2.1. Особливості адміністративної відповідальності за правопорушення на транспорті

У науці адміністративного права на сьогоднішній день існують різні оцінки адміністративної відповідальності, що, як правило, пов’язані зі змістом відповідних правовідносин і визначають співвідношення прав і обов’язків суб’єкта адміністративної юрисдикції, з одного боку, та суб’єкта адміністративної відповідальності, з іншого.

Адміністративну відповідальність можна розглядати у кількох аспектах. По-перше, як соціально-правове явище адміністративна відповідальність являє собою визначене коло врегульованих адміністративно-правовими нормами (матеріальними і процесуальними) суспільних відносин, що складаються з приводу здійснення адміністративного правопорушення. У процесі цих адміністративних правовідносин їхні учасники реалізують права й обов’язки, встановлені для них адміністративно-правовими нормами, у тому числі й обов’язок загладити завдану суспільним відносинам шкоду. По-друге, як адміністративно-правовий інститут адміністративна відповідальність являє собою сукупність адміністративно-правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються з приводу здійснення адміністративних правопорушень, що встановлюють поняття і принципи адміністративної відповідальності, поняття і склади адміністративних правопорушень, правове положення суб’єктів адміністративної юрисдикції тощо. Якщо розглядати адміністративну відповідальність як специфічні правовідносини, то необхідно зазначити, що вона неминуче пов’язана з наявністю визначених підстав, без яких неможливі ні виникнення цього суб’єктивного юридичного обов’язку, ні процес його реалізації [7].

Відповідно до цього, виділяють такі підстави юридичної відповідальності: нормативну, фактичну, процесуальну [1, с. 170]. Якщо хоча б одна із цих підстав відсутня, то адміністративна відповідальність виключається.

Під фактичною підставою розуміється наявність юридичного факту, вираженого у винному здійсненні антигромадського діяння, яке завдає шкоди суспільним відносинам і визначається як адміністративний проступок. Нормативна (об’єктивна) підстава припускає наявність відповідної матеріальної норми, що забороняє здійснення такого діяння і встановлює міру адміністративного стягнення за його вчинення [7].

На думку В.К. Колпакова та О.В. Кузьменко, слід поділяти нормативні підстави за їх змістом на матеріально-правові, адміністративно-процесуальні, організаційні [10, с. 132].

Процесуальна підстава полягає в наявності винесеного суб’єктом адміністративної юрисдикції індивідуального акта, що визначає характер і обсяг наслідків для особи, визнаної винною у здійсненні адміністративного проступку. Видання такого «правозастосовного акта, який визнає суб’єкта винним і чітко вказує, який застосовується до нього примусовий захід», «необхідну для настання відповідальності», оскільки «відповідальність настає, коли цей акт набирає сили, і продовжується до закінчення примусового впливу [7].

Фактичною підставою адміністративної відповідальності у транспортній сфері є здійснення адміністративного правопорушення, під яким слід розуміти винне протиправне діяння, що посягає на охоронювані нормами адміністративного права суспільні відносини, які складаються при функціонуванні системи пасажирських перевезень, за який законодавством передбачена адміністративна відповідальність [7].

У Кодексі України про адміністративні правопорушення [9] (далі по тексту КУпАП) міститься спеціальна глава 10, яка має назву «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і звязку». Під час аналізу окремих статей даної глави ми будемо акцентувати увагу саме на фінансово-правових санкціях.

Згідно зі статтею 109 КУпАП, яка має назву «Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті», за подібні проступки передбачено найменший штраф – два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та найбільший - шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Важливим є те, що законодавець диференціював відповідальність громадян і посадових осіб.

Згідно зі статтею 110 КУпАП, пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, стекол локомотивів і вагонів - тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [9, ст. 110].

Стаття 111 КУпАП [9] передбачає відповідальність за порушення правил безпеки польотів. Мінімальний штраф за такі правопорушення складає шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а максимальний – п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при також цьому диференціюється відповідальність громадян і посадових осіб.

У статті 113 КУпАП передбачено, що порушення правил міжнародних польотів тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [9, ст. 113].

Стаття 114 КУпАП [9] передбачає відповідальність за порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті: мінімальний штраф складає три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а максимальний – сім.

Стаття 115 КУпАП передбачає, що пошкодження внутрішнього обладнання суден тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Куріння у невстановлених місцях на суднах тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [9, ст. 115].

У статті 119 КУпАП мова йде про те, що пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв тягне за собою попередження або накладення штрафу від 0,5 до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [9, ст. 119].

Стаття 120 КУпАП [9] містить норми, які передбачають відповідальність за порушення правил пожежної безпеки на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті, зокрема, зазначається, що мінімальний розмір штрафу – три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а максимальний – десять. При цьому відбувається розмежування видів транспорту на дві групи, так до першої належить залізничний, морський і річковий транспорт, а до другої – повітряний. Саме залежно від виду транспорту і визначається розмір штрафу.

Згідно зі статтею 122 з позначкою «2» КУпАП, невиконання водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до одинадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців [9, ст. 122²].

Стаття 122⁴ КУпАП передбачає, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб [9, ст. 122⁴].

Згідно зі статтею 124¹ КУпАП, ненадання посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належать, працівникам міліції та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом невідкладних випадках - тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [9, ст. 124¹].

Доречно згадати про те, що відповідно до Закону України «Про транспорт», передбачено ліцензування окремих видів діяльності в галузі транспорту, яке запроваджується з метою:

забезпечення безпеки і надійності роботи транспорту;

обмеження монополізму та розвитку конкуренції;

створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту.

Ліцензії на провадження видів діяльності в галузі транспорту видаються відповідно до законодавства.

Разом з ліцензією на кожен автомобільний транспортний засіб видається ліцензійна картка встановленого зразка, яка підтверджує право на надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів, багажу автомобільним транспортним засобом на підставі отриманої ліцензії [21, ст. 8].

Отож, як ми бачимо з аналізу статей КУпАП, вони у більшості випадків містять таку фінансово-правову санкцію як штраф, це обумовлено, перш за все тим, що рівень суспільної небезпеки даних правопорушень є мінімальним.