4. Методи управління ризиками підприємств

Ризик можна значно зменшити кваліфікованою і ефективною роботою в області управління, використовуючи для цього різні методи. Існують дві категорії таких методів:

1. методи мінімізації втрат;

2. методи відшкодування втрат.

Методи мінімізації втрат включають:

Метод ухилення від ризику. При цьому підприємство може просто відхилиться від діяльності, яка містить певний ризик. На практиці це означає не «брати на себе ризик вище звичайного рівня».

Метод запобігання збитків. Підприємство може спробувати зменшити, але не повністю усунути конкретні збитки. Попередження втрат означає можливість уберегтися від випадковостей за допомогою конкретного набору попереджувальних дій. Кожне підприємство зацікавлено в попереджувальній діяльності. Проте її здійснення не завжди можливо із технічних або економічних причин.

Метод мінімізації втрат. Підприємство може спробувати запобігти частини своїх збитків, дотримуючи всі правила, встановлені урядом (законодавством). При цьому воно може уникнути додаткових штрафних санкцій, підтримуючи добрі відносини із споживачами і постачальниками продукції. Підприємство може зменшувати розміри фінансових претензій, які воно може задовольнити.

Метод передачі контролю за ризиком. Підприємство може позбутися ризику, передавши його іншій особі або групі осіб.

Методи відшкодування збитків - застосовуються тоді, коли підприємство зазнає збитків, не дивлячись на зусилля по мінімізації втрат:

Ухвалення ризику - підприємство може утримати ризик у випадках коли:

• потенційна втрата дуже незначна;

• витрати на страхування дуже великі;

• ефективний менеджмент може понизити ризик;

• інших можливостей захисту від ризику немає. Рішення про розмір утримання ризику залежить від розміру власного капіталу і ліквідності активів.

Розподіл ризику – це метод, при якому ризик вірогідного збитку або втрат ділиться між учасниками, так що можливі витрати кожного невеликі. Цей метод лежить в основі ризиків фінансування. Основним принципом ризикового фінансування є розділення і розподіл ризику за рахунок:

• попередньої акумуляції фінансових коштів в загальних фондах, не пов'язаних з конкретним інвестиційним проектом;

• організація фондів у формі партнерства;

• управління декількома фондами партнерства знаходиться на різних стадіях розвитку.

Пошук інформації – цей метод направлений на зниження ризику шляхом знаходження або використовування необхідної інформації для ухвалення ризикового рішення.

Передача ризику – підприємство може віддати перевагу покриттю збитків за рахунок засобів, отриманих із зовнішніх джерел. Частіше всього передача ризику проходить шляхом страхування.

Основними шляхами зниження ризиків є:

• пошук партнерів серед підприємців, які мають у своєму розпорядженні достатні фінансові ресурси, партнерів, які володіють достатньою інформацією, партнерів, що міцно стоять на ринку;

• використання послуг зовнішніх консультантів - експертів в тій області, де ризик найбільш вірогідний;

• орієнтація на певні категорії споживачів, які охоче сприймають різні нововведення;

• прогнозування можливості ризику, розробка альтернативної підприємницької діяльності;

• створення резервних фондів для самозбереження підприємства.

Перевірте себе:

1.Існування ризику безпосередньо пов’язано з наявністю невизначеності, яка неоднорідна за формою прояву і за змістом. Ризики можна класифікувати:

а) по типам людської діяльності.

• господарський,

• приватний,

• науковий,

• медичний.

б) по рівню :

• низькі ризики,

• повні ризики,

• високі ризики,

• помірні ризики.

в) залежно від рівня управлінських економічних, або виробничих програм, здійснюваних по різних рівнях народного господарства.

• народногосподарський ризик,

• адміністративний ризик,

• локальний ризик.

2. Один з найприйнятніших підходів і оцінки ризику пов’язаний з інтегральною оцінкою ризику, включає взаємозв’язані аспекти:

а) кількісний,

б) динамічний,

в) якісний,

г) нормативний,

д) технічний.

3. При кількісній оцінці ризику можуть використовуватися різні методи, найпоширенішими є:

а) статистичний,

б) метод експертних оцінок,

в) метод інтерполяції,

г) аналітичний метод,

д) метод екстраполяції,

є) аналіз доцільності витрат,

ж) метод використування аналогів.