1) Опубліковані матеріали польових досліджень Полісся останьої чверті хх – початку ххі ст.;

2) неопубліковані матеріали польових досліджень Полісся цього же відрізку часу;

3) матеріали (записи замовлянь та описи обрядів) з Полісся попередніх періодів, які аналізуються з метою з‘ясування тяглості традиції, а також певних інновацій, що з‘явилися останнім часом.

Усвідомлення необхідності збереження духовної спадщини Полісся, особливо після аварії на Чорнобильський АЕС, спонукало ряд державних установ і громадських організацій споряджати наукові експедиції в ці регіони та до переселенців із зони забруднення. В результаті було зібрано великий польовий матеріал, який частково опублікований. Публікації в основному представлені замовляннями¹. Проте серед опублікованих матеріалів, за незначними винятками², майже не представлені раціональні та ірраціональні методи лікування жителів Полісся. Це й зумовило потребу у власних польових дослідженнях з метою поглиблення зазначеної теми.

Основним джерелом дисертаційної праці є польові етнографічні матеріали з народної медицини, зібрані автором під час комплексних наукових експедицій, організованих ЦЗКС при МНС України у серпні 2003 та жовтні 2004 рр. У 2003 р. експедиція працювала у Брусилівському й Попільнянському районах Житомирської області, де проживають переселенці з Народицького та Овруцького районів. За допомогою питальника, складеного авторкою, було опитано 40 респондентів, переселених із сіл Базар, Великі Кліщі, Журавлинка, Заводне, Звіздаль, Калинівка, Любарка, Межиліска, Рудня–Осошня Народицького району та Делети й Червоносілки Овруцького району.

У 2004 р. експедиція була направлена в Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Житомирський, Новоград-Волинський, Ружинський, Черняхівський райони Житомирської області до переселенців з Овруцького, Лугинського, Олевського, Народицького, Коростенського, Ємільчинського, Малинського, Поліського, Іванківського районів.

Автором дисертаційного дослідження було опитано 37 респондентів, які до переселення проживали у таких селах: Обиходи Коростенського р-ну, Малахівка, Мощаниця, Рудня-Жеревці Лугинського району, Рудня-Калинівка Малинського району, Базар, Ганнівка, Голубієвичі, Лозниця, Ноздрище, Старі Шарни, Христинівка, Гута-Ксаверівська Народицького району, Виступовичі, Делета, Думинське, Жолудівка, Колесники, Степки, Стовпичне, Лозниця Овруцького району.

Під час експедиційних досліджень було виявлено та зафіксовано 180 замовлянь (91 у 2003 р., 89 у 2004 р.) від 33-х хвороб, серед яких найбільше від "ляку", "уроків", "підвію", "криксів", "золотника", "пристріту", "зубів", "волосу", "рожі", "чорної хвороби" тощо. Зібрано близько 400 рецептів з інгредієнтами тваринного та мінерального походження, народні поради, обереги, які використовують поліщуки при лікуванні та профілактиці різноманітних хвороб. Були також занотовані поліські народно назви ряду лікарських рослин, а також дотичну до основної теми інформацію, яка представлена різноманітними оповідками.

До дисертаційного дослідження залучено матеріали, зібрані під час експедиції у червні 2003 р. до Зарічнецького та Дубровицького районів Рівненської області разом з працівниками Музею народної архітектури та побуту в с. Пирогово. Були обстежені такі села: Соломіївка, Орв‘яниці Дубровицького р-ну, Іванчичи, Прикладники, Серники, Старі Коні, Вичівка, Привітівка, Мульчиці Зарічнецького району. Опитано 18 респондентів, від яких записано замовляння, народні рецепти лікування людей і домашніх тварин, бувальщини, повір‘я, розповіді, що стосуються народної медицини.

Для написання роботи дисертантка використовувала також власні польові матеріали, зібрані самостійно в селах Козіївка, Старосільці, Ново–Городецьке, Привороття Коростишівського району Житомирської області та місті Коростишів, які зберігаються в архівних фондах кафедри етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Усього автором дисертації під час експедиційних досліджень протягом 2003-2004 рр. було обстежено 35 сіл Житомирської та 9 сіл Рівненської областей.

При написанні дисертаційної роботи були використані також матеріали, зібрані іншими дослідниками, зокрема А.Шкарбаном, під час комплексних експедицій до переселенців з Чорнобильської зони, організованих ЦЗКС при МНС України. Матеріали експедицій зберігаються в названій установі.

Матеріали (записи замовлянь та описи обрядів) з Полісся попередніх періодів хоч і не є базовими для дисертаційного дослідження, проте вони дали можливість порівняти сучасну ситуацію на Поліссі щодо народних медичних знань з традицією ХІХ – ХХ ст. і з‘ясувати, чи існує тяглість у традиції народної медицини даного регіону. Значний інтерес становлять неопубліковані етнографічні та фольклорні записи з часів, що безпосередньо передують досліджуваним у дисертації. Ці матеріали містяться в Рукописних фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України у фонді № 14 та фонді № 3. Авторами цієї групи джерел були етнографи та фольклористи³.

Таким чином, для вивчення народної медицини українців Полісся застосовувались джерела, різні за своїм змістом, характером, походженням, часом, тощо, які дали змогу реконструювати народну медичну практику зазначеного регіону, яка вже вийшла з побутування у повному вигляді та простежити трансформацію цієї галузі народної культури протягом останьої чверті ХХ – початку ХХІ століть.