2. Механізм та методи державного регулювання підприємницької діяльності

Механізм державного регулювання підприємницької діяльності забезпечується по різних напрямках:

• організаційно - адміністративними шляхами;

• кредитно – фінансовими засобами;

• податковим законодавством;

• за допомогою антимонопольного законодавства.

Формування державної політики регулювання підприємницької діяльності було ініційовано в Україні у 1991 р. Тоді був створений державний комітет України щодо сприяння розвитку малих підприємств і підприємництва. У 1995р він був ліквідований і його функції були передані до спеціальних відділів Міністерства економіки України. Свого часу були розроблені і прийняті важливі документи, спрямовані на розвиток малого бізнесу в Україні, розроблена концепція державної політики розвитку малого бізнесу.

Державне регулювання підприємницької діяльності являє собою вплив на підприємницькі структури та ринок з метою створення нормальних умов для їх функціонування і здійснюється різними методами:

- прямі методи здійснюються за допомогою прийняття відповідних законів і заснованих на них дій виконавчої влади;

- непрямі методи базуються на використанні різноманітних економічних та фінансових важелів – податків, кредитів, банківських відсотків.

Основні моменти, які характеризують прямі методи регулювання, відображаються в Господарському кодексі України. Дуже важливим моментом державного регулювання є прямий державний контроль за монопольними ринками. Механізм державного регулювання цих ринків сформульований в законі України „Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції”. Контроль за дотриманням цього закону здійснює антимонопольний комітет України, а також його органи на місцях.(статті : 40,41)

Перевірте себе:

1. Державне регулювання базується на таких принципах :

а) ефективність дії механізму регулювання

б)справедливості,

в)послідовності,

г) комерційній таємниці,

д) простоті системи.

2. Механізм державного регулювання підприємницької діяльності здійснюється за наступними напрямками:

а) організаційно – адміністративними,

б) кредитно – фінансовими,

в) за допомогою антимонопольного комітету,

г)податковим законодавством.

Питання для самоконтролю.

1. В чому суть необхідності регулювання підприємницької діяльності?

2. Поясніть економічне регулювання підприємницької діяльності.

3. Механізми державного регулювання підприємницької діяльності.

4. Охарактеризуйте методи державного регулювання підприємницької діяльності.

5. В якому документі відображаються основні моменти регулювання

підприємницької діяльності?

Тема 5: Конкуренція у підприємницькій діяльності

Ключові слова і терміни: конкуренція, конкурентоспроможність, підприємницька таємниця, конкурентне суперництво.

1.Зміст та види конкуренції

„Конкуренція” – з латинського означає зіткнення, боротьба в результаті певних дій. В умовах ринкової економіки конкуренція – це боротьба між підприємцями за найбільш вигідні умови господарської діяльності з метою досягнення найкращих результатів діяльності.

Основний зміст конкуренції – це боротьба за споживача, за найбільш повне задоволення його потреб, за своє місце на ринку. Конкуренція в сучасних умовах перетворює споживача в своєрідний індикатор підприємницької діяльності. Вона забезпечує суперництво господарюючих суб’єктів, коли їх сумісні дії ефективно обмежують можливості кожного з них впливати на обіг товарів на конкретному ринку і стимулює виробництво тих товарів і послуг, які потрібні споживачам.

Конкуренція вимагає від підприємця та всіх учасників ринкових відносин не зупинятися на досягнутому, а перебувати у пошуку нових можливостей в діяльності, тим самим постійно збиває рівновагу між попитом та пропозицією і створює нову ринкову ситуацію.

За період існування ринкових відносин склалося дві основні форми конкуренції: внутрішньогалузева та міжгалузева. На першому етапі існування ринкових відносин перевагу мала внутрішньогалузева конкуренція, а на сучасному етапі значно зросла роль міжгалузевої конкуренції.

Конкуренцію можна класифікувати залежно від кількості та питомої ваги на ринку виробників:

1. „чиста конкуренція” (бездоганна, вільна),

2. небездоганна конкуренція.

Ситуація „чистої конкуренції” має певні ознаки:

• необмежена кількість учасників конкуренції;

• вільний доступ на ринок та вихід з нього;

• стандартність продукту, який реалізовується;

• ні один учасник ринкових відносин не в змозі впливати на рішення інших учасників.

Небездоганна конкуренція має такі підвиди:

• чиста монополія;

• монополістична конкуренція;

• олігополія.

Чиста монополія – монополіст контролює ціни на ринку, робить поставки продукції на ринок. При цій формі конкуренції вхід на ринок заблокований.

Монополістична конкуренція – відносно велика кількість продавців на ринку, товари схожі між собою, але не ідентичні, вхід на ринок досить простий.

Олігополія – кількість продавців невелика, товар різноманітний (як стандартизований, так і диференційований), вступ на ринок досить складний.