3. Стратегія підприємницької діяльності в умовах ризику

Результати оцінки ризику мають велике значення для ухвалення обґрунтованих і раціональних рішень при визначенні стратегії підприємницької діяльності.

Необхідність продуманої стратегії диктується рядом причин і, перш за все, підвищеним рівнем ризику в здійснювані підприємницькій діяльності. В цих умовах вибір стратегічного напряму на перспективу стає найважливішою задачею керівництва підприємства. Стратегічне планування дозволяє прогнозувати майбутні задачі і можливі рішення підприємства, є найважливішим чинником економічної діяльності і зниження ризику при виборі рішень та допомагає забезпечити єдність мети самого підприємства. Воно припускає слідуючи аспекти управлінської діяльності:

• розподіл ресурсів;

• внутрішнє узгодження і координація;

• поліпшення взаємозв'язків і взаємостосунків із зовнішнім середовищем;

• організаційне передбачення;

• обґрунтовані прогнози і пропозиції на базі аналізу стратегічних альтернатив і ухвалення стратегій.

Стратегічне планування дозволяє пов'язати між собою економічну, соціальну і кадрову політику. Спираючись на результати обробки маркетингової інформації стратегічне планування в значній мірі зменшує ризик вибору і реалізації неефективної комерційної операції. В умовах ринку на вибір стратегії підприємницької діяльності впливає ряд чинників, які обмежують його можливості приймати участь в ризиковій діяльності:

1. наявність фундацій (засобів), які знаходяться у розпорядженні керівника підприємства і задачами його розвитку є співвідношення між фондами і метою розвитку, які залежать зокрема від безперервності реалізації, збалансованості зв'язків з контрагентами, чіткості бухгалтерського обліку і ступеня платоспроможності підприємств;

2. створення фондів ризику - фонди ризику є фінансовими, матеріальними і іншими резервами, які дозволяють в конкретних ситуаціях, з більшою мірою упевненості, ухвалювати ризиковані рішення. Це фінансове і матеріальне покриття вірогідних, у тому числі, і негативних наслідків реалізації рішень.

3. наявність розроблених заходів по управлінню ризиком, тобто заходів по нейтралізації і мінімізації можливих негативних наслідків, які можуть виникнути в ході реалізації обраної альтернативи.

При визначенні стратегії підприємницької діяльності слід враховувати деякі чинники, які не піддаються точній якісній оцінці. Серед них є :

• фінансові можливості;

• характеристика продукції, яка реалізується;

• етапи життєвого циклу продукту;

• тип ринку;

• ринкова стратегія конкурентів.

При виборі сегментів ринку підприємство повинне враховувати свою мету, сильні сторони, ступінь конкуренції, характер каналів збуту, свій образ і прибуток.

Обґрунтовування стратегії розвитку підприємства вимагає прогнозування потреби в ресурсах, достатніх для досягнення стратегічної мети, а також джерел надходження цих ресурсів. Такі прогнозні розрахунки роблять стратегічну мету більш реальною для здійснення.

Отримання більшого очікуваного прибутку пов'язано з великим ризиком, тому вибір найкращого рішення, в умовах невизначеності даних про обстановку, істотно залежить від того, який ступінь цієї невизначеності. Залежно від цього розрізняють три варіанти рішень:

1. вибір найкращого рішення за умови, що вірогідність можливих варіантів обстановки невідома, але існують основні напрями оцінки їх відносних значень;

2. вибір найкращого рішення за умови, що вірогідність можливих варіантів обстановки невідома, але існують основні принципи підходу до оцінки результату дій. Це характерно для ситуації невизначеності;

3. вибір найкращого рішення за умови, що відома вірогідність можливих варіантів обставин. Це характерно для ситуації ризику.

Для досягнення найбільшого ефекту при реалізації вибраного варіанту підприємницької діяльності має велике значення розробка комплексу заходів щодо запобігання можливих втрат внаслідок дії негативних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства. Для отримання оптимальних кінцевих результатів необхідно продумано підходити до вибору методів управління ризиком підприємства.