3.4. Роль економічного аналізу в обґрунтуванні прогнозів і планів

Економічний аналіз – це система прийомів і методів вивчення торгово-виробничої та комерційної діяльності підприємств.

Ціль економічного аналізу:

- визначення положення підприємства на ринку;

- виявлення факторів, що знизили економічний потенціал підприємства;

- визначення перспектив підприємства у найближчому майбутньому.

Ціль економічного аналізу тісно взаємозалежна з характером інформації, яку потрібно від нього одержати. Це:

- величина капіталу і майна;

- структура капіталу і майна;

- власний капітал (чисті власні кошти);

- зміна власного капіталу протягом одного періоду.

Зазначена інформація необхідна керівництву підприємства, власникам, державі (фінансовим органам), кредиторам (банкам). Вона необхідна як самому підприємству, так і діловим партнерам для корегування стратегії.

Основне джерело інформації про підприємства - їх власні річні звіти, які виступають у вигляді балансу. Типовий річний звіт, приміром, в американських компаніях, включає три розділи.

Перший - звіт керівництва, де коротко надається загальна картина фінансово-економічного стану фірми в минулому році.

Другий - огляд ділових операцій.

Третій - фінансовий звіт, що представляє собою найбільш важливий з погляду одержання конкретних даних з ринкового положення фірми розділ звіту, де представлений аналітичний матеріал.

На базі аналізу можна розрахувати величезну кількість показників, що характеризують економічний стан фірми, її стабільність на ринку. Важливо визначити ті показники, які дозволяють зрозуміти, чи здатна фірма погасити борги при настанні строків платежів; наскільки здатні перетворюватися в гроші (ліквіди) заборгованість інших форм і матеріальні запаси; чи достатній обсяг продажів стосовно оборотного та основного капіталу фірми; чи є стійким фінансове становище фірми.

Усі показники, виходячи з вимог ринку, можна розділити на такі:

- оціночні, що характеризують досягнутий або можливий рівні розвитку або результати тої або іншої діяльності;

- витратні, що відображають рівень витрат по здійсненню різних видів діяльності.

Найбільш важливими оціночними показниками, які набули широкого застосування, є:

1. Загальний обсяг продажів.

2. Валовий прибуток.

3. Умовно-чиста продукція.

4. Чистий прибуток.

5. Ліквідність.

6. Продуктивність системи.

У своїй практичній діяльності підприємства, насамперед, орієнтуються на обсяг продажів і одержання прибутку. Загальний обсяг продажів - це вартість товарів і послуг, реалізованих споживачеві, і визначається як:

Q = P× N

де Q - обсяг продажів у грошовому вимірнику;

P - ціна;

N - кількість продукції.

Проблема виміру показника продукції полягає в тому, що він знаходиться під сильним впливом інфляційних процесів. Тому дуже важливим є вибір періоду. Як правило, його розглядають у незмінних цінах, а для потреб бухгалтерського обліку і поточного планування - у поточних цінах.

Валовий прибуток – вся сума доходу у вигляді різних націнок.

Умовно-чиста продукція - чистий прибуток і витрати на заробітну плату.

Чистий прибуток - прибуток після сплати податків, що залишається у розпорядженні підприємства.

Ліквідність – можливість швидко розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Продуктивність системи – це її рентабельність.

Аналіз господарських процесів проводиться від загального до часного, тобто спочатку проводиться загальний аналіз роботи підприємств, після цього вивчаються окремі показники господарської діяльності, робляться відповідні висновки. Такий підхід означає реалізацію основного методологічного принципу аналізу – єдність аналізу та синтезу. Наступним принципом є необхідність вивчення економічних явищ у їх взаємозв'язку. Виробничо-торговельний процес складається з окремих економічних явищ, які взаємозалежні та взаємообумовлені.

Економічні явища вивчаються у динаміці. Самі по собі показники господарської діяльності не дають повного уявлення про ефективність роботи підприємства. Більш вірна оцінка виходить у процесі зіставлення показників. Найважливішим методологічним принципом економічного аналізу є необхідність вивчення протиріч господарського процесу та способів їх усунення.

При проведенні аналізу господарської діяльності використовують кілька основних прийомів і методів: порівняння, групування, кореляційний метод.

Основним методом аналізу є порівняння. Цей метод використовується при зіставленні певних даних аналізованого періоду з аналогічними показниками за минулий період, або за кількість років.

За допомогою групування можна простежити взаємозв'язок і взаємозалежність між явищами, визначити фактори, що позитивно або негативно вплинули на показники, виявити закономірності процесів, що відбуваються. Важливо при цьому вірно вибрати ознаку групування: тип підприємства, розмір товарообороту.

Кореляція означає співвідношення, взаємозалежність явищ, понять. Використання кореляційного аналізу дозволяє встановити ступінь залежності між обсягом товарообороту підприємства і товарними запасами, між рівнем витрат і рівнем товарообігу.

До економічного аналізу існує перелік вимог. Аналіз повинен бути:

- оперативним;

- конкретним;

- систематичним;

- об'єктивним.

Оперативність аналізу виражається у своєчасному використанні його результатів для поліпшення господарської діяльності.

Конкретність складається в глибокому, всебічному вивченні даних про роботу підприємства, зіставленні їх із плановими даними та показниками попереднього року.

Системність аналізу позначає його безперервність, систематичність.

Об'єктивність вимагає проведення його з позицій загальнодержавних, а не з вузьковідомчих інтересів.

Існують такі види аналізу:

- попередній аналіз – найчастіше використовується при складанні прогнозів;

- наступний аналіз – глибоке і всебічне вивчення економіки підприємства, оцінка результатів діяльності;

- оперативний за фактичним даними використовується у формі щоденного контролю;

- періодичний аналіз проводиться за звітний рік (місяць, квартал, півріччя, рік).

У процесі аналізу використовується ряд прийомів і показників:

- відносні величини показують відношення одного показника до іншого. Розраховуються у формі відсотків, питомої ваги, коефіцієнтів, індексів.

• середні величини дозволяють узагальнити економічні показники. Застосовуються:

проста середньоарифметична	Х=S Х /n
зважена середньоарифметична	Х=S Х× f / Sf
середня хронологічна	В = (1/2×В1+В2+………1/2×Уn)/( n-1)

• динамічні ряди характеризують зміни економічних явищ у часі.

Для характеристики ряду використовують:

- темпи росту показують у скільки разів порівнюваний рівень більше базисного Т_Р = У_n / В₁;

- середній темп росту = ;

- темп приросту – різниця між темпом росту і 100 %.

1. Обґрунтування стратегії соціально-економічного розвитку підприємства

2. Внутршньофірмове планування, принципи, методи, класифікація

3. Зміст бізнес-планів

4. Роль економічного аналізу в обґрунтуванні прогнозів і планів

1. Обґрунтування стратегії соціально-економічного розвитку підприємства