3. Підприємство як основна ланка підприємництва

Підприємство – це організаційно відокремлена та економічно незалежна ланка, що виконує роботу або надає послуги з метою задоволення суспільних потреб.

За характером підприємства бувають:

• комерційні – мають за мету отримання прибутку,

• некомерційні – вони здійснюють свою діяльність за рахунок бюджету.

Підприємство виступає як юридична особа і має певні ознаки:

• має своє майно;

• несе самостійно майнову відповідальність;

- має право придбати, користуватися та розпоряджатися власністю, - підприємство має закінчену систему бухгалтерського обліку та звітності, самостійний баланс, рахунки в банках, має свою печатку, товарні знаки.

Кожне підприємство виступає як суб’єкт ринкових відносин. Ринок ми можемо розглядати з двох боків.

1. В широкому понятті РИНОК – це проява економічних відносин в виробництві, в розподілі, в споживанні.

2. У вузькому розумінні РИНОК- це сфера товарного обміну, пов’язана з товарно - грошовими відносинами. Вона виникає між виробником та споживачем в процесі купівлі – продажу товарів.

Згідно до першого визначення ринку, він забезпечує зв’язок між виробником та споживачем, перебуває під їх впливом та сам на них впливає.

Ринок, на якому в ролі суб’єкта виступає підприємство, можна класифікувати за різними ознаками:

- ринок засобів виробництва;

- ринок предметів споживання ;

- ринок інформацій та інновацій;

- грошово – кредитний ринок;

- валютний ринок;

Підприємство, вступаючи на ринок, повинно дотримуватись таких загальноприйнятих принципів поведінки:

- соціальне партнерство – полягає у тому щоб не задати шкоди іншим;

- свобода підприємницької діяльності;

- підприємство на ринку повинно будувати свої дії за принципом суверенітету власного та інших контрагентів підприємницької діяльності;

- право розпоряджатися власним майном та прибутком, який був отриманий в результаті підприємницької діяльності.

4. Основні організаційно – правові форми підприємницької діяльності

Підприємство може створюватися у такий спосіб:

• одноосібне володіння;

• товариство;

• акціонерні товариства або корпорації.

Всі вони мають як переваги, так і недоліки. Наприклад, перевагами одноосібного підприємства є:

- відносна простота реєстрації, незначні витрати на реєстрацію;

- повна самостійність;

- максимально можливі спонукальні мотиви для ефективної діяльності;

- повна конфіденціальність діяльності.

А недоліки виявляються у тому, що:

- складно залучити великий капітал;

- немає достатніх коштів для розвитку своєї справи;

- воно має невисоку платоспроможність;

- комерційні банки до відносин з ним підходять дуже обережно і неохоче видають одноосібним підприємцям великі кредити але встановлюють великі відсотки;

- підприємець несе повну відповідальність за результати;

- він не має можливості використовувати спеціалізований менеджмент;

- його характеризує невизначений строк існування.

Переваги товариств і партнерств у тому, що в них:

- більш широкі можливості для розвитку діяльності;

- вони більш фінансово незалежні та дієспроможні, і с погляду комерційних банків несуть менший ризик;

- їх відрізняє велика свобода та оперативність господарської діяльності

- товариства мають додаткові можливості для застосування менеджменту.

А недоліки в тому, що:

- крах одного з партнерів може спричинити до краху товариства;

- недостатність досвіду про підприємницьку діяльність;

- можлива несумісність партнерів;

- непередбачуваність процесу і результатів діяльності товариств як нестійкої організаційно – правової форми;

- у товариствах збільшується господарський ризик, зменшується впевненість очікуваного прибутку.

Найбільш сучасною формою зараз вважаються акціонерні товариства або корпорації. Їх переваги в тому що:

- вони значно легше збільшують обсяги діяльності і, як наслідок, отримують прибуток;

- кожний акціонер може зменшити власний фінансовий ризик за рахунок придбання акцій кількох компаній;

- кожний акціонер несе обмежену відповідальність в межах вартості акцій, які йому належать;

- кредитори корпорації можуть пред’явити претензії лише корпорації в цілому, але не окремому акціонеру;

- ця організаційно – правова форма є утворення, яке може функціонувати довгий строк, а це надає можливості для безперервного розвитку.

Недоліки у:

- наявності певних розбіжностей між функціями власності і функціями контролю;

- розподіл функції власності та контролю може привести до виникнення конфлікту між менеджерами і акціонерами;

- їх доходи підлягають подвійному оподаткуванню і вони сплачують більші податки на одиницю прибутку, бо сплачують податок на прибуток і податки на дивіденди;

- в корпорації існують досить суттєві можливості для зловживань з боку посадових осіб.