навантаження, що призводить до відчуття тривоги, нервового напруження, відсутність підтримки через послаблені міжособистністі зв'язки мешканців міст.
Водночас у містах люди відчувають себе вільнішими і мають змогу жити на власний розсуд. Аналізуючи соціальну структуру міст, Л. Вірт дійшов виснову щодо диференціації, тобто фрагментації людської життєдіяльності. Таке розшарування спричиняє послаблення соціальних зв'язків, втрату згуртованості груп, посилення самотності людини.
Л. Вірт визнавав урбанізацію не тільки як частину суспільства, але й як віддзеркалення природи ширшої соціальної системи, а також як чинник, що впливає на неї. Кожен з аспектів міського способу життя характеризує соціальне життя міського суспільства загалом, а не тільки життя мешканців великих міст. Його ідеям властиві як певні обмеження, так і надмірна узагальненість: аналізуючи американські міста, Вірт переносить висновки на процес урбанізму загалом, перебільшує деіндивідуалізацію у сучасних містах; деякі характеристики, які він вважав міськими, властиві й селу.
Композиційна теорія
Представники її (Г. Ганс, 1962) піддали сумніву ідею Л. Вірта про диференціацію, що руйнує зв'язки між людьми і групами. Вони стверджують, що життя людей відбувається у невеликих групах (родині, колі друзів, сусідів), навколо яких виникають так звані соціальні світи, які ізолюють людей від навколишнього середовища (міста) та послаблюють руйнівні процеси. Тому аналіз таких чинників, як суспільний клас, етап життєвого циклу, етнічне походження набагато важливіший для розуміння соціального життя мешканців міст, ніж вивчення їх розмірів, щільності, складу населення.