5. Моделі підприємництва і внутрішні фактори його розвитку

Моделі підприємництва.

Тут можна виділити 2 моделі підприємницької діяльності:

1. Традиціоналістична (класична) модель.

2. Інноваційна модель.

Частіш за все ці дві моделі використовуються у сполученні, що дозволяє в достатній мірі використовувати переваги кожної з цих моделей. Сполучення цих двох моделей відповідає такій характерній рисі підприємництва, як новаторство – нововведення, в результаті чого утворюється нова комбінація факторів підприємництва, яка приносить і нові результати.

Класична модель спрямована на виробництво та постачання на ринок традиційних товарів та послуг. При цьому за мету ставиться максимізація віддачі задіяних факторів. Отже дії підприємця, у даному випадку, наступні:

1. Він оцінює діючий ринок і ті ресурси які він може задіяти.

2. Визначає мету та вивчає можливості її досягнення.

3. Використовує свої можливості, які забезпечили б йому максимальну віддачу задіяних факторів виробництва.

Інноваційна (творча) модель підприємництва пов’язана з розробкою нових ідей та засобів, або з досягненням уже відомих цілей за допомогою нових засобів.

Інновація – нововведення, оновлення основних фондів, удосконалення управління діяльністю, удосконалення організації праці, економіки підприємства в цілому.

Інновація в підприємницькій діяльності проявляється у новаторстві особливого роду, у комбінуванні більшої частини факторів виробництва. Мова йде про створення зміни розвитку організаційних структур з метою відкриття або збільшення обсягів підприємницької діяльності.

Інноваційна модель передбачає:

- пошук та формулювання ідеї і визначення мети діяльності,

- вивчення зовнішнього середовища з метою пошуку альтернативних варіантів,

- оцінка власних підприємницьких факторів (ресурсів) та порівняння з тим, що потрібно для здійснення поставленої мети,

- пошук та залучення (якщо це необхідно) зовнішніх джерел інвестування підприємницького проекту.

Підприємництво як певний тип економічної поведінки має досить багато умов, які сприяють його саморозвитку.

Перш за все діяльність підприємця кожної структури протікає в умовах жорсткої конкуренції. Конкурентне ринкове середовище створює сприятливі умови як для розвитку окремого підприємства, так і для суспільства в цілому. Ринкове конкурентне середовище примушує кожного підприємця працювати рентабельно , якщо він бажає залишитись на „економічному полі”. Конкуренція виступає як головний внутрішній імпульс саморозвитку підприємництва.

По – друге наявність прямих зв’язків суб’єктів ділових відносин, наявність підприємницької інфраструктури (банки, біржі, інформаційні системи, аудиторські та консалтингові фірми) створює необхідні умови для забезпечення розвитку підприємницької діяльності.

Далі, маркетинг передбачає систему вивчення контрагентів по підприємницькій діяльності, він по суті справи має на увазі узгодження можливостей підприємницької структури та запитів споживачів.

Менеджмент повинен забезпечити таку систему стратегій, методів, засобів та форм управління, яка приводила б до підвищення ефективності діяльності.