Перевірте себе.

1. Який аспект управління є визначальним у менеджменті:

• політичний;

• організаційно-технічний;

• правовий;

- соціально-економічний

2. Менеджмент за колом вивчаючих проблем:

• вужче, ніж управління в цілому;

• ширше, ніж управління;

• ці поняття ідентичні;

• ці поняття не можна співставляти

3. Зворотний зв’язок у системі управління ,це:

• команда, що йде від суб’єкта об’єкту;

• інформація про стан підприємства на ринку;

• інформація про виконання розпоряджень та про стан підприємства, що надається суб’єкту;

• обмін інформацією між функціональними підрозділами

Питання для самоконтролю.

1. Як слід розуміти процес управління.

2. Поняття суб’єкта й об’єкта управління.

3. Складові системи управління.

4. Поняття прямого і зворотного зв’язку.

5. Що являє собою навколишнє середовище ?

6.У чому особливості управління ресторанним господарством.

Тема 10. Функції, структури і форми управління

Ключові слова і терміни: функція, ресурси, координація, мотивація, прогнозування, рівень управління.

1. Функції управління

– це види діяльності, за допомогою яких керуюча система впливає на об'єкт управління.

У функціях управління розкривається зміст управління як процесу, відображаються вид управлінської діяльності, посадові обов'язки, закріплені за визначеним структурним підрозділом чи працівником, призначення конкретного органу управління.

Розрізняють основні (загальні) і конкретні функції управління.

Основні функції управління є загальними для усіх виробничо-економічних систем, відносяться до будь-якого об'єкту управління. Вони необхідні для рішення загальних задач управління і типові для всього управлінського процесу.

Виходячи зі змісту виконуваних робіт

Ф ункція планування

– де ми знаходимося в даний час?

Аналізуються слабкі і сильні сторони організації в таких важливих областях, як фінанси, виробництво, маркетинг і ін. Цей аналіз потрібний для визначення реальних можливостей фірми.

– куди ми хочемо рухатися?

Додатково вивчаються інші фактори внутрішнього середовища: економічні умови, рівень технології, соціальні і культурні зміни в організації. Оцінюються можливості позитивного чи негативного впливу зовнішнього середовища: умови конкуренції, закони, політичне положення й ін. У результаті керівництво визначає, які варто поставити цілі і що може перешкодити їх досягненню.

– як ми збираємося це зробити?

Планування як функція управління розглядається широко як спосіб, за допомогою якого керівництво забезпечує єдиний напрямок зусиль усіх членів організації до досягнення її загальних цілей.

В загальній системі планування важливе місце приділяється оперативному плануванню. В англійській мові це поняття виражене більш точно – реактивне планування. Воно являє собою оперативне втручання в цей процес, якщо внутрішні чи зовнішні умови непередбачено змінилися.

Планування поділяється на 2 види: перспективне і поточне. Перспективне планування має характер стратегічного планування.

У свою чергу стратегічне планування припускає чотири основних види управлінської діяльності:

• р озподіл ресурсів – передбачає найбільш раціональне використання устаткування, площ, формування запасів, прискорення оборотності оборотних коштів, мінімізацію витрат обертання, оптимальне розставляння кадрів;

• адаптацію до зовнішнього середовища варто розуміти як дії стратегічного характеру, що поліпшують відносини фірми з її оточенням – постачальниками, споживачами, її реакцію на попит, науково-технічні зміни;

• внутрішня координація припускає чітку постановку внутріфірмового планування, оптимізацію роботи підрозділів фірми, виявлення і ліквідацію слабких сторін у діяльності фірми;

• організаційно-стратегічне передбачення означає, що стратегічний план повинний розроблятися з урахуванням перспективи. Стосовно до фірми це означає насамперед передбачення попиту і передбачення ресурсів, необхідних для його задоволення.

Довгострокові цілі фірми, відображені в її стратегії, повинні підрозділятися на етапи чи короткострокові цілі, а досягнення останніх повинне ґрунтуватися на детально розробленому плані, на свого роду короткострокової стратегії, що називається тактикою. Тактика розробляється в розвиток стратегії. Вона розрахована на більш короткий термін, ніж стратегія. Результати стратегії звичайно стають очевидними через кілька років, а тактичні результати виявляються швидко і легко співвідносяться з поставленими конкретними цілями.