Тема 11: Методи управління підприємствами

Ключові слова і терміни : суб’єкт управління, об’єкт управління, регламентування, організаційно - методичне інструктування.

1. Поняття, сутність і класифікація методів управління

У процесі управління суб'єкт управління впливає на керований об'єкт для досягнення визначених цілей. При цьому навіть для досягнення однієї і тієї ж мети вид і характер впливу можуть істотно розрізнятися. Так, якщо перед підприємством ресторанного господарства поставлена задача збільшити обсяг товарообігу, то її рішення може бути забезпечено різними способами:

• шляхом упровадження нових форм обслуговування і додаткових послуг;

• розширенням асортименту продукції;

• підвищенням цін на продукцію;

• матеріальним і моральним заохоченням працівників і т.д.

Узагальнюючи теорію і практичний досвід управління, методи управління можна визначити як способи впливу суб'єкта управління на керований об'єкт для досягнення визначених цілей.

Методи управління різноманітні, але їхній вплив на персонал підприємства в цілому і на кожного окремого працівника опосередковано мотивацією.

У поведінці людей важлива роль належить потребам і інтересам. Усвідомлені потреби спонукають до дії. Сукупність потреб, на досягнення яких спрямована діяльність людей, визначає мотиваційну спрямованість методів управління:

• економічних;

• організаційно-розпорядницьких;

• соціально-психологічних.

Економічні методи управління передбачають матеріальну мотивацію, тобто орієнтацію на виконання визначених показників чи завдань і здійснення після їх виконання економічної винагороди за результати роботи. Таким чином, використання економічних методів управління зв'язано з формуванням плану роботи і контролем за його здійсненням, а також економічним стимулюванням праці, тобто з раціональною системою оплати праці, що передбачає заохочення за визначену кількість і якість праці і застосування санкцій за невідповідність його кількості і недостатню якість.

Організаційно-розпорядницькі методи управління базуються на владній мотивації. Владна мотивація заснована на підпорядкуванні закону, правопорядку, старшому за посадою і т.п. В управлінні ця мотивація грає дуже істотну роль. Вона припускає не тільки безумовне дотримання законів і нормативних актів, прийнятих на державному рівні, але і чітке визначення прав і обов'язків керівників і підлеглих, при якому розпорядження керівника обов'язкове для виконання підлеглими. Недотримання цих відносин підлеглими спричиняє застосування санкцій (зауваження, догана, звільнення і т.п.). Владна мотивація створює необхідні умови для організації і взаємодії, а самі організаційно-розпорядницькі методи управління покликані забезпечити ефективну діяльність системи управління будь-якого рівня на основі її оптимальної організації. Ці методи охоплюють організаційне планування, організаційне нормування, інструктаж, розпорядництво і контроль.

До організаційно-розпорядницьких методів на макрорівні можна віднести законодавчі акти, що регулюють права й обов'язки об'єктів управління і створюють рамкові умови для функціонування підприємств.

Однак, як показує практика, застосування тільки матеріальних і владних мотивацій не дозволяє повною мірою мобілізувати творчу активність персоналу і кожного працівника на досягнення цілей. Для досягнення максимальної ефективності управління необхідні духовні мотивації, на які спираються соціально-психологічні методи управління. За допомогою цих методів впливають переважно на свідомість працівників, на соціальні, етичні, релігійні й інші інтереси людей і здійснюють моральне стимулювання трудової діяльності. Моральна мотивація відрізняється особливою складністю і тонкістю. Її кінцевий ефект визначити важко, але її результати дуже значні.

Методи управління впливають комплексно на всі перераховані види мотивів, тому не слід протиставляти їх один одному, підрозділяючи на головні і другорядні. Навпроти, їх треба розглядати в єдності і взаємозв'язку, тому що їх комплексне використання сприяє оптимальному досягненню поставлених цілей.