Групування промислових підприємств

за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника

№ групи	Групи підприємств за рівнем середньомісячної зарплати 1 працівника, грн.	Кількість підприємств у групі	Коефіцієнт плинності робочої сили, %
1	100-150	8	25,2
2	151-200	14	19,0
3	201-250	32	14,4
4	251-300	17	9,8
5	301-350	8	5,6
6	351-400	14	3,0
7	Понад 400	7	1,8
Усього		100	12,0

Наведене групування промислових підприємств дає можливість визначити: наявність зв’язку між середньомісячною заробітною платою робітників та коефіцієнтом плинності робочої сили, характер цього зв’язку (зворотний), визначити міру залежності факторів для кожної групи підприємств.

За складністю побудови поділяють прості групування та комбіновані. При простих групуваннях використовується одна класифікаційна ознака, при комбінованих – декілька. Використання в аналізі комбінованих групувань має суттєві недоліки: побудова їх надто трудомістка, а сприйняття результатів достатньо складне.

Процес побудови групувань відбувається у наступні послідовності:

• визначення цілі аналізу;

• збирання необхідних даних щодо всієї сукупності об’єктів;

• ранжирування сукупності за вибраною для групування ознакою;

• оцінка крайніх варіантів факторної ознаки;

• визначення кількості груп у групуванні;

• визначення розміру рівновеликого інтервалу.

Правильне групування інформації дає можливість вивчити взаємозв’язок між показниками, глибше розглянути побудову економічних явищ, систематизувати первинні дані та визначити характерні риси явища чи процесу, який вивчається.

Для подальшої обробки економічної інформації та поглиблення аналізу використовується технічний прийом деталізації.

Цей метод є одним з основних у розчленуванні явища на складові елементи. Деталізація економічних явищ і процесів тісно пов’язана з процесом їхнього пізнання для виявлення змін і тенденцій, що необхідні для виконання функцій управління. У процесі економічного аналізу досліджувані явища, процеси і показники, які їх характеризують, деталізують за такими напрямками:

• за складовими факторами;

• по підрозділах;

• в часі.

Деталізація за складовими факторами використовується для: виявлення основних причин змін показників складових, котрі є основними для даного періоду. Основою такої деталізації є економічний взаємозв’язок впливу факторів на результативні показники. При цьому важливим є визначення ступеня деталізації, тобто послідовний перехід від більш укрупненого показника до первинних його елементів. Наприклад, обсяг виробництва продукції за рік можна представити як добуток середньоспискової чисельності робітників (Ч) на їх середньорічний видобуток. Для більш детального аналізу можна виділити наступні фактори: середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік (Д), середню тривалість робочого дня (Т), середньоденний (ДВ) і середньогодинний (ГВ) виробіток одного робітника. Вивчення взаємозв’язку між цими показниками забезпечує можливість використання математичних моделей для представлення співвідношення та підпорядкованості факторів та результативного показника.

ВП = Ч × РВ = Ч × Д × ДВ = Ч × Д × Т × ГВ.

Таким чином, деталізація економічних явищ і процесів за складовими елементами уможливлює точнішу оцінку і аналіз причин зміни результативного показника та є необхідною основою розробки факторної моделі економічних показників.

Деталізація показників по підрозділах підприємства передбачає розчленування будь-якого узагальнюючого показника за місцями виконання основних чи інших операцій. Наприклад, фонд оплати праці можна деталізувати за структурними підрозділами, відділами та службами підприємства, випуск продукції підприємства деталізується по цехах, бригадах, окремих працівниках, технологічних агрегатах.

Деталізація показників за часом передбачає їх розподіл по кварталах, по декадах (річний обсяг випуску продукції, квартальний, за місяць, за декаду, за день).

Використання деталізації в економічному аналізі дозволяє поглибити аналіз впливу факторів на зміну показників діяльності підприємства, що вивчаються і, таким чином, розширити коло пошуку резервів.