9. Питання для самоконтролю.

1. Як класифікуються обприскувачі?

2. Які Ви знаєте робочі органи обприскувачів?

3. Яка будова розпилювачів обприскувачів?

4. Які Ви знаєте типи розпилювачів?

5. Процес роботи обприскувача.

6. Будова та принцип роботи гідроструменевого ежектора.

7. Як регулюється тиск у комунікаціях обприскувача?

5.8. Опишіть послідовність встановлення обприскувача на норму витрати отрутохімікату.

8. Правила техніки безпеки під час роботи з обприскувачами.

5.10. Робочий процес під час термомеханічного способу утворення аерозолів.

5.11. Будова та регулювання аерозольного генератора РАГ-2 (АГ-УД-2).

Бібліографічний список

1. Войтюк Д.Г., Гаврилюк Г.Р. Сільськогосподарські машини. – К.: Урожай, 1994. – С. 191-210.

2. Сільськогосподарські та меліоративні машини: Підручник / Д.Г. Войтюк, В.О. Дубровін, Т.Д. Іщенко та ін.; За ред. Д.Г. Войтюка – К.: Вища освіта, 2004. - С. 185-194.

3. Карпенко А.Н., Халанский В.М. Сельскохозяйственные машины. –М.: Агропромиздат, 1989.- С.170-203.

4. Практикум з технологічної наладки та усунення несправностей сільськогосподарських машин / Г.Р. Гаврилюк, Г.І. Живолуп, П.С. Короткевич та ін.-К.: Урожай, 1995.- С. 104-116.

Лабораторна робота №13 обпилювачі. Протруювачі

1. Мета роботи: вивчити будову, процес роботи та регулювання обпилювачів і протруювачів. Ознайомитись з підготовкою їх до роботи.

2. Тривалість заняття – 2 академічні години.

3. Обладнання робочого місця: лабораторна установка на базі обпилювач ОШУ-50, стенд з робочими органами обпилювача та протруювача, сухий порошок (пісок), ваги, секундомір, комплект плакатів.

4. Місце проведення заняття: лабораторія №2 ґрунтообробних та посівних машин кафедри с.-г. машин, майданчик (ангар) для зберігання сільськогосподарської техніки.

5. Загальні відомості

Розрізняють хімічне протруювання і термічне знезаражування. При хімічному протруюванні посівний матеріал перед сівбою обробляють хімічними препаратами, які убивають зародки збудників хвороб або шкідників зерна (твердої сажки пшениці і ячменю, стеблової сажки жита, сажки проса, пузирчастої та пилової сажки кукурудзи). Збудників хвороб всередині насіння або цибулі знищують термічним знезаражуванням за допомогою гарячої води або нагрітого повітря.

Насіння обробляють сухим, напівсухим, мокрим, дрібнодисперсним і термічним способами. При сухому протруюванні насіння рівномірно покривається (обпудрюється) тонким шаром пилоподібних хімічних препаратів. Перевага цього способу полягає в тому, що насіння можна протруювати за кілька місяців до початку сівби. Витрата отрути на 1 т насіння не перевищує 3 кг.

При напівсухому протруюванні насіння обробляють малими дозами рідких отрутохімікатів підвищеної концентрації і витримують (томлять) у купах протягом 4 год. Насіння при такому протруюванні мало зволожується, що дає змогу висівати його без просушування або зберігати декілька днів без втрати посівних якостей.

При мокрому способі протруювання насіння сильно змочують розчином препарату і піддають дво-, тригодинному томлінню під брезентом, після чого просушують. Цим способом протруюють насіння ячменю, вівса, проса.

Дрібнодисперсний спосіб протруювання зводиться до обробки насіння розпиленими суспензіями отрутохімікатів (отруйним туманом). Насіння протруєне цим способом, можна зберігати без просушування, оскільки вологість його підвищується мало.

Термічний спосіб знезаражування рекомендують застосовувати для боротьби з пиловою сажкою. При цьому способі вологість насіння значно підвищується і воно потребує досушування.

Протруювач насіння ПС-10А призначений для зволоженого протруювання насіння зернових, бобових і технічних культур розпиленими водними суспензіями отрутохімікатів. Це самохідна автоматична установка з приводом усіх механізмів від електродвигунів загальною потужністю 5,5 кВт.

Протруювач складається із завантажувального транспортера-підбирача 3 (рис. 13.1), бункера насіння 13, розподільника насіння з диском 25 і розпилювачем 26, камери протруювання 32, резервуара 6 з механічними мішалками, вивантажувальних шнеків 10, 18 і 31, механізму пересування 28, дозаторів робочої рідини 36 та насіння 19, заправного насоса 1, повітроочисного пристрою та системи електрообладнання з пультом керування. Рама машини спирається на чотири колеса 27 з пневматичними шинами. Для зручності маневрування передбачено рульове керування машиною.

Протруювач може виконувати такі операції: заповнення резервуара водою, приготування робочої рідини (суспензії), самозавантаження насінням, протруювання його і вивантаження. Протруювач обладнаний системою очищення забрудненого повітря.

Робоча рідина і насіння в камеру протруювання надходять синхронно завдяки системі датчиків, установлених у бункері для насіння і резервуарі для робочої рідини. Якщо немає одного із компонентів (робочої рідини або насіння), то процес протруювання припиняється.

Суспензію готують у резервуарі 6, в який через горловину за допомогою спеціального пристрою завантажують у потрібній кількості пестициди, клейкі й стимулюючі речовини, а насосом 1 подають воду до рівня верхнього датчика 9. Компоненти змішують мішалками протягом 5…10 хв. За зниженої температури навколишнього повітря суспензію підігрівають електронагрівниками 5.

Рис. 13.1. Технологічна схема протруювача ПС-10А:

1 – насос; 2 – передній міст; 3 – завантажувальний пристрій; 4 і 9 – датчики рівня рідини в резервуарі; 5 – електронагрівники; 6 – резервуар; 7 – кришка резервуара; 8 – всмоктувальний фільтр; 10 – вивантажувальний шнек; 11 – повітропровід; 12 – електромагніт; 13 – бункер для насіння; 14, 15 і 16 – відповідно нижній, верхній і середній датчики рівня насіння; 17 – колектор; 18 – проміжний шнек; 19 – важіль дозатора насіння; 20 – датчик контролю витрати робочої рідини; 21 – бункер фільтрів; 22 – вентилятор; 23 – фільтр; 24 – механізм повороту шнека; 25 – розподільний диск насіння; 26 – розпилювач; 27 – ведучий міст; 28 – привід самохода; 29 – важіль перемикання передач; 30 – важіль керування самохода; 31 – шнек камери; 32 – камера протруювання; 33 – важіль вимкнення насоса; 34 – проміжний вал; 35 –чотириходовий кран; 36 – дозатор робочої рідини; 37 – муфта вмикання дозатора.

Під час роботи протруювача бокові шнекові живильники переміщують насіння з бурту до завантажувального шнека 3, який подає його в бункер 13 до рівня верхнього датчика 15. Із бункера насіння через дозатор надходить у камеру протруювання 32 на диск 25, що обертається, і рівномірно розподіляється по периметру камери у вигляді падаючого кільцевого потоку. Кількість насіння, яке надходить у камеру 32, регулюють важелем 19. Одночасно суспензія з резервуара 6 дозатором 36 спрямовується на розпилювач 26, що обертається. Ротаційний розпилювач забезпечує дрібнодисперсне розпилювання суспензії і створює коловий факел крапель. Проходячи через нього, насіння покривається краплями і надходить у шнек камери 31, а звідти – у вертикальний 18 і вивантажувальний 10 шнеки. Із лотока шнека протруєне насіння надходить у транспортні засоби або купу, а якщо лотік замінити подільником, – у мішки.

Включення мережі, початок протруювання, включення заправочного насоса резервуара, підігрів рідини сигналізуються контрольними лампочками на пульті керування.

Подачу насіння регулюють переміщенням стакана відносно диска 25. При підніманні або опусканні стакана змінюється зазор між торцем стакана і диском.

Подачу суспензії регулюють зміною ходу діафрагми дозатора 36 за рахунок зміни загального ексцентриситету вала і втулки.

Протруювач насіння ПНШ–5 призначений для обеззаражування насіння зернових, бобових і технічних культур (крім насіння бавовнику) водними суспензіями отрутохімікатів. Це автоматична пересувна установка, яка опирається на три прогумованих колеса, із яких одне (заднє) ведуче. Привід всіх робочих органів здійснюється від електродвигунів загальною потужністю 2,5 кВт.

Протруювач складається із шнека-підбирача 20 (рис. 13.2), транспортуючого шнека 1, камери обробки насіння, розпилювача суспензії 5, розподільника зерна 14, бака для приготування суспензії 8 з мішалкою 9 і камерою нагріву (під днищем бака), дозатора суспензії 11, розподільника суспензії 13, вентилятора 19, фільтрів для очищення повітря 15 і 18, фільтра суспензії 10, пристрою для завантаження отрутохімікатів. Машина обладнана датчиками 2 і 4 рівня зерна в камері обробки та датчиком 6 контролю за подачею суспензії до розпилювача 5.

В протруювачі передбачено виконання таких операцій: приготування водної суспензії із порошкоподібних отрутохімікатів, підбирання насіння з бурта і подача його в камеру обробки, змішування насіння з отрутохімікатами, вивантажування насіння в мішки, а також очищення забрудненого отрутохімікатами повітря. Для запобігання неякісного протруювання насіння передбачена синхронізацію між подачею насіння, суспензії і переміщенням машини. Синхронізація здійснюється таким чином, що при припиненні подачі насіння відключається подача суспензії і включається переміщення машини, а за відсутності суспензії – відключається привід шнеків. Технологічний процес протруювання в автоматичному режимі здійснюється таким чином. Насіння із бурта шнеком-підбирачем 1 подається в камеру обробки, звідки через дозувальну щілину, що перекривається заслінкою 3, направляється в змішувальну частину шнека. Суспензія із бака 8 через кран 7 і фільтр 10 поступає в дозатор 11, а дальше до розподільника 13. Якщо розподільник знаходиться в положенні “Взяття проб”, то за допомогою мірного циліндра 12 здійснюється безконтактний замір подачі суспензії. Суспензія із мірного циліндра самопливом зливається в бак 8. Якщо розподільник знаходиться в положенні “Протруювання”, то суспензія поступає на дисковий відцентровий розпилювач 5 і покриває насіння. Із шнека насіння поступає в один із двох мішків, прикріплених до горловини 14 вивантажувального розподільника.

Повітря, забруднене отрутохімікатами, від розподільника насіння по трубопроводу відсмоктується вентилятором 19 у фільтруючі пристрої 15, 16 та 18 і після очищення виводиться в атмосферу.

Подачу насіння регулюють переміщенням заслінки, яка перекриває дозувальне вікно. Регулювання витрати суспензії здійснюють зміною величини ходу діафрагми дозатора за рахунок зміни загального ексцентриситету вала і втулки. Для налагодження дозатора на потрібну витрату необхідно натиснути пальцями руки на маховичок вздовж осі обертання і повернути його до співпадання мітки на маховичку з відповідною поділкою шкали.

Продуктивність машини при протруюванні пшениці 5 т/год, діапазон подачі суспензії 0,27...1,3 л/хв, місткість бака для суспензії 180 л.

Підготовка протруювача до роботи здійснюється так. Перед початком роботи машину оглядають, перевіряють її комплектність і технічний стан. Підтягують болтові кріплення. Перевіряють герметичність всіх баків і шлангових з’єднань, при необхідності змащують тертьові поверхні деталей і ланцюгових передач. Пропускають машину на холостому і робочому ходу. Виявлені недоліки усувають.

Для протруювання насіння необхідно приготувати суспензію. Для цього відром або шлангом із водопровідної сітки в бак протруювача ПНШ-5 заливають воду до відмітки на шкалі бака “30”, що дорівнює 30...35 л води. Далі слід підготувати отрутохімікат до засипання: відкрити насос, що додається до машини, кришку металевої установки отрутохімікату, надіти пристрій для завантаження отрутохімікатів на банку. Встановити перемикач режимів роботи в положення “РУЧ”. Натиснути і відпустити кнопку “Мішалка”. Включається мішалка. Встановити пристрій для завантаження отрутохімікатів лійкою в горловину бака, відкрити важелем заслінку і висипати отрутохімікат.

Налагодження протруювача зводиться до встановлення його на необхідну продуктивність по насінню і дозатора – на відповідну витрату суспензії. Налагодження на продуктивність по зерну проводиться шляхом встановлення заслінки 3 на певну поділку шкали згідно рекомендованих таблиць.

Налагодження дозатора суспензії на витрату, що відповідає встановленій продуктивності протруювача по насінню проводиться таким чином: встановити маховичок дозатора суспензії на поділку шкали згідно таблиці; встановити перемикач режимів роботи в положення “РУЧ”; натиснути кнопку “Дозатор” – працює насос-дозатор; при загорянні лампочки “Суспензія” встановити важіль розподільника суспензії в положення “Взяття проб”; по секундоміру або секундній стрілці годинника визначити хвилинну подачу суспензії в мірний циліндр.

При зливанні суспензії в бак важіль розподільника суспензії встановлюється в положення “Протруювання”.

Фактичну витрату суспензії необхідно перевірити в трьохкратній повторності та визначити середнє значення.

Обпилювання полягає у нанесенні на листкову поверхню сільськогосподарських рослин сухих порошкоподібних пестицидів. Обпилювання – менш трудомісткий та більш продуктивний порівняно з обприскуванням спосіб застосування пестицидів. Проте він має й істотні недоліки: недостатнє прилипання порошку до листкової поверхні рослин призводить до збільшення (в кілька разів) витрат пестицидів; неможливість працювати у вітряну погоду, оскільки навіть за малої швидкості вітру (2…3 м/с) порошок обсипається з рослин і зноситься вітром на значні відстані.

Обпилювач універсальний ОШУ-50А (рис. 13.3) призначений для обпилювання сухими порошкоподібними пестицидами садів, виноградників, чагарників, посівів польових, технічних та овочевих культур, а також лісових смуг і масивів. При обпилюванні садів, польових, технічних і овочевих культур, лісових смуг і масивів використовують садово-польовий розпилювальний виноградників і чагарників (3…4 ряди) – виноградниковий (рис. 13.3, б).

О бпилювач складається з рами, бункера 5 місткістю 160 дм³ з мішалкою 2, живильного шнека 3 з котушкою 4, вихідного патрубка 10, вентилятора 7, гідроциліндра 8 і розпи-лювального сопла 6.

О

Рис. 13.3 Схема роботи обпилювача ОШУ-50А:

а – схема обпилювача; б – виноградниковий

розпилювальний пристрій.

бпилювач працює так. При увімкненому ВВП мішалка змішує порошок у бункері, живильний шнек подає його до котушки, яка проштовхує порошок через вікно, розмір якого регулюють дозувальною заслінкою 11, у лотік 9. Вентилятор 7 засмоктує порошок, змішує його з повітрям і спрямовує у розпилювальне сопло 6 садорозпилювального пристрою, який можна повертати гідроциліндром у межах 0…180° так, щоб пилоповітряна суміш надходила за вітром. При обпилюванні чагарників та виноградників замість щілинного сопла 6 до кожуха вентилятора 14 приєднують виноградниковий розпилювальний пристрій, трубу 16 якого прикріплюють у вертикальному положенні. Через вихідні отвори і щілиноподібні наконечники 15 пилова хвиля спрямовується по обидва боки від машини.

Для регулювання обпилювача на задану норму витрати пестицидів підраховують витрату порошку за хвилину при вибраних швидкості руху агрегату та ширині захвату (так само, як і для обприскувачів) і встановлюють її перекриттям вікна вихідного патрубка 10 за допомогою дозувальної заслінки 11. Ширина захвату обпилювача при обробітку польових культур становить до 100 м.