2. Причини, привід та початок Першої світової війни.

Учитель пояснює учням основні причини початку Першої світової війни:

1. Небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу в економічній, військовій та колоніальній сферах. Особливо гостре економічне суперництво виникло між Великою Британією та Німеччиною, яка наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. випередила Велику Британію за темпами індустріалізації, а її частка у світовому промисловому виробництві перевищила частку Британії. Між ними також існувало гостре військово- морське суперництво. Тоннаж військових кораблів Німеччини збільшився з 1880 р. по 1914 р. у 15 разів, а Великої Британії — в 4 рази. Німецький флот за всіма показниками став другим у світі після британського, і різниця між ними постійно скорочувалась.

2. Почалася гонка озброєнь, на яких наживалися військові корпорації. Водночас відбувалася мілітаризація економіки та свідомості величезних мас людей.

3. Прагнення правлячих кіл провідних країн світу подолати внутрішньополітичні кризи, наростання революційного і національно- визвольного рухів у радикальний спосіб — шляхом готування до війни.

Основні поняття уроку:

Учні записують ознаки термінів і понять.

Шовінізм — найбільш одіозна форма націоналізму, пропагування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті.

Мілітаризація — перенесення форм і методів воєнної організації в галузь цивільних відносин; воєнізація промисловості.

Гонка озброєнь — політичне протистояння двох чи декількох держав у галузі збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін виробляє величезні запаси зброї, прагнучи встановити паритет або випередити супротивника.

Військово-політичний блок — закріплене відповідним міжнародним договором об’єднання держав, статутні документи якого передбачають спільні дії військового характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру і приборкування актів агресії протии його членів.

У ч и т е л ь.

Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р. 19-річним сербським студентом Гаврилою Принципом у столиці Боснії Сараєві наступника австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда, який був відомий своєю ворожістю до Сербії.

Відень скористався підтримкою Берліна та 23 липня поставив Сербії ультиматум (вимога, пов’язана з обмеженням часу, данного на її виконання, а також із загрозою щодо серйозних наслідків у разі її невиконання; демонстрацією небажання будь-якого роду переговорів).

3. Основні театри військових дій. Стратегічні плани супротивників.

Робота зі складання таблиці

Студенти опрацьовують відповідний пункт параграфа у підручнику та фрагмент історичного джерела, після чого заповнюють таблицю «Стратегічні плани противників».

Розповідь вчителя:

Бойові дії на Західному фронті було відкрито 4 серпня німецьким вторгненням до Бельгії та Люксембургу в обхід фортифікаційних споруд на франко-німецькому кордоні. Німці ж, відповідно до розробленого у 1905 р. начальником німецького генерального штабу Альфредом фон Шліффеном плану («план Шліффена»), обминули французьку оборону, яка перетворилася на нікому не потрібний своєрідний «музей бойової техніки»…

На розгром Франції, за «планом Шліффена», відводилося не більше одного місяця. Після цього німецькі війська залізницею мали перекинути на Схід і розгромити російську армію. Проте події для німців розгорталися не зовсім так, як вони передбачали.

Наприкінці серпня їхні війська опинились у 25 милях від столиці Франції. Президент та уряд 2 вересня залишили Париж і вирушили до Бордо. Німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити французів. Тут і сталася перша битва на західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 по 12 вересня. У ній з обох боків взяло участь 1,5 млн вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими.

Німецьке командування виявилося неспроможним координувати дії своїх наступальних сил, які швидко просувалися вперед.

Скориставшись із цього, французький головнокомандувач генерал Жоффр стрімко перекинув свіжі сили з інших фронтів і, знайшовши слабке місце в обороні німецьких військ, завдав контрудару.

Маючи значну перевагу над німцями, які до того ж були виснажені тривалим наступом, Жоффр примусив їх, починаючи з 9 вересня відходити до р. Ена.

Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» — основи плану Шліффена.

Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилися в окопи, розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону і наприкінці 1914 р. стабілізувався.

Завдання:

1. На якому фронті були розпочаті військові дії військ Троїстого союзу проти військ Антанти?

2. За яким планом німці розпочали свій наступ? Коротко охарактеризуйте цей план.

3. Назвіть основні місця битв на Західному фронті.

4. Через що, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні?

Розповідь вчителя:

Інакше розгорталися події на східному театрі, де сторони застосували тактику швидких маневрених дій. Російська армія була вимушена розпочати наступ на Східну Пруссію через відчайдушне прохання про допомогу з боку своєї союзниці Франції, коли німецькі війська рвалися до Парижа. Східнопрусська операція для російських військ виявилася невдалою через неузгоджені дії 1-ї та 2-ї російських армій.

Новий командувач німецьких військ генерал Гінденбург, використовуючи розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської армії, розгромив їх і примусив російські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію.

Натомість наступ російських армій під командуванням генерала Брусилова в Галичині та на Буковині виявився вдалим. Битва в Галичині відбувалась одночасно з битвою у Східній Пруссії у вересні 1914 р. Російські війська в перші дні наступу (битва тривала з 5 серпня по 13 вересня 1914 р.) відкинули австрійські війська від Львова, а потім примусили їх залишити територію Галичини. Австрійці залишили лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400 тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тис.

Третім фронтом у Європі був Балканський. На Балканському фронті бойові дії точились між Австро-Угорщиною, Сербією та Чорногорією.

Спершу тут було три австрійські армії, але з початком воєнних дій між Росією та Австро-Угорщиною в Галичині остання була вимушена терміново перекинути одну з армій (2-гу) на Російський фронт. Сербія розгорнула свої збройні сили у складі чотирьох армій, на допомогу їй прийшла чорногорська армія. 16–24 серпня 1914 р. австро-угорські війська зазнали поразки від сербів у горах Цера. Австро-угорські війська в 1914 р. так і не просунулись на територію Сербії.

Мужні сербський та чорногорський народи, які чудово знали місцеві умови й поєднували боротьбу польових військ з партизанськими методами, могли тривалий час вести війну, навіть не отримуючи допомоги союзників. Так і сталося. Більше року, до осені 1915 р., невеликі сили Сербії та Чорногорії самостійно захищали свої території від австро-угорських військ, незважаючи на брак озброєння та боєприпасів.

Кавказький фронт виник після вступу у війну Туреччини на боці Німеччини 1 листопада 1914 р. Воєнні дії проти Росії Туреччина розпочала ще 29 жовтня. Того ж дня турецькі міноносці потопили російський канонерський човен «Донець», а 30 жовтня німецько-турецький флот розпочав обстріл портів Севастополя, Феодосії, Новоросійська. У відповідь на це російський уряд оголосив Туреччині війну, російська Кавказька армія 2 листопада 1914 р. перетнула кордон і вирушила в глиб турецької території. Турецькі війська, у свою чергу, вторглися до Батумської області. Найбільш значною подією того періоду на Кавказькому фронті була Сарикамиська операція, що тривала з 22 грудня 1914 р. до 7 січня 1915 р. Турки прагнули розгромити головні сили російської Кавказької армії. Російські війська чинили гідний опір турецьким атакам, а 3 січня перейшли у наступ. Сарикамиська операція закінчилася повним знищенням 3-ї турецької армії.

Запитання:

1. Які фронти бойових дій були ще відкриті на початку війни?

2. Яким чином розгорталися військові дії на Балканах?

3. За яких умов Туреччина вступила у Першу світову війну?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда:

1. Назвіть головних учасників Першої світової війни.

2. Які вони мали стратегічні плани у війні?

3. Назвіть 3 причини Першої світової війни.

4. Що стало приводом до Першої світової війни?