3. Характеристика відносин управління

Предметом вивчення науки управління є відносини управління – це зв'язки людей у процесі управління їх спільною діяльністю.

Відносини управління класифікуються по наступних ознаках:

1. За рівнем системи управління.

• відносини субординації – службове підпорядкування молодшого за посадою старшому, виконання правил службової дисципліни. Такі відносини складаються між структурами підрозділу і між керівником і підлеглим різних рівнів. Ці відносини характеризуються тим, що керівник має право віддавати розпорядження відповідно до посадових обов'язків підлеглих, вимагати їх виконання, а підлеглий – їх сумлінно виконувати;

• відносини координації – між органами, структурними підрозділами, керівником і підлеглим одного рівня.

За допомогою координації організується взаємодія виконавців, узгодження дій керованих об'єктів. Відносини координації здійснюються по горизонталі і вертикалі.

2. По місцю виникнення.

Розрізняють відносини управління зовнішні і внутрішні. Зовнішні – між підприємствами ресторанного господарства і постачальниками, банками, вищими органами. Внутрішні – усередині підприємств між структурними підрозділами й окремими працівниками.

3. По характеру організаційного зв'язку:

Лінійні, функціональні, міжфункціональні.

Лінійні – між керівником і підлеглими.

Функціональні – між підрозділами різних рівнів управління.

Міжфункціональні – між підрозділами підприємств ресторанного господарства, що виконують різні функції.

4. За формою: Формальні і неформальні.

Формальні – визначаються відповідністю інструкціям, положенням, посадовим обов'язкам, тобто формальними установками.

Неформальні – між людьми на основі їхніх симпатій, поглядів, що збігаються, звичок.

5. За часом: Постійні і тимчасові.

6. По змісту.

Економічні, соціальні, інформаційні, організаційні.

7. По характеру відносини управління поділяються на:

• міжособистісні, котрі складаються в трудових колективах між виконавцями і керівниками, керівниками різних рівнів;

• міжсистемні – між галузями, відомствами, а також відносини з державою;

• внутрісистемні – між органами управління підприємствами, організаціями однієї системи (ресторанного господарства).

4. Особливості управління ресторанним господарством

Теоретичні положення і практичні рекомендації управління і менеджменту як наукової дисципліни можна використовувати для всіх підприємств, незалежно від їхньої галузевої приналежності, форми власності і т.д. Разом з тим, в управлінні підприємствами ресторанного господарства необхідно враховувати особливості їхньої діяльності.

Ресторанне господарство – особлива галузь, що одночасно відноситься до сфери виробництва і до сфери обертання. У ній одночасно вирішуються як економічні, так і соціальні задачі. Особливість галузі як об'єкта управління в тім, що в ній одночасно здійснюються процеси виробництва, реалізації й організації споживання й обслуговування. Різноманітними є типи підприємств і контингент. На процес управління впливають також:

• частота споживання продукції;

• постійно змінюваний попит;

• територіальна розосередженість, малі форми господарювання;

• значні витрати ручної праці і т.д.