2. Методи конкурентного суперництва

Існують два основних метода конкурентної боротьби:

• ціновий метод;

• неціновий метод.

Цінова конкуренція переважно використовувалась у період становлення ринкової економіки. Метод полягає у суперництві підприємств за отримання додаткового прибутку на підставі або зниження витрат виробництва і обігу певного виду продукції без зміни її асортименту і якості, або за рахунок зменшення прибутку по цьому виду продукції.

Нецінова конкуренція – передбачає використання цілого ряду шляхів:

• передбачає пропозицію товарів більш високої якості з кращими показниками надійності, строків використання, пропозицію більш продуктивних виробів у більш широкому асортименті;

• велику роль відіграють такі параметри продукції: економічність, енергоємність, естетичність, безпечність використання цієї продукції;

• оновлення якості продукції, яка виступає як символ моди;

• покращення послуг, надання додаткових послуг, які супроводжують цей товар – гарантії, демонстрації;

• значення надійності і репутації фірми – виробника продукції і постачальника, престижність фірми;

• деякі нематеріальні активи: товарні знаки, товарні форми.

В останні роки нецінова конкуренція відіграє домінуючу роль серед методів конкурентної боротьби. Конкуренцію можна поділити на:

- добросовісну;

- недобросовісну.

Держава, розуміючи силу конкуренції, розробляє певні правові заходи, які можуть забезпечити обмеження монопольної діяльності.

В умовах жорсткої конкурентної боротьби часто окремі підприємці використовують методи недобросовісної конкуренції.

Шляхи ведення недобросовісної конкуренції:

• недобросовісна конкуренція – це використання демпінгових цін, які встановлені нижче собівартості;

• встановлення контролю над діяльністю конкурента;

• зловживання панівним положенням на ринку;

• встановлення дискримінаційних цін або комерційних умов;

• встановлення залежності поставок конкурентних товарів або надання послуг від прийняття відповідних обмежень по виробництву та розподілу конкурентних товарів;

• введення обмежень при збуті продукції, визначення кому, коли, якою кількістю, на яких умовах буде реалізована продукція;

• таємні умови на торгах;

• хибна інформація та реклама, які вводять конкурента в обман;

• недобросовісне копіювання товару, відхилення від стандартів і умов поставки.

Підприємницька фірма в залежності від конкурентних умов може застосовувати любі методи боротьби та різні типи конкурентної поведінки:

1. креативний;

2. пристосовуючий;

3. забезпечуючий або гарантуючий.

Кожен з типів характеризується певними рисами.

Креативний тип - передбачає систему дій конкурента, яка складається з заходів, спрямованих на створення нових ринкових відносин, які б забезпечували переваги над суперниками – це випуск нової продукції, застосування нових технологій виробництва, нових форм побудови організаційної структури, нових методів розподілу та збуту продукції.

Пристосовчий тип – полягає у врахуванні інноваційних змін і спробах випередити дії суперників, пов’язаних з модернізацією виробництв. В цьому випадку дії підприємця перш за все спрямовані на копіювання в найкоротші строки досягнень своїх суперників.

Забезпечуючий тип – базується на прагненні підприємця до збереження і стабілізації на перспективу досягнутих позицій на ринку. Цей тип звичайно застосовується тоді, коли підприємець не має можливості суттєво змінювати виробничу та комерційну програму , коли у нього недостатні інноваційні можливості.

Всі ці методи враховуються підприємцем при розробці конкурентних стратегій і підпорядковуються їй. Конкурентна стратегія – це концепція і підпорядкована їй система дій фірми, спрямована на досягнення її кінцевих цілей (збільшення прибутку, монополізація ринку). Монополізація ринку передбачає дії, спрямовані на зменшення кількості конкурентів. Інтеграція ринку передбачає стабілізацію власного положення шляхом зменшення ризику за рахунок довгострокового або короткострокового співробітництва з іншими фірмами (у вигляді корпорацій).

Вибір та сполучення цих стратегій залежить від рульової та змістовної функції фірми. Ці фірми підрозділяються на чотири групи: лідери, претенденти на лідерство, відомі, новачки.

Підприємницька діяльність передбачає підвищення конкурентоспроможності підприємств, де певну роль відіграє система заходів по захисту підприємницьких таємниць.