Тема 3. Види та інформаційне забезпечення економічного аналізу

3.1. Класифікація видів економічного аналізу за місцем проведення, об’єктами управління, методикою і обсягом дослідження

3.2. Зміст та завдання внутрішнього і зовнішнього, перспективного і ретроспективного аналізу

3.3. Особливості управлінського і фінансового аналізу

3.4. Інформаційне забезпечення економічного аналізу

3.5. Принципи та етапи організації економічного аналізу

3.6. Структура технології аналітичного процесу

3.7. Основи організації комп’ютерної обробки економічної інформації для аналізу господарської діяльності

3.1. Класифікація видів економічного аналізу за місцем проведення, об’єктами управління, методикою і обсягом дослідження

Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація. Економічний аналіз класифікується за різними ознаками (див. табл. 3.1). Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об’єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.

Таблиця

Типологія видів економічного аналізу

Класифікаційна ознака	Вид аналізу
За суб’єктами (користувачами) аналізу	Внутрішній і зовнішній
За часом дослідження	Попередній (перспективний, стратегічний), оперативний (ситуаційний), ретроспективний (наступний, історичний)
За місцем проведення (просторовою ознакою)	Внутрішньогосподарський аналіз; міжгосподарський аналіз
За об’єктами управління	Техніко-економічний аналіз; фінансово-економічний аналіз; соціально-економічний аналіз; економіко-статистичний аналіз; економіко-екологічний аналіз; маркетинговий аналіз.
За методикою дослідження об’єктів і призначення результатів	Порівняльний аналіз; факторний; діагностичний; маржинальний; економіко-математичний; стохастичний; функціонально-вартісний тощо
За змістом	Комплексний; локальний; тематичний
За повнотою охоплення об’єктів	Суцільний; вибірковий
За рівнем автоматизації	Ручний, компюторизований, автоматизований

За місцем проведення (просторовою ознакою) економічний аналіз поділяється на:

1. внутрішньогосподарський аналіз, об’єктом якого є підприємство і його структурні підрозділи;

2. міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.

За об’єктами управління виділяють такі види аналізу:

1. техніко-економічний аналіз;

2. фінансово-економічний аналіз;

3. соціально-економічний аналіз;

4. економіко-статистичний аналіз;

5. економіко-екологічний аналіз;

6. маркетинговий аналіз.

Характеристику видів економічного аналізу за об’єктами управління наведено у табл. 3.2.

Таблиця

Характеристика видів економічного аналізу за об’єктами управління

Види аналізу	Суб’єкти аналізу	Зміст аналізу
Техніко-економічний аналіз	Економічні та технічні служби підприємства	Вивчення взаємодії технічних і економічних процесів та встановлення їх впливу на економічні результати діяльності підприємства
Фінансово-економічний аналіз	Фінансові служби підприємства. Фінансові та кредитні організації	Аналітична характеристика фінансових результатів діяльності підприємства і показників рентабельності; оцінка виконання фінансового плану; зобов’язань перед бюджетом, ефективності використання фінансових ресурсів, платоспроможності, фінансової стійкості підприємства; виявлення резервів збільшення прибутку, поліпшення фінансового стану.
Соціально-економічний аналіз	Економічні служби підприємства. Статистичні органи	Вивчення взаємозв’язку соціальних і економічних процесів, їх впливу на економічні результати господарської діяльності
Економіко-статистичний аналіз	Статистичні органи	Вивчення масових явищ на різних рівнях управління: підприємства, галузі, регіону
Економіко-екологічний аналіз	Органи охорони навколишнього середовища	Вивчення взаємодії екологічних і економічних процесів, що пов’язані зі збереженням і поліпшенням навколишнього середовища і витратами на екологію
Маркетинговий аналіз	Служби маркетингу підприємства	Вивчення зовнішнього середовища функціонування підприємства, ринків сировини і збуту готової продукції, її конкурентоспроможності, попиту і пропонування, комерційного ризику; розробка тактики і стратегії маркетингової діяльності

За методикою дослідження об’єктів і призначення результатів економічний аналіз поділяється на:

1. порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

2. факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну результативних показників;

3. діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

4. маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв’язку продажу, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні;

5. економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати найбільш оптимальний варіант рішення економічної задачі;

6. стохастичний (кореляційний) аналіз, який вивчає стохастичні залежності (непрямі зв’язки) між економічними явищами і процесами;

7. функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

За змістом економічний аналіз поділяється на:

1. комплексний аналіз, який охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства;

2. локальний;

3. тематичний аналіз, спрямований на дослідження найбільш актуальних для даної ситуації об’єктів.

За повнотою охоплення об’єктів виділяють наступні види аналізу:

1. суцільний аналіз – висновки за його результатами формуються після вивчення всіх без виключення об’єктів;

2. вибірковий аналіз – висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об’єктів.

Важливе значення також має класифікація економічного аналізу за часом проведення (перспективний і ретроспективний аналіз); за особливостями формування інформаційної бази (внутрішній і зовнішній аналіз); за змістом та характером проведення (фінансовий і управлінський).

Внутрішній та зовнішній аналіз

Пріоритетними напрямами розвитку теорії та практики аналізу на мікрорівні в умовах ринкової економіки є внутрішній та зовнішній аналіз.

Внутрішній економічний аналіз проводиться безпосередньо на підприємстві і спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб’єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Він базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній) і може здійснюватись як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу) так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених осіб.

Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку клієнтів і партнерів, забезпечення конкурентних позицій тощо. В організаційному аспекті зовнішній аналіз проводиться на підставі даних фінансової і статистичної звітності органами господарського управління, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами, спеціалізованими незалежними аудиторськими, консалтинговими фірмами. У методологічному аспекті він проводиться з широким використання статистичних прийомів аналізу, економіко-математичних методів і моделей, порівняльного аналізу.

Попередній (перспективний) і ретроспективний аналіз

За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.

Попередній (перспективний) аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Його завданнями є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання плану.

Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування економічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва; опрацювання запобіжних щодо можливих недоліків заходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.

Основна функція перспективного аналізу – сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.

Важливе значення для підприємства в умовах ринкової економіки має стратегічний аналіз, який використовується для визначення основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності, оцінки можливих варіантів майбутнього підприємства і його стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за виконанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів; об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він проводиться після здійснення господарських операцій.

Методика ретроспективного аналізу спрямована на: порівняння фактичних результатів діяльності; визначення величини впливу факторів на зміну результатів діяльності підприємства; підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва; визначення шляхів мобілізації знайдених резервів.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий.

Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування засобів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуації за короткі проміжки часу (зміна, доба тощо).

Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Методика оперативного аналізу спрямована на дослідження переважно натуральних показників.

Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні заходи для усунення виявлених недоліків.

Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки.

Підсумковий аналіз досліджує вартісні показники за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тому він характеризується точністю розрахунків і вірогідністю аналітичної інформації.

Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він комплексно вивчає господарську діяльність підприємства, уможливлює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективного аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що виявлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулих періодів.