Тема 9. Аналіз фінансового стану підприємства

4.1. Значення і завдання аналізу фінансового стану підприємства.

4.2. Аналіз активів і пасивів.

4.3. Аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства.

4.4. Аналіз руху грошових коштів.

4.5. Аналіз фінансової стійкості підприємства.

4.6. Аналіз ділової активності підприємства/

1. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства визначається сукупністю параметрів, які виражають наявність, доцільність розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів, реальні та потенційні можливості їх використання. Він є синтетичним показником, який впливає на ефективність господарської діяльності підприємства. У свою чергу, фінансовий стан підприємства прямо залежить від результатів його діяльності. Якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитись головною причиною несвоєчасної оплати заборгованості перед постачальниками за одержану сировину та матеріали, неповного та неритмічного забезпечення необхідними ресурсами, а отже, й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов’язань перед найманими працівниками, власниками, державою.

Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Стійкий фінансовий стан передбачає здатність підприємства функціонувати та розвиватися, належний рівень ліквідності та фінансової стійкості; забезпеченість власними засобами та ефективне використання наявних ресурсів.

Основними етапами аналізу фінансового стану є:

• експрес-аналіз;

• аналіз структури та динаміки активів і пасивів;

• оцінка ліквідності та платоспроможності;

• аналіз руху грошових коштів;

• аналіз фінансової стійкості;

• оцінка ділової активності.

Аналіз фінансового стану включає в себе оцінку діяльності підприємства в минулому, на сьогодні та в майбутньому. Його мета – визначити стан фінансового здоров’я підприємства, своєчасно виявити і усунути недоліки в діяльності; знайти резерви покращення фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансового стану може здійснюватися як управлінським персоналом підприємства, так і будь-яким зовнішнім аналітиком, оскільки такий аналіз базується на загальнодоступній інформації. Відповідно виділяють два види аналізу фінансового стану: внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз проводиться працівниками підприємства. Інформаційна база для його проведення набагато ширша і включає будь-яку інформацію, циркулюючу всередині підприємства та корисну для прийняття управлінських рішень. Відповідно розширюються і можливості аналізу. Внутрішній аналіз фінансового стану необхідний для задоволення власних потреб підприємства. Його метою є забезпечення надходження грошових коштів, розміщення власних і залучених коштів таким чином, щоб отримати максимальний прибуток і уникнути банкрутства. Результати аналізу використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства.

Зовнішній аналіз проводиться аналітиками – сторонніми особами для підприємства, які не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази. Його метою є прогнозування ступеня ризику вкладення інвестицій і рівня їх доходності. Зовнішній аналіз є менш деталізований і більш формалізований.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є фінансова звітність.

Фінансова звітність – це сукупність форм бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою і неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності, фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність надає інформацію як про фінансовий стан підприємства на конкретну дату, так і про специфіку його діяльності за певний період. Дані фінансової звітності виступають не лише основою аналізу та оцінки результатів звітного періоду, а є підставою для їх прогнозування. Напрями використання основних форм фінансової звітності як інформаційних джерел аналізу наведені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Напрями використання форм фінансової звітності як інформаційних джерел аналізу

№ з/п	Форми фінансової звітності	Інформаційні дані	Напрями використання інформації для потреб аналізу
1	Баланс (ф.№1)	Економічні ресурси, що контролюються підприємством, і джерела їх формування	Горизонтальний і вертикальний аналіз, аналіз фінансового стану із застосуванням коефіцієнтів; оцінка структури ресурсів, ліквідності та платоспроможності підприємства, фінансової стійкості, оцінка і прогнозування змін економічних ресурсів та їх джерел
2	Звіт про фінансові результати (ф. № 2)	Доходи, витрати, фінансові результати діяльності	Аналіз структури доходів і витрат, прибутковості, ділової активності (та їх прогнозування)
3	Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3)	Грошові кошти (акумулювання і рух)	Аналіз грошових потоків від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємств
4	Звіт про власний капітал (ф. № 4)	Величина та зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду	Аналіз структури капіталу, оцінка та прогнозування змін
5	Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)	Облікова політика, інформація, що вимагає уточнення відповідно до вимог П(С)БО, деталізація статей звітності з метою забезпечення її зрозумілості	Різні напрями деталізованого аналізу фінансового стану, виявлення причин змін

Методика аналізу фінансового стану, деталізація її процедурної сторони залежить від поставлених цілей, а також різноманітних факторів часового, методичного, кадрового та технічного забезпечення. Аналітична робота може проводитись у два етапи:

• попередня оцінка або експрес-аналіз фінансового стану;

• деталізований аналіз фінансового стану. Завдання експрес-аналізу полягає у простій і наочній оцінці фінансового стану господарюючого суб’єкту. Він може завершуватись висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого і детального аналізу фінансового стану. Деталізований аналіз – більш детальна характеристика майнового та фінансового стану підприємства, результатів його діяльності у звітному періоді, а також прогнозування розвитку на перспективу. Він конкретизує та розширює окремі процедури експрес-аналізу.

Етапи проведення експрес-аналізу:

1. проводиться перевірка показників бухгалтерської звітності за формальними та якісними ознаками, наявність усіх необхідних форм і додатків;

2. встановлюється характер змін, які мали місце в період, що аналізується, у складі засобів підприємства та їх джерел;

3. здійснюється розрахунок та оцінка динаміки ряду відносних показників (коефіцієнтів), які характеризують фінансовий стан господарюючого суб’єкта.